RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

Вони врятували революцію


"Це справжні герої" – хіба лінивий ще не сказав цього тижня таких слів про львівських і тернопільських сотників, які врятували Майдан від зачистки. Вони, залишившись у нерівності проти "Беркуту", зуміли зламати хід революції.

У той час, коли політики фактично "кинули" людей напризволяще, втікши зі сцени Майдану у ніч з 19 на 20 лютого до своїх теплих помешкань, справжні герої, кидаючись під кулі силовиків, зламали хід революції на користь повсталого народу.
Хто і як врятував Майдан від зачистки?

Периметр тримало людей 300-400

Ніч 19 лютого була чи не найважчою в історії Майдану. Страх упереміш із безсиллям, втома і дратівливість – приблизно так описують стан людей під час спроби "Беркуту" зачистити Майдан.

Киянин Сергій СУПРУН у мережі Facebook розповів, що він бачив тієї кривавої ночі:

"Це була найбільш напружена ніч. Горезвісних сотень самооборони не було, свободівської гвардії не було, люди, які тримали оборону, були погано організовані та виснажені. Щити тримали до знемоги, підпираючи головою. Радувала сцена, напевно тому, що пафосних депутатів з їхніми дешевими маніпулятивними гаслами не було. Нікого. Парубій заявив, що у нього інсульт, і задоволений звалив додому. Турчинов зажадав ноші і заявив, що його вбив снайпер. "Беркут" постійно атакував. Периметр тримало людей 300-400. Решта – співчуваючі. Людей під ранок ставало дедалі менше і менше, Хрещатик спорожнів, і ті, хто залишився, або бігали, або ледве пересувалися, перетягуючи до передової все, що горить. Близько 05.00 передову потіснили. Барикади на Прорізній та в Пасажі залишилися зовсім без охорони. Кілька разів прибігали хлопці з попередженням про рух "Беркуту" і "тітушок" з боку Бесарабки. Було тривожно. Було страшно. Всі розуміли, що утримати Хрещатик шансу немає жодного. Після 08.00 люди почали розходитися активніше. Прибуваючих майже не було.

Із Хрещатика з боку Бесарабки бігла велика група озброєних щитами і битами людей – приблизно до 100 осіб. Це був кінець. Хлопці взялися за каміння і кинулися підпалювати коктейлі. Група швидко наближалася. Коли стало видно їхні обличчя, сумніви, що закралися, змінилися розумінням – це НАШІ.

Чоловіки сорока-п’ятдесяти років підбігли, вишикувалися в колону по четверо, і перший ряд, грюкнувши щитами, впав на коліна. Те, що ми почули, зірвало свідомість: "Брати! Пробачте, що ми так довго їхали!". Плакали всі. Все. Це була Львівська сотня.

Вони побігли на передову, кілька людей залишилося, і розповіло історію про те, як вони добиралися. Я не буду писати про це. Це довга повість про мужність і непохитну волю. Слава "Львівській сотні"! Через годину був Тернопіль" , – написав він.

"Це був шок. Мертві молоді хлопці…"

У вирі жахіть 20 лютого побував і чернівчанин Володимир. Вранці, щойно повернувшись літаком зі США, він поїхав до найбільш пекельної точки України.

– Все, що я побачив того ран­ку в Києві, було для мене великим шоком, – каже чернівчанин. – Ще, виходить, учора я був на узбережжі Атлантичного океану, і за всіма подіями в Україні стежив лише по Інтернету. Потім полетів до Києва. Приїхав до Володимирського собору. Побачив, як із автобусів виходять люди, переодягаються в обладунки, беруть в руки битки і дерев’яні щити… А далі – на Майдан. Автобус під’їхав, люди вийшли і пішли фактично в пекло! Я зрозумів, що тут "не весело". З усіх боків лунають "сигналки" "швидких". На Майдані – групи людей в обладунках, професійних касках. Охорона Майдану лише кричала: "Швидка! Розступіться!" Медичні автівки одна за одною їхали, везли потерпілих… Три машини "швидких", далі один бус із пораненими… У голові це не може вкластися… Розібрана бруківка…
Підійшов до згорілого вщент Будинку профспілок – рейхстаг відпочиває… І тут людей починають підносити. Біжить чоловік із ковдрами – звичайними хутровими, як у піонерських таборах. Вбитих зносять просто перед моїми очима. Це був шок. Мертві молоді хлопці… Кладуть на землю. Він молодий, щойно він був ще живим! В одного з них прострелений бронежилет. Прострелений якимось таким величезним калібром! Дірка така велика у бронежилеті! Здається, ті бронежилети були проти ножів, а не проти бойових куль.

Хлопцям десь по 20 років. Підходять, приносять ще тіла, і кажуть: "Зараз буде ще двоє", "Зараз буде ще троє"… Кладуть на ці дитячі ковдри … Побачене там просто розриває свідомість назавжди! Та паніки в людей не було. Це була зміна ситуації, – розповів Володимир.

