Після падіння корумпованого режиму українці не відчують "покращення" уже завтра. Державна скарбниця розграбована, бюджет – з величезним дефіцитом. Тому нас очікують реформи для зменшення навантаження на бюджет та покращення стану економіки.

Україна по вуха в боргах, а казна порожня – такими висновками, мабуть, нікого не здивував та не вразив під час свого призначення у парламенті прем’єр-міністр Арсеній ЯЦЕНЮК. За його підрахунками, нині країна перебуває у найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, соціальній та політичній кризі. Тобто кожному слід готуватися до "затягування пасків".
Що передбачає проведення жорстких реформ і як нам пережити цей період? Ми звернулися до досвіду країн, які це проходили, та до експертів.

"Якщо відкладати лікування, пацієнту стає тільки гірше"

Щоби витягнути Польщу з убогості соціалізму, у 1990-х роках тодішньому віце-прем’єру Лєшеку Бальцеровичу довелося провести так звану "шокову терапію". Тоді поляки зненавиділи цього реформатора. Натомість нині його обожнюють.

– Початок польських реформ був дуже болісним для нас. А було так, – розповідає журналіст "Газети виборчої" Яцек ПАВЛИЦЬКИЙ. – Приходиш до магазину з однією сумою грошей, а її вистачає лише на кілограм картоплі або буряку. Наступного дня приходиш – а за ці гроші вже нічого не можна було купити. Все дорожчало за день на 100 відсотків.

У 1990 році Бальцерович доручив п’ятьом незалежним інститутам провести дослідження стану економіки. Експерти дійшли висновку: найближчий прогноз в таких умовах – голодний соціалізм.

Тоді Бальцерович вирішив: щоб вибратися з економічної ями, країна потребує не стільки іноземної допомоги, скільки проведення радикальних реформ.

– Це як в медицині – якщо відкладати лікування, пацієнту стає тільки гірше , – пояснює Яцек Павлицький, згадуючи про те, що за свій радикалізм польські реформи отримали назву "шокова терапія".

– Під контролем держави тоді залишилися тільки житлово-комунальні тарифи і громадський транспорт, – каже журналіст. – При цьому енергоресурси для населення подорожчали вчетверо. Підприємства вугледобувної і продовольчої галузей позбулися державних субсидій і державних інвестицій. Соціалістичну, непідготовлену Польщу миттю накрив жах капіталізму. Платою за лібералізм стали зростання цін і безробіття.

Для того, щоби досягти позитивного результату, Бальцерович взявся витісняти державу з реального сектору економіки. Ключовий етап польської перебудови – стрімка приватизація. За два роки в руках корпоративного сектору виявилося 45 відсотків всієї промисловості. Ключова умова аукціонів – жодних ваучерів, як у сусідній Україні чи Росії, а продаж тільки за готівку.

– Захід на ці та інші реформи відреагував миттєво, – каже журналіст. – Паризький і Лондонський клуби (об’єднання країн-кредиторів та іноземних банків-кредиторів) погодилися на списання половини зовнішнього боргу держави. Згодом країна отримала додаткові 3,4 мільярда доларів на підтримку малого та середнього бізнесу. І це показало результат: у перші два роки реформ у Польщі зареєструвалося 600 тисяч підприємств, які дали робочі місця 1,5 мільйону людей. Люди зрозуміли, що, втративши роботу на заводах, вони ніде вже не влаштуються. Залишався єдиний вихід – самим створити щось.

Нині ж у Польщі навіть у малоосвічених людей у селах є широкі можливості для ведення маленького бізнесу.

– Мого дядька-фермера, в якого п’ять гектарів землі та одна конячка, не можна зарахувати до бідних. У нього, щоправда, немає вищої освіти, шикарної машини, але є незалежне джерело доходу та екологічно чиста їжа, – розповів журналіст.

Залізають у кишеню до громадян

Після падіння влади Януковича українці повинні бути готовими до схожих жорстких реформ. Лише таким способом Україна зможе вийти із глибокої економічної прірви.

– Наразі ще не відомі всі реформи, які будуть реалізовуватися урядом, – розповідає директор Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав КИРПУШКО. – Але, судячи з того, про що йдеться, це будуть непопулярні дії. Загальне тло таке: десять останніх років спочатку Янукович, потім Тимошенко, і потім знову Янукович – і так до безкінечності – займалися популізмом і спробою задобрити виборців платежами з бюджетів. Різними – законними, незаконними, пенсійними, адміністративними, організаційними тощо. Ще до минулого року тривала шалена гонка бюджетних витрат, які не підкріплювалися надходженнями. Тому з’явилися запозичення. Але така політика рано чи пізно закінчується, бо вона впирається у бар’єр цих запозичень. Безкінечне запозичення призвело до того, що торік прийняли абсолютно нереальний бюджет. Всі кивали на казначейство, але воно тут ні до чого! Останні майже півтора року економіка України у стані стагнації, а промисловість – у стадії падіння. Шостий квартал поспіль. Що це означає? Те, що економіка України падає, а бюджетні зобов’язання зростають. Тобто уряд "Азарова – Януковича" вперся в цю ситуацію: він хотів підвищувати ці межі, бо скоро вибори, а спроможності такої не мав.

