Як «весільна» Волока насолила Москві

"Безсоромна українська мафія оголює дівчат, які збираються заміж", "проклята українська хунта контролює весільний бізнес у Москві", "в хуторі під Чернівцями процвітає весільний бізнес – ось звідки гроші в українських націоналістів", – російські журналісти не шкодують епітетів у своїх телебайках.

Московський телеканал РЕН-ТВ на початку червня видав сюжет про весільні сукні, які виготовляють на Буковині та постачають до російської столиці. У сюжеті програми "Свободное время" журналісти розповідають, що собівартість однієї сукні, яку виготовили в Україні, дорівнює одному долару. А в Москві, мовляв, ці сукні продають за ціною дві тисячі доларів. Автори сюжету звинувачують "українську хунту" в тому, що начебто через неї простоює весільний бізнес москвичів.



Ми поїхали у головне "весільне" село Буковини Волоку, щоб на власні очі побачити, чим же "насолили" буковинські підприємці Росії і чому московське телебачення "має зуб" на наших виробників весільних суконь.

"Три дні годували їх, поїли. А вони все оббрехали…"

Волока протягом останніх кількох років є улюбленим місцем репортажів для багатьох українських та світових ЗМІ. Скажімо, британська газета The Guardian два роки тому назвала буковинське село "весільною столицею пострадянського простору". Та виявилося, що в селі не люблять російських журналістів – бо ті, як правило, завжди оббріхують у своїх сюжетах місцевих людей.

– Ось, позаторік приїхали з російського каналу "Мир", – розповідає "МБ" сільський голова Волоки Валентин ГЛОПІНА. – Ми спочатку не дуже хотіли з ними спілкуватися. Але вони вийшли на ОДА, яка дала завдання Глибоцькій РДА, аби ті уже в "наказовій" формі "наїхали" на нас: "Давайте, приймайте їх!". Три дні ми годували, поїли тих журналістів. Забезпечили всім – і помешканням, і транспортом. Влаштували їм цілий подіум із весільними сукнями. Годували їх у ресторані – то вони ще й не хотіли наші національні страви куштувати… А потім показали такий дешевий брехливий сюжет: наче один підприємець з Волоки раніше був трактористом, а його дружина дояркою. Продали корову, взялися за бізнес – і стали мільйонерами. Після цього сюжету пішли по селу клички: "тракторист", "доярка"…

На останній сюжет на РЕН-ТВ про "українську весільну мафію" в селі відреагували сміхом.

– Дивився той репортаж в Інтернеті, – каже Валентин Глопіна. – Ну, не може собівартість сукні дорівнювати одному долару! Якщо підприємець сплачує щомісяця в податкову приблизно 800 гривень – а це щонайменше, то виходить, що він має за місяць виготовити дві-три тисячі таких суконь. Це нереально! Зайдіть у будь-який магазин і поцікавтесь прейскурантами на тканину. То не секрет, вам дадуть! Та один камінь Сваровскі коштує лише до 12 доларів…

– Показали чоловіка одного в тому сюжеті. Представили його "западенцем". Але щось ті журналісти "проморгали": ми тут з’ясували, що та людина взагалі має громадянство Росії, – розповів Валентин Глопіна.

"Москвичка із сюжету сама "затарюється" на Калинці"

Журналісти "МБ" завітали до кількох весільних салонів у селі. Власниця одного салону спілкуватися з нами про свій бізнес відмовляється. "Давайте, я вам кави зроблю чи чаю. Пригощу чим завгодно. Але інтерв’ю давати не хочу", – каже вона.

В іншому салоні молоді продавці про сюжет російської пропаганди говорили зі сміхом.

– Та посміялися з того, – каже дівчина, яка торгує весільною матерією. – За один долар нині нормальних трусів не купиш… Ви напишіть, що ті москалі не знають, як той один долар важко заробити, а таке дурне в телевізорі мелять…

– А що у вас можна купити за один долар? – запитуємо дівчину.

– Та хіба що шматок тканини дешевої, – відповідає продавець і повертається до свого співробітника: "Вріж хлопцям один метр кристаліну".
– Бачите, ви навіть за один долар підвестися зі стільця не хочете, – жартуємо з продавцем.

Дівчина дає нам шматок матерії. "Цим хіба що обмотатися можна і зверху причепити прищепку. Але то не на кожну фігуру дівчачу підійде", – жартує продавець.

Що ж насправді стало причиною ненависті москвичів до наших підприємців?

– У селі побутує думка, що цей сюжет взагалі не пов’язаний із подіями на Сході, – каже Валентин Глопіна. – Наприклад, жінку, яка говорила в сюжеті про те, що на бізнес москвичів тиснуть українці, бачать раз у два місяці на Калинівському ринку – вона сама скуповує тут продукцію. Річ у тім, що хтось має великий бізнес у Москві, але йому заважають наші люди зі своїми дрібними заробітками.

Микола КОБИЛЮК