RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

«Росія не здатна воювати на два фронти»


Найбільшим покаранням для бійців УНСО, які виборювали територіальну цілісність Грузії, була фраза: "Я тебе відправлю до Києва першим же літаком".

Допоки Росія була зайнята протистояннями з Чечнею, Грузія була недоторканною. Як тільки Москва роздушила Чечню, одразу ж взялася за Грузію. Нині, коли відібрала у Грузії її землі, вона воює з Україною. Про це написав один із засновників УНСО (Української національної самооборони) Валерій Бобрович у своїй книзі "Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима". У вихідні 62-річний учасник війн на Кавказі та в Придністров’ї побував у Чернівцях із презентацією своєї книги. Кореспондент "МБ" поспілкувався з неординарним чоловіком.

"Грузини вважали нас елітним підрозділом"

– Я не письменник, а вермахт, якщо користуватися термінологією Третього рейху, – каже Валерій Бобрович. – Все своє життя, принаймні останні 22 роки, я був в УНСО. Пройшов три військові кампанії в Грузії, Чечні. Перед цим воював при совітах у В’єтнамі – допомагав "ощасливити" в’єтнамський народ компартією. Про що досі шкодую.

– Я брав участь у трьох військових кампаніях у Грузії – в 1993, 1997 та 2001 роках, – каже Валерій Бобрович. – У 1993 році, коли Шеварднадзе підписував перемир’я з Росією, у цьому документі було 12 пунктів. Перший – Грузія зобов’язувалась із зони конфлікту вивезти важке озброєння, тобто артилерію і танки. Другий пункт – вивезти із зони конфлікту українські добровольчі частини. Нас вважали такими ж елітними, як німці вважали СС.

Гляньте на поляків – то розумні люди. Чому вони нас підтримують? Бо вони розуміють, що московський улус татаро-монгольської імперії на цьому не зупиниться. Якщо сьогодні російські танки стануть десь у Львівській чи Чернівецькій області, то завтра вони "захищатимуть" російських громадян, які просто миють посуд в польських ресторанах. Вони хоч завтра приїдуть на танках "захищати" їх. Я єдине хотів би… Можливо, мене почують китайські громадяни: Китай! Ви займаєте зараз нейтральну позицію, але не забувайте: все почалося з Севастополя – "города русской слави". А у вас є Порт-Артур – теж "город русской слави". Як би росіяни не приїхали ще й туди…

– Там, де я воював, такого, як нині на Сході України, не було. Бо уряд Грузії приймав більш рішучі дії щодо відбиття російської агресії, – продовжує В. Бобрович. – Але схожа ця ситуація в тому, що тоді в Абхазії були російські військові бази, з яких стріляли з переносних зенітно-ракетних комплексів і збивали грузинські літаки, але вдарити по цих базах нам не дозволяли. Бо грузинський уряд нам говорив: "Ми офіційно з Росією не воюємо".

Гадаю, 50-мільйонна Україна повинна була вже давно розірвати демократичні стосунки та оголосити, що відбувається повномасштабна війна, закрити кордони. Я, звісно, не маршал, не стратег, але вважаю, що ті методи зачистки території в рамках так званої антитерористичної операції (АТО), які проводить наша армія – це щось середнє між дурістю і зрадою.

"Росіяни в паніці втікали із захоплених будинків"

– Коли ми брали Шрому в Абхазії, в мене було лише 157 стрільців УНСО. Перед цим грузинські військові частини тричі штурмували це містечко, – каже Валерій Бобрович. – Це щось типу райцентру в Україні. Грузини під час штурму втратили приблизно 600 людей. Після цього знаходились такі офіцери грузинської армії, які просто відмовлялися йти штурмувати Шрому. Тоді був наказ: "УНСО вперед!". Коли я побачив, що нам грузини видали по два ріжки набоїв, сказав, що з такою кількістю набоїв ніяких штурмів не може бути – ми можемо охороняти хіба що продовольчий склад або гастроном. Ну, і один каже нам: "Ти шьто суда прієхал труса празновать?".

Через кілька годин нам привезли набоїв стільки, що жадібні українці набивали ними кишені і все інше… Ви ж знаєте наших земляків: національний звір – жаба. Вивчили карту. От грузини цікаві люди: вважають, якщо на карті написано, що дороги нема, то її таки справді немає… Ми пішли, подивилися і побачили, що дорога таки є, яка підходить до урвиська висотою десь зо 200 метрів.

Вночі на мотузках спустилися вниз, спустили гранати, набої, кулемети. Був один хлопець зі Львова Обух – він зачепився і осів головою вниз. Десь напевно з півгодини так провисів. Але він жодного звуку не видав, бо знав, що, якщо нас побачать, то назад ми вже не піднімемось – нас переб’ють просто під цією скелею.

