На Дністрі - узаконене браконьєрство

Промисловий вилов риби на Дністрі захищає закон. Та науковців запитати забули. Тож рибні ресурси Дністровського водосховища винищують не лише стихійні браконьєри, але й законні.

"Вважаю злочином промисловий вилов риби, що ведеться на Дністровському водосховищі в ме­жах Національного природного парку, – зазначає у розмові з кореспондентом "МБ" Ярослав КОГУТЯК, заступник директора Національного природного парку "Хотинський" з наукової роботи, начальник наукового відділу. – Поясню чому. Основою для визначення обсягів вилову водних біоресурсів є наукове обгрунтування запасів риби у водоймі. Такі дослідження науковими установами не проводилися з 2005 року. Процедура виділення лімітів та розподіл квот на вилов риби також відбулися з грубими порушеннями. В лімітах не йшлося про Дністровське водосховище на території Чернівецької області. А квоти розподілено й на Буковину.

Ці дані підтвердили й науковці Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук. Ігор БУЗЕВИЧ, завідувач відділу вивчення біоресурсів водосховищ, член вченої ради Інституту, сказав кореспонденту "МБ":

– На 2013 рік промисловий вилов риби на Дністровському водосховищі дозволений у ме­жах Вінницької та Хмельницької областей. На території Чернівецької він цього року заборонений.

Водночас зовсім інше розповіли нам в Чернівцірибоохороні. Причому з документальним підтвердженням.

– На 2013 рік на Чернівецьку область надано квоту розміром 20,4 тонни на промисловий вилов риби для одного користувача. Надали наукове обгрунтування рибоохоронні органи з хмельницького боку. Натомість минулими роками на основі нашого обгрунтування відновився промисел із хмельницького боку. Ми також маємо право давати таке обгрунтування. Все законно, – зазначив Руслан БЕЖЕНАР, завідувач сектору іхтіології Чернівцірибоохорони.

Закони суперечать один одному

Водночас природоохоронці сумніваються в об’єктивності обгрунтувань, що надаються іхтіологічними службами органів рибоохорони. "Вони потребують ретельної перевірки через зацікавленість органів рибоохорони у здійсненні промислового вилову", – вважає Я. Когутяк.

– Промисловий вилов риби на Дністровському водосховищі здійснюється з численними грубими порушеннями правил промислового рибальства, – мовить далі науковець. – Під час одного із нещодавніх рейдів ми прочитали у промисловому журналі риболовної бригади запис про вилов шести кілограмів плітки, трьох – окуня, восьми – лящів. Водночас в одній із сіток виявили 15 кілограмів виловленої риби, а закидають по шість-вісім сіток. Бачили ми й немарковані сітки розміром понад 70 метрів – такі використовують браконьєри.
Всі ці звинувачення заперечують у рибоохоронній службі.

– Ми регулярно перевіряємо суб’єкт господарювання, який здійснює промисел. Він у нас один, має тільки шість бригад. Тож проконтролювати його легко. Під час рейдів перевіряємо, чи сітки марковані, чи є документи, чи відповідають записи у журналі фактичному вилову. Порушень не виявили, – переконує Р. Беженар.

Свідчення обох інституцій розбіжні і в інших питаннях. Причому підігрівають супе­речку чинні закони.

– Коли ми вийшли на рейд, з’ясувалося, що на нашій території прилаштувалися риболовні бригади, – скаржиться Ярослав Когутяк. – Нас навіть не попередили, що у нас ведеться промисел.

А в Чернівцірибоохороні кажуть: "Ми керуємося законом про рибне господарство, у якому чітко зазначено, що спеціальне використання водних ресурсів здійснюється у тому числі і в межах природо-запо­відного фонду. Тобто промисел на цій території дозволяється. А погодження надало управління екології та природних ресурсів про те, що суб’єкт господарювання ознайомлений із територією заповідної зони".
Тож, згідно із зазначеним законом, виходить, що Національний парк ніхто і не повинен запитувати.

Боронити природу доведеться нам

Доки дві організації, які мають спільні цілі – захищати та сприяти відтворенню природної екосистеми Дністровського водосховища, не можуть порозумітися, на водоймах процвітає браконьєрство. Про масовий безконтрольний вилов риби знає місцеве населення.

Рибалки-аматори скаржаться, що на колись популярних рибальських місцях –Непоротовому, Берновому, Кормані – ділянки, які не заросли синьо-зеленими водоростями, всіяні сітками. У певні періоди на Сокирянщині виловлюють 500-600 кілограмів вирезуба – червонокнижного виду. А Дністер – єдина річка в Україні, де він зберігся.

– Із відтворенням екоресурсів Дністровське водосховище має певні проблеми. Оскільки водойма належить до каньйонного типу, умови нересту та розвитку молоді для більшості видів риб далекі від оптимальних, – наголосив Ігор Бузевич, який багато років вивчає іхтіофауну Дністра. – З аборигенними видами риб існує інша проблема – державні кошти ніби виділяються, проте відсутні відповідні риборозплідні потужності, що обмежує кількість доступного посадкового матеріалу. Не вистачає ресурсів й на грунтовні наукові дослідження.
Фактично склалася ситуація, коли без вагомих знань про Дністровське водосховище ми самі собі дозволили безконтрольно ним користуватися. Водночас Дністер – справді унікальна екосистема. Тут мешкають десятки видів риб, які внесені до Європейського червоного списку та охороняються Бернською конвенцією. Зокрема вирезуб причорноморський, марена звичайна, йорж смугастий, стерлядь прісноводна, чоп великий. Не менш цінною є й берегова зона Дністра. Так, буковинські науковці у 2013 році виявили чимало колоній ховраха європейського, якого за статусом вважають зниклим. Також помічено й гніздування чорного журавля.

Тож, незважаючи на захист законів, впевненість браконьєрів у безкарності мають похитнути небайдужі люди та долучитися до захисту вразливої природи. 
Ліна НАГІРНЯК

Думка
Краще використовувати водосховище для відпочинку
Iгор БУЗЕВИЧ,
завідувач відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства НААН:
Екосистема Дністровського водосховища – насправді специфічний унікальний комплекс. Тут збереглося чимало цікавих видів іхтіофауни. Наприклад, вирезуба, марену вважають рідкісними видами, а у Дністрі їх багато. З природоохоронної позиції, а також як рекреаційний об’єкт це викликає дуже великий інтерес.
Скептично ставлюся до перспектив промислового використання Дністровського водосховища. Прихильник саме рекреаційного використання цієї водойми, зокрема через створення відповідної інфраструктури та умов для відпочинку на воді, в тому числі й для любительської риболовлі”.