Українське суспільство радикалізується і готове до рішучих дій проти свавілля та несправедливості. Якщо влада і опозиція не вирішать його проблем шляхом переговорів – люди заговорять політичною мовою вулиці.

"Які попередні висновки можна зробити з подій Євромайдану? З таким запитанням кореспондент "МБ" звернулася до політиків, громадських активістів та політичних експертів.

"Українцям треба вчитися витримки"

Ігор Буркут, політолог, кандидат історичних наук:

– Євромайдан показав, що в українському суспільстві існує масове невдоволення існуючою владою. Особливо воно проявляється у молоді, яка не бачить перспектив у державі, збудованій на олігархічно-неофеодальній основі. Друге, що засвідчив майдан: у нас ще не сформовано реальну опозицію, яка може очолити масовий народний рух. Наші політики поки що не висунули лідера, який міг би претендувати на загальнонародне визнання.

Майдан, у принципі, зараз самовичерпується. Опозиціонери не пропонують реального плану дій і не висувають жодних ідей, які могли би продовжити рух за зміну самої системи.

Але майдан ще раз показав, що це невдоволення тільки зростатиме. І коли молодь, яка спробувала вперше в такій кількості вийти на майдани, почне висувати власних лідерів, то приблизно через два роки зможемо сказати, що період змін справді настав.
За всіма політологічними канонами, саме 2015-й повинен бути роком важливих політичних змін в Україні. Саме до того йдеться.
Майдан підтвердив, що українцям треба вчитися витримки і необхідно розуміти, що відразу нічого зробити неможливо. Все має визріти. Тільки після цього і відбуваються справжні кардинальні зміни.

Хочеться вірити, що зараз влада не розпочне найгірше, до чого може вдатися – масові репресії. Ці репресії дадуть тільки один результат стратегічний: якщо нині під час зміни влади керівники можуть розраховувати на більш-менш нормальне життя в Україні після того, як втратять владу, то після хвилі репресій такого вже не буде. Відсидітися, зберегти награбовані багатства і не бути покараними їм уже не вдасться. Жодна країна світу їх не прийме до себе, щоби не мати зайвих проблем.

"Якщо влада не зробить висновків, то на нас чекає аналог Жовтневої революції"

Ігор Мельничук, політолог:

– Євромайдан підтвердив прогнози, що українське суспільство радикалізується. Воно готове до більш активних дій уже в майбутньому.
На жаль, я бачу, що Євромайдан з різних – і об’єктивних, і суб’єктивних причин – немовби залишився таким собі незавершеним. І якщо проводити аналогії, то у мене виникають історичні паралелі: якщо 2004 рік, Помаранчева революція, була таким собі аналогом 1905 року в Російській імперії, то нинішні події – це, скажімо, аналог Лютневої революції 1917 року. І, судячи з усього, якщо влада не зробить висновків з того, що зараз відбулося, то на нас ще чекає аналог Жовтневої революції з її радикалізмом і подальшою трагедією.

"Надію покладаю
на мільйони звичайних українців"

Володимир Старик, голова товариства "Український Народний дім у Чернівцях":

– Події останніх тижнів показали, що керівництво нашої держави позбулося решток своєї легітимності, бездумно виконуючи волю Путіна. Лідери опозиції виявилися не готовими запропонувати народові зрозумілий план усунення режиму Януковича.

Тож єдину надію покладаю на мільйони звичайних українців, які вже не вперше показують більшу державницьку свідомість, аніж наші політики.

"Україна – європейська країна"

Іван Попеску, народний депутат України:

– Євромайдан показав, по-перше, що Україна – це європейська країна. Друге: те, що відбулося, починаючи з 24 листопада і до сьогодні, дає нам підстави для того, щоби зробити правильні висновки і примусити політиків сісти за стіл перемовин, оскільки Україна – на межі розколу. Мені здається, що протистояння може наростати. Тому треба, щоби у Верховній Раді депутати, які представляють різні політичні сили і різні регіони, сіли і домовилися, як ми домовилися у 1991 році, коли проголосили незалежність України, у 1996 році, коли прийняли Конституцію України, у 2004 році, коли також було протистояння. І зараз, упевнений, що після вчорашнього голосування в парламенті, коли уряд залишився, треба вирішувати питання вже із залученням представників уряду, тому що вони все одно працюють.

Головне – це показало, що і з одного боку України, і з іншого, і на одних майданах, і на інших всі – за європейську інтеграцію. Тільки одні хочуть негайно підписати угоду, а інші, щоби врахували інтереси великих колективів, які формують бюджет України, щоби в результаті вступу в зону вільної торгівлі вони не залишилися без роботи. А щодо економіки, то необхідно модернізувати її і створювати умови для того, щоби виконати всі зобов’язання, умови, які ставить Євросоюз. Нам треба екологічні стандарти піднімати, стандарти з питань прав людини і національних меншин... Ми повинні жити з усіма сусідами дружно – і зі Сходом, і з Заходом. Але наша орієнтація – це Європейський союз. Але до ЄС – тривалий шлях.

"Розчарування після Помаранчевого майдану минуло"

Микола Федорук, народний депутат України:

– Євромайдан показав, що розчарування після Помаранчевого майдану минуло, і народ не потерпить несправедливості і хамства.