Волонтери звертаються до земляків, щоб ті долучилися до підтримки наших бійців. Бо ситуація на Сході складна. Держава не спроможна надати все, що потрібно для армії. Зараз, як ніколи, потрібно згуртуватися, бо чимало залежить від кожного.
Прилади нічного бачення, тепловізори, інше технічне обладнання стало складніше купувати. Бо майже все, що можна було "дістати" в Україні – розкуплено. Останнім часом необхідне приладдя, амуніцію чи інше спеціальне військове обладнання доводиться подовгу шукати, а потім чекати ще й певний час, щоб його доставили. Волонтери по всій країні скуповують необхідне для армії. Це звичайні люди різних професій, більшість з яких ніколи не тримали в руках зброю, серед них є і тендітні дівчата, і сиві чоловіки. Значна частина ще нещодавно працювали на себе. Сьогодні вони працюють на армію.
– Допомагати нашим бійцям ми розпочали з "Калинки". Сьогодні розширилися, збираємо кошти сотень волонтерів та небайдужих буковинців. Допомагаємо вже не лише формуванням, де служить більша кількість наших земляків, але й, виходить, що й іншим, – розповідає Василь ШКРОБАНЕЦЬ, підприємець із Калинівського ринку. – Бо наші хлопці воюють у багатьох підрозділах. Тому так вийшло, що зараз допомагаємо усім, кому можемо, і долучаються різні люди. Іноді обдзвонюю знайомих, коли терміново потрібні гроші, багато відгукуються: стоматолог Віктор Калинчук днями надав більше 10 тисяч гривень. Також допомагають активно Лариса Хомко, Наталя Гончарова інші медики. Вони допомагають не лише ліками, але й морально підтримують поранених хлопців у госпіталях. Багато з них залишаться інвалідами на все життя.
А де держава?
Медики Буковини і справді активно підтримують бійців.
Хірург з обласної лікарні Михайло починав допомагати армії кілька місяців тому з медикаментів. Від початку воєнних подій вкладає і особисті кошти, і своїх знайомих. Чоловік попросив не називати його прізвище. Він вважає, що це не та річ, на якій можна заробляти бали. Він просто робить справу. Він не має на Сході родичів, але регулярно збирає допомогу і відвозить на Донбас. Він просто допомагає воякам, бо інакше не може.
– Збираємо гроші і закуповуємо необхідні речі. Про те, що потрібно, нас повідомляють командири підрозділів. Зараз харчів достатньо. А військово-технічні засоби потрібні – після відходу наших сил і здачі Луганського аеропорту – більше. Лише медикаментами не обмежуюся, бо потрібно все: від термобілизни до металошукача чи електрогенератора. Але було би добре, щоб держава також долучилася до підтримки своїх бійців.
Волонтери розповідають, що ніяк не складаються повідомлення посадових осіб зі справжніми справами чиновників. Зокрема багато було розмов про те, що міноборони забезпечило вояків касками та бронежилетами. Але на сьогодні це далеко не так. Чимало звертається до волонтерів родичів бійців, кажуть, що їхні рідні у зоні АТО без захисту, тож дають гроші, щоб купити їм те, чим нібито їх забезпечила держава.
Волонтери кажуть, що у продажу часто з’являються і бронежилети, і каски, які напередодні отримали як гуманітарну допомогу, зокрема з Канади і США.
– Крім стрілецької зброї та боєприпасів, держава добровільні формування Нацгвардії нічим не забезпечує. Але ж це цвіт нації, це ті чоловіки, які підуть на смерть за свою Батьківщину, це ті, які боротимуться до останнього, щоб вигнати ворога. Підтримуємо зв’язки з волинськими, івано-франківськими волонтерами, ділимося інформацією, звідки брати обладнання, скільки коштує тощо, – каже пан Василь.
Підтримайте хоч словом
Калинівський ринок продовжує активно підтримувати армію. Зокрема увесь сектор №5 щотижня збирає по 50 гривень з кожного контейнера та передає волонтерам. За ці кошти закуповують одяг, взуття (сьогодні потрібні саме теплі речі, зокрема і термобілизна), амуніцію, продукти, технічні засоби та відправляють на Схід. Скільки зібрано коштів і що на них придбано, активісти звітують на стенді при вході до сектору.
Також чимало допомагають й інші підприємства міста та області: хлібокомбінат, кондитерська фірма "Кліпсідра", агентство нерухомості "Ваш ковчег", служба таксі "Чернівці". Долучилися приватні підприємці Лілія Бортич, Дарина Козоріз, Жанна Король, Віктор Ставицький та чимало інших небайдужих буковинців.
Волонтери, які регулярно привозять допомогу на Схід, бачать на власні очі, що там відбувається, хто насправді допомагає нашим бійцям. Вони розповідають багато, але не про все можна писати. Складна ситуація на Сході. Сьогодні поки що не видно кінця цій війні, багато дивних речей відбувається, незрозумілих подій.
– Але очевидно одне, що наші хлопці тримаються, не впадають у розпач, – кажуть буковинські волонтери. – Це справжні воїни. Вони сповнені переконання, що ми переможемо. Вони насправді міцні і навіть більш стійкі, аніж муштровані кадрові військові зі стажем, які воюють на ворожому боці. Але це не означає, що війна стосується лише тих, хто воює, та їхніх родичів. Бо воює вся країна, і вона стосується кожного з нас. Тому варто свою злість і небайдужість спрямувати на конкретні справи – нашій армії, нашим землякам потрібна допомога. І не важливо, скільки ви дасте – 100 гривень чи 1000, майку, малюнок чи тепле слово. В Україні – справжня війна. Ми обов’язково переможемо. Але зрозумійте: якщо ми її не зупинимо там, вона прийде й до наших домівок.
Ліна НАГІРНЯК
