Чернівцям бракує молодих фахівців у сфері благоустрою й житлово-комунального господарства, а старі чиновники відмовляються поступитися місцем новим людям. Проте міська влада поступово налагоджує стосунки з європейськими країнами.

Про гострі політичні й господарські проблеми міста напередодні Дня міста ми поспілкувалися з міським головою Олексієм Каспруком.

"Чиновникам доводилося виконувати невластиві їм справи"

– Як цього року відзначатимемо День міста?

– Справді, цього року День міста буде відзначатися, а не святкуватися. Події в країні не дозволяють нам, на жаль, 606-ту річницю відсвяткувати. Багато міст України взагалі скасували будь-які заходи до Дня міста. Натомість у нас у вихідні буде чимало культурних, мистецьких і комерційних заходів. Але не буде дискотек, феєрверків.

Мене тішить, що цього року до Дня міста ми здамо в експлуатацію кілька житлових комплексів. Це показник того, що життя триває. Я привіз із Прибалтики дуже гарну традицію – до Дня міста здаватиметься в експлуатацію житло, а міський голова даруватиме український прапор головам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

А ще ми запланували кілька сюрпризів для чернівчан. Але наразі про них говорити не буду.

– Чого вам вдалося досягнути за чотири місяці роботи на посаді мера?

– Мені часто закидають, що в місті нічого за цей час не змінилося. Справді, я не задоволений розвитком багатьох процесів. Але ми не маємо забувати, який зараз час. І те, що в місті не стало гірше – це вже велике досягнення. Чернівці, на відміну від інших обласних центрів, не мають заборгованості по зарплаті бюджетникам. Так, безперечно, ми не вирішили чимало проблем із будівництвом мереж, капітальним ремонтом доріг. Але ми зробили ямковий ремонт, особливо на деяких вуличках, якими раніше взагалі неможливо було пересуватися.
Ми заклали міцні цеглини у фундамент розвитку міста. Стільки проектів, стільки кредитів і грантів, про які ми сьогодні попередньо домовилися із західними партнерами, Чернівці ще не мали ніколи. Наприклад, 17 мільйонів євро на реконструкцію Прутського водозабору. Гроші будуть у кращому випадку наступного року навесні.

Нарешті ми зможемо зіскочити з "голки" обленерго і не мучитися від того, що водоканал є планово збитковим. Ні мер, ні департамент ЖКГ не винні в тому, що водоканал має такі борги. Єдина різниця: за поганих газд він збитковий на десятки мільйонів гривень. А за нормального господарювання збитки сягають мільйон-два...

Нині для нас є дуже важливим першими з українських міст зайти в Європейську раду регіонів. Якщо не рівноправним членом, то хоча би асоційованим. Там мають знати, що є таке місто Чернівці. Щоби, коли звучить слово "Чернівці", то єврочиновник, котрий відповідає за якусь програму, чітко знав, що це європейське місто, що він особисто знайомий з представниками цього міста. Ми маємо зрозуміти, що імідж країни формується не тільки на рівні телебачення і зустрічей Петра Порошенка з Ангелою Меркель. Воно формується на рівні конкретних зустрічей представників громад.

Місто віддало багато техніки на потреби АТО. Чиновникам доводилося виконувати багато невластивих їм справ. Вважаю, що чернівчани і міська влада гідно відповідають на непрості виклики часу . І роблять це разом, спільними зусиллями, під тим гаслом, яке залишили нам наші мудрі попередники.

– Чи такою ви собі уявляли роботу міського голови?

– Знав, що є чимало осіб, які без сорому змінюють політичні погляди й партійні краватки. Був готовим до того, що ті, хто вчора підписував студентам вирок чи давав привід, щоб їх "посадили", сьогодні рватиме на собі сорочку й кричатиме, що він патріот. Я знав, що ці люди безпринципні, "люди за гроші". Але все це виявилось настільки мілким і дріб’язковим у порівнянні з тими викликами, які постали перед загрозою втратити незалежність держави, коли чітко розумієш, що головне зробити все можливе, аби менше було загублено життів у цьому жахливому протистоянні, аби допомогти родинам, які сьогодні втратили годувальників. Муніципальне управління в умовах, коли в державі фактично тривають бойові дії, має зовсім інші ознаки, інший рівень відповідальності.

– Коли кадрові заміни дадуть ефект на комунальних підприємствах і департаментах?

– Це дилема для мене. Так, я хочу змін. З іншого боку, я розумію, що не можу прийти і звільнити 200 осіб з мерії. Кожен, навіть проблемний чиновник, не хоче звільнятися: він починає йти у відпустки, брати лікарняні, шукати захисту в судах... Є приклад: людина передпенсійного віку вирішила оформити декрет, щоб сидіти вдома з онуками. І все це заради того, аби не втратити посаду, аби йшов стаж... Тому за посаду нині доводиться боротися.