Зняли ми його, слава Богу – досі живий-здоровий, у Львові горілку п’є. Коли сонце піднялося, виявилося, що ми… за 50 метрів від російських окопів. І тут прозвучала команда "Гранатами вперед". Що таке 100 гранат Ф-1, які одночасно вибухнули? Я таке бачив тільки у В’єтнамі, коли там бомбували... А після цього крик "Слава!". Таких вигуків ще кавказькі гори, певно, не чули. Росіяни в паніці втікали із захоплених будинків. В одній хаті знайшли навіть недопиту пляшку горілки. Це ж святая святих для росіян! Мамку забув би, а тут горілку не допив…
І коли вже зайшли у центр міста, я піднявся на дзвіницю – там церква була православна. Я побачив колону втікачів гарнізону Шрому. Їх було десь 700. Чесно, якби я напередодні знав, скільки їх, я би ніколи ці Шроми штурмувати зі 150 своїми бійцями не став...

"С вамі, українцями, кар’єру не сдєлаєшь"

– Був такий випадок у Грузії, дуже схожий до наших українських реалій, – продовжує Валерій Бобрович. – Отримали наказ взяти село Старушкіно в Абхазії. Нас тоді було вже осіб 200. Мали зенітну установку на "ЗІЛі". До ворожого табору пішла розвідка, яка нам доклала, що там перебуває більше 100 осіб. Двоє чоловіків нам помахали прапорцем. Я взяв двох своїх автоматників, пішов на переговори. Дивлюся, стоїть такий чолов’яга здоровий. Чомусь ляпнув йому "салам алєйкум". Він мені відповів по-вірменськи: "Будь здоров!". А коли я побачив на його волохатих грудях хрести, то зрозумів, що я зі своїм "салам алєйкум" вляпався не в ту "тєму". Виявилося, що це батальйон імені Баграмяна, який був сформований з вірмен та воював на боці Росії проти Грузії.

Цей вірменин мене питає: "Ви жє нє гогі?". Я кажу, ні. "Я віжу, ви українулі. Ми, армяні, вам нічево плахова нє сдєлалі. Ви, українци, нам тоже нічєво плахова нє сдєлалі. Чьто ти хочєшь?". Кажу йому, в мене наказ взяти село. "І шьто, будєшь брать?". Кажу, буду. Він глянув на мене і так розчаровано каже: "Ну і бєрі єво нахрєн". Вони обернулися і пішли.

Приїжджає джип, виходить з нього полковник грузинської армії – весь в золоті, як занзібарський адмірал. "Устім, – каже до мене, – у мєня пріказ, чьтоби ви взялі сєло Старушкін". Я кажу: "Пане полковнику, ви карту вмієте читати? От, ви переїхали східний міст. Вас там зупинив український патруль, перевірив документи. Ось ви зараз знаходитесь в селі Старушкіно". "А, ето в штабє апять еті перепуталі", – сказав полковник. Пізніше підходить до мене грузинський майор, каже: "С вамі, украінцамі, кар’єру нє сдєлаєшь – нада била казирнуть і сказать: "Взялі сєло Старушкіно. Послє тєжелих байов может би ви нам званіє пависілі?". А ти єму: "Чітал карту, нє чітал карту"… Ну нє умєєт он чітать карту, ну і шьто? Я єво знаю, он хороший чєловєк – до войни явно цукумі таргавал…". От я боюся, що наші українські полковники, може й не торгували яблуками, але, напевно, розводили ларьочників десь. Вони гарно дизпаливом торгують на війні…

– Ми ніколи не піднімали собі бойовий дух. Бо найбільшим покаранням на Кавказі була фраза: "Я відправлю тебе завтра же літаком на Київ". І тут починалися сльози… "Мене все село проводжало, ви шо… Якщо ви мене відправите, то зі мною жодна дівка на танці не піде"… 
Микола КОБИЛЮК
13-06-2014, 17:22
Коментарів 0 Переглядів 2 152

Теги -
Міський голова Роман Клічук за п’ять місяців нинішнього року заробив понад 255 тисяч гривень.
Як повідомляють знайомі та колеги Олега Ящука, востаннє він виходив на зв’язок 29 червня.
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі
Організатори запевнили, що вистачить коштів на закупівлю одного автомобіля.


«Наче все завмерло». Блог Галини Олійник
Блог про пішохідні Чернівці
Надії Кремля на похорон НАТО не виправдались. Блог Ярослава Волощука
Вже тисячоліттями у світі панує істина – розділяй та володарюй
ВІДЕО Переглянути все відео

Ми завжди відкриті до співпраці та дуже раді новим клієнтам.

У чому ж полягає відмінність між пивом із цих броварень, ми розпитали у магазині крафтового пива "Чорні вівці"

З 1 до 31 липня у медичному центрі діє акція – при записі на консультацію кардіолога ЕКГ безкоштовне.

Станьте на крок ближче до мети – отримайте консультацію у кваліфікованих спеціалістів щодо деталей будівництва СЕС та замовляйте економічні прорахунки для вашого підприємства.

"Контінентал" планує зібрати врожай із загальної площі 86,2 тис. га.
Привітання з Днем Конституції України директора ДП «Путильське лісове господарство» Василя Слижука*

Привітання з Днем Конституції України директора ДП "Путильське лісове господарство" Василя Слижука
• Теги