Україна – на порозі громадянської війни. Такого у нас ще ніколи не було за 22 роки незалежності. Влада два місяці не чує людей, які протестують. Опозиція втратила контроль над частиною мітингувальників, які вдалися до радикальних дій. Що нас очікує далі і чи є вихід, який би зупинив насилля?


Ігор БАБЮК,
політолог, Буковинський центр виборчих технологій:

Зараз тривають переговори президента та опозиції (станом на 17 годину, 22 січня, – авт.), тому у ці хвилини важко щось прогнозувати. У мене є слабкі сподівання, що сторони до чогось все-таки домовляться. Але я побоююся, що переговори лише призведуть до нагнітання ситуації. Або Янукович погодиться на якість умови опозиції, або може розгорнутися – і це найстрашніше – громадянська війна. Бо у суспільстві ще є частина людей, яка підтримує владу. Дуже сумно, що Янукович не розуміє, у якій ситуації опинився. Він може стати тим президентом, при якому можлива громадянська війна і навіть розкол України.

Наразі ми очікуємо результатів переговорів. На сьогодні вже поширюється інформація про те, що до Києва підтягуються війська. З Громадського радіо чути звернення, щоби люди позакривали магазини і пішли з центру Києва, бо тут може бути щось страшне. Тому ми сподіваємося, що президент обере хоча би трохи більш лояльну позицію.

Чому він не бачить, що відбувається в країні? Досі не відомо, під що він взяв ці 15 мільярдів (позичка України у Російської Федерації на два роки у грудні 2013 року, – авт.). Можливо, він так реалізує сценарій, який йому нав’язали". 


Ігор ГАВРАДА,
кандидат політичних наук:

Є два сценарії: оптимістичний – корисний для всіх, і песимістичний, який нічого доброго і корисного нікому не дає. Суть першого полягає у тому, що президентові потрібно проявити витримку, мудрість, щоби припинити насилля і не допустити подальшого нагнітання конфлікту. Йому потрібно продемонструвати президентську рішучість і вольові кроки.

Інший сценарій може призвести до посилення протистояння. За таких обставин ми можемо опинитися на початку громадянської війни. У такому разі програють усі: влада, опозиція, суспільство і вся країна. Я сподіваюся, що у президента все-таки вистачить мудрості не загострювати ситуацію далі. Такого, що відбувається нині, Україна ще не мала ніколи". 


Олександр СОЛОНТАЙ,
політолог, громадський діяч:

Далі буде революція або продовження бунту. Загасити соціальну енергію протесту вже неможливо. Якщо влада не піде на поступки, а опозиція не очолить протест на Грушевського, то в Україні бунт триватиме.

Я розглядаю варіант, коли влада все-таки виконає вимоги протестувальників, бо це єдиний варіант для влади зберегти себе. В іншому разі першою перед владою "злетить" опозиція. Тут почалася народна стихія, яку контролювати вже неможливо. Опозиції варто тільки входити з нею в резонанс. Ті, хто входить з людьми у дисонанс, будуть "зметені".

Революційна ситуація в Україні перейшла вже у радикальну фазу, коли революція може розвиватися двома варіантами – насильницьким і ненасильницьким спротивом. Ненасильницький може очолити хіба що опозиція. Насильницький варіант очолює натовп, народні маси, люди, яким не потрібні політичні лідери. Вони самі можуть народити свого, нового командира. Якщо опозиція і влада не одумаються, це буде жахливо". 


Олексій ГАРАНЬ,
доктор політичних наук,
професор Києво-Могилянської академії:

У мене таке враження, що влада йде по повному "бєспрєдєлу". Ми бачимо вбивства людей, зникнення активістів, побиття Луценка. Що тут ще сказати? Це сценарії бандитизму у власній країні. Спрогнозувати, що їм наступного разу спаде на думку, нині нереально. Вибачте, якщо зараз на вулицях Києва ходять "тітушки", які нападають на людей… Я не вважаю, що влада про щось думає.

Нині фактично розпочалося запровадження санкцій проти окремих чиновників з боку США. Поки що це – заборона на в’їзд. Посли закордонних країн, які зустрічалися з нашим Кожарою, взагалі висловили обурення тим, як ця зустріч відбувалася. Це був монолог Кожари. Тепер я вважаю, що позиція Європи буде жорсткішою до наших чиновників. Але, на жаль, наша влада не хоче дослуховуватися до думок людей – вона все лише поглиблює.

Розумним було би зараз владі скасувати ганебні закони "16 січня" і відвезти війська з центру Києва. Але ж вони цього не роблять. Ситуація заганяється в глухий кут. На жаль, я боюся, що буде ще більше крові". 


Ігор МЕЛЬНИЧУК,
політолог,
кандидат історичних наук:

Найбільш імовірно, що Янукович продовжить придушувати народні збурення: як зараз є на вулиці Грушевського, а потім піде на Майдан. Можливо, він так і залишиться глухим та німим до того, що відбувається, і далі закручуватиме гайки. Це найгірший сценарій, адже він може призвести до громадянської війни.

Втім, нинішні переговори (коли верстався номер, ввечері 22 січня, – авт.) можуть щось змінити. Спротив людей показав, що ані влада, ані опозиція не керують цими процесами. Тому переосмислювати і змінюватися потрібно обом сторонам. Вважаю, що опозиції сьогодні не варто вперто наполягати на відставці Януковича, а влада не повинна демонстративно ігнорувати вимоги людей. На поступки повинні піти і одні, й інші. Наприклад, створити щось на зразок "уряду національного порятунку" чи "комітету виходу з кризи", куди можуть увійти представники усіх конфліктних сторін.

Нині спостерігаємо незадоволення народу тим, що відбувається в країні. Причому ці збурення не є максимальними. Невдовзі протести можуть стати ще більш активними. Бо з таким станом економіки – чого лише варта 70-мільярдна бюджетна дірка, а в 2015 році може бути ще більша – країна котиться у прірву".