Є ще один приклад: чиновнику, під носом якого два роки крали міські гроші, виписали догану. Ніхто навіть не звинувачував, що то він крав. Він, виявляється, просто не дбав. А в результаті – суд скасував догану, і тепер він чистий, білий і пухнастий...

– Чи вдалося вам уже сформувати команду однодумців?

– Однозначно ні. Це дуже тривалий процес. Однодумців багато, але не всі вони з різних причин можуть працювати в органах місцевого самоврядування. Важливим для себе вважаю ту підтримку, яку отримую від громадян, які приходять з цікавими пропозиціями, ідеями і головне – беруться їх реалізовувати. Саме з таких ініціаторів і формуємо наш кадровий резерв, нашу команду.
– У місті так і не покращилась ситуація з прибиранням і сміттєвими урнами.

– Це одна з найболісніших проблем, бо це та сфера, яка, на жаль, стрімко опускається вниз. Є плани щодо реформування ЖРЕПів. Коли ми говоримо про досвід і закордонні поїздки посадовців, стає страшно. Якось я зібрав 50 керівників комунальних підприємств. Сказав: "Підніміть руки ті, хто був за кордоном". Десятеро підняли. Кажу: "Турецькі пляжі не рахуються". П’ятеро опустили руки.

21 жовтня у Чернівцях розпочне діяти Академія міського розвитку, в якій візьмуть участь близько 100 представників німецьких та українських міністерств будівництва й архітектури. Вони будуть обмінюватися досвідом. Для нас це критично важливо! І я говорю про це тихенько, бо не хочу, щоб про це почули мої колеги з інших міст.

Нам потрібні молоді люди з європейською освітою: фахівці з благоустрою, інженери, фахівці з комунального господарства. Це біда. Скажімо, я закінчив індустріальний технікум. Із 30-ти студентів з мого потоку тільки троє влаштувалися на роботу за фахом – я і ще двоє хлопців. А сьогодні ми маємо наслідки цього: нині інженер у віці 35-40 років, який володіє сучасними технологіями, – величезний дефіцит.

"Депутати діють проти здорового глузду"

– Яка доля вулиці Богдана Хмельницького?

– Завершимо ремонт наступного року. Дуже проста математика: якщо не рахувати серйозні грошові "ін’єкції", які час від часу в місті трапляються, то Чернівці отримують 70-80 тисяч на день на своє функціонування. Кошторисна вартість вулиці – 14 мільйонів. Отже, щоб відремонтувати вулицю Богдана Хмельницького, місто повинно на 200 днів утриматись від фінансування пального для служб, зв’язку, медикаментів для лікарень ...

Якщо все буде добре і підрядник, якого незабаром маємо визначити, виявиться надійним, то до кінця жовтня ми зможемо вулицю покрити асфальтом.

– Чи існує співпраця з депутатським корпусом і чому не вдалося сформувати більшість?

– Міська рада чітко показала й довела, що її треба розганяти. Якщо якась складна ситуація в країні іноді примушує голосувати їх в інтересах громади, то як тільки вони відчувають, що хмари розсіюються і сонечко з’являється, то вони продовжують голосувати за свої "шкурняки". Багато "традиційних" депутатів заплямовані підтримкою Януковича, переслідуванням студентів, відставкою законно обраного міського голови, "дерибанами"... Вони чітко розуміють, що в них залишилося буквально кілька місяців, щоби забезпечити своє майбутнє. Тому більшість була миттєво переформатована проти мера, проти здорового глузду і проти громади за вирішення винятково бізнесових питань.

– Який вплив мають на прийняття вами рішень політики Федорук і Бурбак? І хто впливає на прийняті вами рішення?

– Я – неслухняний хлопчик. (сміється, – авт.). Я з повагою ставлюся до всіх – чи то мені щось скаже моя перша вчителька, коли я з нею поговорю по телефону, чи то депутат Верховної Ради, чи навіть прем’єр-міністр. Я розумію, що мої рішення і мої помилки – це моя відповідальність. Слухаю всіх. Прислухаюся до конструктивної критики від людей, які зовсім не бажають мені добра. Вони роблять багато зауважень. Іноді бувають й конструктивні.

– Що побажаєте чернівчанам до Дня міста?

– Миру. Найбільш натхненна сила, яку черпає мер, йде від звичайних людей. Коли звичайний чернівчанин напише мені у Facebook або під час зустрічі скаже: "Олексію, ти не правий" чи "Ти правий" – оце і є енергія, яка надихає. Як у хлібороба, енергія йде від землі, так у міського голови енергія йде від людей. Я вдячний людям, які мене підтримують. Можливо, не завжди я виправдовую їхні сподівання, але я вдячний їм за те, що вони розуміють, що зараз дуже важкі часи для нас усіх.
Микола КОБИЛЮК