Які ще можуть бути дії? Заявлено, що "Нафтогаз" буде приватизований. По-моєму, це теж одна з вимог Міжнародного валютного фонду. Тобто приведення загальної економіки до реальної ситуації. А від неї, відповідно, сфери соціальної. Бо країни, в яких падає економіка, здійснюють досить жорсткі й непопулярні реформи: скорочують зарплати, інші соціальні виплати. Але при цьому потрібно відмовлятися від нереальних програм типу олімпіад, які страшенно затратні для держави. Вони просто стануть зашморгом.

Всі інші програми теж мають "урізатися", але є й такі, які врізати дуже важко. Наприклад, ті ж дороги… Це слово вже й коментувати не треба.
Слово "непопулярні" у прямому перекладі означає, що "залізуть в кишеню громадян". Але як вони це будуть пояснювати і наскільки безсоромно це зроблять? Йдеться про десятки і сотні мільярдів гривень, які виводяться різними шляхами з бюджету і "зависають" у кишенях казнокрадів. Тому далі очевидною має бути поява такого явища, як "солідарність" – де і бідні, і багаті одночасно "затягують паски".

Думки

Владислав
СТРУТИНСЬКИЙ,
голова обласного Товариства
польської культури імені Адама Міцкевича, доцент ЧНУ:

Реформи має проводити один народ, одна країна. Свого часу в Польщі робилися реальні реформи, а не рятувалися ноги журавля з болота. Послідовно все реалізувалося: спочатку був Бальцерович. Потім прийшов лівий уряд, і тодішній міністр фінансів продовжував працювати з урахуванням усіх помилок попереднього уряду.

Зараз повинен бути сформований чіткий план дій. Маси ще не заспокоїлися від збудження. Захід, Схід… Ще вкиньте сюди непродуманий соціальний сірник – і тоді буде матеріал для опонентів. Мовляв, бачите, ви хотіли нову владу? А подивіться: замість того, що вони обіцяли, люди страждають…

Треба підготувати населення, що нам потрібні такі реформи, що потрібно "затягувати паски". Але не так, що "я з тобою залишаюся на "Мерсах", а мій сусід хай працює". Насамперед треба згуртувати населення, щоб воно зрозуміло тезу: "Люди добрі! Два, три, чотири роки ми це потерпимо, але далі буде успіх!".

За останні 20 років Польща дуже змінилася. У 1989 році на поличках магазинів були лише сіль та оцет. А зараз як вони живуть? Дороги й інфраструктура – як у Німеччині!

Гадаю, краще нам пережити такий період, аніж ми з вами отримуватимемо повістки до військкоматів. Краще вже мирні дискусії!"

Ярослав
ДРОЗД,
генеральний консул
Республіки Польща у Львові:

Якби Янукович був більш інтелігентним, то намагався би знайти компроміс, який дав би йому змогу залишитися на посаді до майбутніх виборів. Але з інтелігентністю у нього були проблеми. Я очікував, що в Україні щось кардинально зміниться. Але не гадав, що це станеться так швидко. Вважав, що це прийде з виборами – президентськими і парламентськими. Можна тільки тішитися, що процес нарешті пішов. Але треба розуміти, що все за одну ніч не зміниться. Не стане одразу краще тому, що змінилася влада у Києві. Треба потерпіти, "затягнути паски". Буде важко. Коли через рік-два з’являться позитивні зміни, люди побачать, що ця практика діє. Ми, поляки, також колись їздили в Україну на закупки, у нас були проблеми в економіці. У 1994-1995 роках припинили їздити в Україну. Кардинальні зміни на краще відбулися, і відбулися на наших очах. Можна зробити з України процвітаючу державу, вона має великий потенціал".

Чого очікувати від програми уряду?

Жорстка економія бюджетних коштів
Скасують чимало соціальних державних програм, без яких Україна може обійтися у перший час.

Скасування пільг і субсидій
Уряд перегляне і скасує чинні податкові пільги, видані на індивідуальній чи галузевій основі, на предмет їх реальної ефективності у сприянні розвитку та соціальної доцільності.

Протидія
корупції
Уряд обіцяє формувати нову систему влади на принципах прозорості. Кабмін створив Антикорупційне бюро, яке протидіятиме корупції насамперед у вищих органах влади.

Підвищення тарифів
Задля стабілізації стану і розвитку економіки за світло і газ платитимемо дорожче: Кабмін ухвалить рішення щодо збільшення цін і тарифів.

Скорочення видатків на владу
Депутати і чиновники вже не їздитимуть на дорогих автомобілях за кошти платників податків. Кабінет міністрів забезпечить жорсткий контроль з боку суспільства за використанням бюджетних коштів.

Демонополізація економіки
Обмежень для конкуренції більше не буде. Кабмін обіцяє розширення свободи підприємницької діяльності та скоротить функції адміністративного регулювання економіки.