"Вибіг на сцену, бо накипіло"

Хід революції в столиці переламав 26-річний хлопець зі Львова. Увечері 21 лютого після чергової промови лідерів про досягнення компромісу, яку народ сприйняв із обуренням, сотник Володимир ПАРАСЮК увірвався до сцени і висловив ультиматум: якщо до 22 лютого до 10.00 Янукович не піде у відставку, люди підуть в озброєний наступ. Тоді на обличчі Віталія Кличка з’явилася невпевненість та нерішучість. Натомість Майдан жваво й емоційно сприйняв заяву молодого львів’янина.

Як результат – слова Парасюка стали переломними у такому затяжному етапі революції: Янукович втік із Межигір’я.
Журналіст "МБ" поцікавився у львів’янина, що спонукало Володю вийти на сцену, і чи вмовляли його політики зупинитися.

– Ми виїхали зі Львова в ніч, коли почався останній штурм "Беркутом" 18 лютого, коли силовики вже зайшли на Майдан, – каже він. – Тоді я намагався організувати людей, щоби вони їхали у Київ. Треба було робити це швидше, бо могло так трапитися, що вони приїдуть, а Майдану вже нема. Ми теж з батьком поїхали. Нас залякували, що будуть стояти блокпости. Вони стояли, але доки ми доїхали до Києва, їх вже роззброїли наші люди. Тільки-но приїхали, одразу з батьком пішли на барикади, разом стояли, а коли сонце зійшло, почали відбудовувати барикади, носити колеса.

– Це не героїчний вчинок, – каже Володимир про те, чому він вийшов на сцену. – Просто накипіла крайня точка. Коли ти розумієш, що треба дотискати. Коли той стакан вже майже впав, вже до землі долетів, а тут виявляється, що хтось хоче його зупинити при самій землі. І ми зрозуміли, що це роблять опозиціонери. Тому ми зрозуміли, що метод тільки один – висунути ультиматум. На які переговори можна йти? Моєї заяви потребували матері тих загиблих людей. У той вечір ми слухали промови на Майдані з балкона консерваторії, і було чітке рішення йти на сцену. Хлопці підійшли і кажуть: "Володя, ти старший, тобі надається слово". Коли йшов, нічого не думав. Спочатку не пускали. Але коли 50 людей йдуть, усі помітять. Нас побачив Кличко зі сцени і махнув рукою, щоб ми пройшли. Я трохи був на Майдані, бачив, що люди думають, я розумів, про що треба говорити. Я знав, що накипіло у всіх, але ніхто не може того висловити. Це не героїчний вчинок. Герої – це ті, хто віддав життя за волю України. Це сталося спонтанно. Було зрозуміло, що треба припинити бавитися в політиканство і вести домовленості з терористом. Бо ми всі вважаємо, що Янукович – терорист.

– Після того політики намагалися зі мною зв’язатися, переконати, що варто мені зупинитися. Я не хочу про це розповідати, аби не виливати на них бруд, – каже В. Парасюк. – У нас дуже слабко вихована політична еліта. І люди все це бачать на Майдані.

Яценюк кричить зі сцени "Куля в лоб", а наступного дня таке витворяє. Олег Тягнибок – український націоналіст – це та людина, яка взагалі би не мала вітатися з Януковичем за руку. До Віталіка Кличка менше запитань, бо він новий політик, у нього ліберальна партія, він не робив одіозних заяв зі сцени. Ми боролися проти режиму. Зараз основна ціль, щоби Європа посилила контроль над Україною, щоб громадянське суспільство взяло контроль над політиками. 

Микола КОБИЛЮК
Анатолій БАРЧУК
1-03-2014, 13:46
Коментарів 0 Переглядів 2 498

Теги -

Художник Іван Салевич задонатив Віолетті суму на цілий дрон-камікадзе

За вчинене фігуранту загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні



Чому про гуманітарні швидкі допомоги з Італії мовчать фігуранти справи?

Швидкі допомоги нібито направили на фронт, але доказів цьому ніхто не хоче надавати
ВІДЕО Переглянути все відео

Живуть весело, дружно й ніколи не сваряться

"Країна Мрій" – це справжня казкова територія з сучасними атракціонами на будь-який смак. Тут є багато цікавого: велика батутна арена, лазертаг, лабіринт, інтерактив, ніндзя-парк, тарзанка та багато іншого. Для наймолодших гостей є спеціальна дитяча зона з атракціонами, адаптованими до їхнього віку.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.

Втомлюєтеся від нудного перебування в чергах для проходження медичного огляду? Ми маємо для вас відмінну новину! Тепер у Чернівцях доступна нова послуга - медичний огляд, який займе менше 30 хвилин!