Військовий час завадив вищим чиновникам бенкетувати. Двом їдальням, що належать вищим органам влади, ледь не закупили елітного м’яса та сиру на мільйони гривень. Проте тепер чиновники вже не їстимуть м’яса за 600 гривень та італійського сиру за 300, хоча дуже хотіли.
На початку квітня держпідприємство "Гарант-сервіс" за результатами тендерів уклало низку угод для постачання продуктів харчування на суму сім мільйонів гривень. Продукти планували закуповувати для їдалень Адміністрації Президента й комітетів Верховної Ради – начебто на харчування під час офіційних зустрічей із закордонними колегами.
Проте згодом, після скандалу в ЗМІ, дію цих контрактів таки призупинили. Нині ж можновладці тикають пальцями на "папєрєдніков".
"Іноземці просять борщу, а не сирів"
"Попередня влада уклала такі контракти, і зараз я, як керівник Держуправління справами, призупинив дію цих контрактів до повного розслідування їх доцільності та законності", – заявив нещодавно Сергій АВЕРЧЕНКО.
Водночас прем’єр Арсеній Яценюк повідомив, що вже звернувся до генпрокурора із приводу схожих закупівель. Проте в Адміністрації Президента стверджують, що не отримували "ягнятину по 600 гривень". Як розповіли працівники закладу, найчастіше відвідують їдальню чиновники середнього рівня. Високопосадовці й колишні, і нинішні не ходять сюди харчуватися.
Кореспондент "МБ" поцікавився, чи справді іноземні політики так хотіли в нас їсти французькі сири чи італійську ягнятину?
Адміністрація Президента має тривалу історію потягу до дорогого й смачного. Так, у 2012 році "Гарант-сервіс" підписав "вигідний" контракт: для іноземних президентських гостей закупили черешню по 200 гривень за кілограм, ожину та смородину – майже по 600, шампанське для високих гостей закупили за ціною 611 гривень за пляшку. Осетрова ікра коштувала 1000 гривень. А "президентська" цибуля отримала казкову ціну – 168 гривень.
Проте іноземні гості в наших чиновників ніколи не просили й не просять італійських сирів і заморських вин, а український борщ із пампушками.
– Звичайно, іноземці полюбляють нашу національну їжу, – розповідає "МБ" український дипломат Василь ФІЛІПЧУК. – Борщ ніколи нічим не заміниш, і жодних "парміджано реджіані" наші гості не просять. Більше того – іноземні гості ніколи не хочуть закордонних вин. І ми часто принципово наполягали на тому, аби продукція на столах була винятково вітчизняною. І не тому, що вона дешевша. А тому що – для чого приїжджати до України? Щоби тут пити чилійське вино?
– Звісно, можливо, елітні італійські сири були принциповими для зустрічі з якоюсь поважною особою із Заходу. Але ж він не з’їв би цієї продукції на мільйон! – додав В. Філіпчук.
Чим ласують буковинські чиновники в столиці?
Міністр інфраструктури Максим Бурбак за часів свого депутатства в парламенті витрачав на обіди півсотні гривень.
– У мій обід входить овочевий салат, перша й друга страви, компот із шипшини або мінеральна вода. Там великий вибір рибних страв, тому я більше "налягаю" на них, – розповів "МБ" Бурбак.
Екс-регіонал Геннадій Федоряк полюбляє харчуватися в їдальні парламенту. Тут він витрачає до сотні гривень на день.
– Як правило, я з’їдаю на сніданок сир. Люблю мед. Чай із медом, сирники або сардельки. Таке харчування коштує 43-45 гривень. На обід замовляю першу й другу страви: кашу гречану, тефтелі, супчик або борщик якийсь, сік та хліб. Це коштує приблизно 60-70 гривень. А найдорожчий обід мені вартував 80 гривень, – розповів він.
А ось колишній мер Чернівців, нардеп Микола Федорук харчується найскромніше.
– Ходжу до їдальні один раз на день, – каже він. – Замовляю салат, першу й другу страви та компот. Усе це коштує приблизно 40 гривень.
Микола КОБИЛЮК
