Міністерство культури погрожує Українській Греко-Католицькій Церкві судовими позовами за участь її духовенства у протестах і навіть позбавленням легального статусу. Про це заявив предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук у понеділок.
Архієпископ Святослав Шевчук розповів, що отримав від міністерства культури лист із попередженням, а фактично, з погрозами.
"Ми вже припинили боятися"
"Доволі цікаво, що в цьому листі вперше за всі роки існування незалежної України прозвучало попередження, і можна навіть назвати його погрозою, про те, що релігійні громади УГКЦ у судовому порядку можуть бути позбавлені легального статусу. Ми думали, що час, коли переслідували церкву, уже давно минув", – з обуренням сказав предстоятель УГКЦ.
За його словами, приводом до звернення мінкультури стала участь священиків у мирних протестах громадян.
"Ми завжди є, були і будемо з народом, це є серцевина церкви. Ми ніколи не заохочували і не благословляли жодних протиправних дій. Ми завжди виховували правову культуру. Ми завжди закликали виконувати закони України відповідно до Божого закону, а отже, до соціальної доктрини церкви", – запевнив глава УГКЦ.
Він заявив, що церква заохочує вірян бути активними учасниками суспільного процесу. "Церква не є учасником політичного життя, але вона є невід’ємною частиною громадянського суспільства", – пояснив позицію УГКЦ Святослав Шевчук.
Він також пояснив владі, що церква несе мир і терпимість, а тому місце проведення мирних акцій є найвідповіднішим для служіння та повчання.
Буковинський вікарій Української Греко-Католицької Церкви отець Валерій Сиротюк вважає офіційний лист міністерства культури провокацією проти церкви, яку не змогла знищити жодна влада. "Наші священики були в перших рядах чернівецького та київського євромайданів разом зі своїми прихожанами, бо інакше бути не може, – запевнив отець Валерій. – Ми збирали гроші, продукти, одяг, ліки і везли все до Києва. Жодні листи міністерства культури не зможуть нас зупинити. Це виглядає смішно та несерйозно і завдає шкоди українській владі".
Чернівецький декан УГКЦ отець Василь Гасинець дев’ять разів був на київському Євромайдані. "Саме знову повертаюся із Києва, де ми з парафіянами колядували на Майдані й радували людей, – розповів мобільним телефоном отець Василь. – Наші священики виконували найважливішу місію: молилися за друзів і ворогів наших, закликали любити їх і прощати. А також дотримуватися християнських чеснот: голодного нагодувати, нужденного одягнути, подорожнього прийняти в дім. Жодних державних законів ми цим не порушували. Але якщо влада хоче подати судовий позов на церкву, то ми вже давно припинили боятися".
"Влада не знає історії УГКЦ"
Лист міністерства культури з погрозами Українській Греко-Католицькій Церкві викликав гнівні відгуки відомих людей. Зокрема письменниця, нардеп Марія Матіос на своїй сторінці у "Фейсбук" пише: "У Різдвяні свята у першій столиці України тітушки штурмували храм Божий. Сьогодні міністерство культури (!!!) погрожує УГКЦ за Богослужіння, церкву лякає позбавленням ліцензій, начебто до Бога треба звертатися через посередництво мінкультури. Воістину – безумці!" І далі: "...Під час Другої світової війни о. Омелян Ковч, народжений у Космачі на Івано-Франківщині, загинув у Майданеку, рятуючи євреїв від нацистів... Очевидно, сьогоднішня влада не знає історії Української Греко-Католицької Церкви".
"Лист міністерства культури до Української Греко-Католицької Церкви – це непрофесійний підхід, і його можна розцінювати, як тиск на почуття вірян".
Так прокоментувала один із наближених до президента Януковича регіоналів, народний депутат Ганна Герман ситуацію щодо можливого судового позову до УГКЦ за участь її духовенства у протестах.
За словами Г. Герман, у відповідь на лист мінкультури до УГКЦ вона вже підготувала відповідний законопроект, який офіційно підтвердить право кожної людини, незалежно від конфесії, молитися там, де їй зручно.
"Людина має право розмовляти з Богом в будь-якому місці, там, де цього прагне її душа", – зазначила Г. Герман.
За словами проректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича, лист мінкультури нагадує переслідування церкви в радянський час: "Складається враження, що люди, які працюють в міністерстві культури, не розуміють, що таке місія церкви. І це нерозуміння, яке є приголомшливе, засвідчує, що ми й надалі маємо квазірадянську систему управління в державі. Місія церкви – служити своїм вірним і бути там, де є потреба в молитві та душпастирстві. І якщо для цього слід бути на Майдані, то церква має право відгукнутися на цю потребу. Ініціатори такого звернення хотіли, щоб у душах греко-католиків зародився страх. Це є так само звичний стиль нинішнього уряду – посилати сигнали суспільству, які покликані регенерувати і відновити той страх, який панував у радянський час. Якщо сталінській машині величезного глобального терору не вдалося знищити УГКЦ, то як можна очікувати, що церква змінить свою поставу від подібних листів від міністерства".
Надія БУДНА
З історії УГКЦ
Українська Греко-Католицька Церква за кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйона) є найбільшою у світі з усіх східних католицьких церков.
З 27 березня 2011 року її очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук.
У 1596 році Київський митрополит Михайло Рогоза, 5 єпископів та 3 архімандрити підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим із-під юрисдикції Константинопольського патріарха.
У XIX-ХХ століттях єпископи та священики УГКЦ стали активними учасниками культурного, політичного, економічного відродження українства. Зокрема автором музики гімну України є греко-католицький священик Михайло Вербицький.
На радянський період припадає час жорстоких переслідувань греко-католицької церкви. 11 квітня 1945 року радянська влада заарештувала архієпископа Йосифа Сліпого, а згодом було репресовано і всіх інших владик УГКЦ. У березні 1946 року у Львові відбувся псевдособор, на якому було проголошено ліквідацію греко-католицької церкви. Значну частину її майна передали РПЦ, а вірних та духовенство силоміць змушували зрікатися своєї церкви. Багатьох священиків вислали до таборів.
У 1946-1989 роках УГКЦ змушена була діяти в підпіллі. Її провід продовжував здійснювати митрополит Йосиф Сліпий протягом 18 років свого тюремного ув’язнення. Від середини 1980-х років в Україні розпочався процес відродження УГКЦ.
У 2002 році синод єпископів УГКЦ прийняв рішення про перенесення патріаршого престолу церкви до столиці України та спорудження в Києві патріаршого собору.
18 серпня 2013 року патріарший собор Воскресіння Христового було освячено і урочисто відкрито.
