Батько й син їздять на горбатих "Запорожцях" та старих мотоциклах, які самі відновлюють. Кажуть, що ніколи не поміняють їх на сучасні.
З 49-річним Василем Гнатюком ми зустрілися неподалік його гаража. Стрункий підтягнутий чоловік виглядає досить модно: довге волосся зібране у хвіст, у вусі – сережка. Ще здалеку видно старий "Запорожець". "Це, напевно, ваш гараж?" – здогадуюся. "Гараж справді мій, проте машина не моя, а мого друга, – каже пан Василь. – Зараз займаюся її реставрацією".
"Двигун був у великій каструлі"
Чоловік відчиняє гараж, посередині якого стоїть чорний "Запорожець", виблискуючи лаком. "Ось мій красень, – пишається. – Сам відновив його. Мені ще змалку хотілося мати власну машину. Якось товариш попросив допомогти йому продати "Запорожець". А я подумав: може, самому його придбати? Так 1991 року в мене з’явилася ця машина, яку в народі називають горбатою за форму заднього капота на двигуні (показує, – авт.). "Запорожці", або ЗАЗ 965, почали випускати в Союзі в 1960-х роках. Нині їх збереглося мало. Хоча колекціонерів із кожним роком стає дедалі більше".
– Якби ви тільки бачили, який вигляд мала ця машина! – сміється чоловік. – Привезли мені її на причепі, скинули посеред подвір’я. Двигун був у великій каструлі. Я аж взявся за голову. Думав, що не зможу її скласти. Але, як мовиться, очі бояться, а руки роблять… Консультувався у фахівців, читав технічну літературу. На той час я працював у кооперативі, який випускав мотоциклетні шоломи. Після роботи одразу ж біг у гараж і просиджував там до ночі. Витратив рік, щоб довести авто до нинішнього стану. Повністю переробив салон, встановив нові фари, педалі. Грошей пішло багато. Згодом міг купити нову машину. Кілька років працював у Москві промисловим альпіністом, трохи заробив. Але вирішив, що залишаю "Запорожець", до якого вже звик. Їжджу на ньому скрізь, куди мені потрібно. Він може розвивати швидкість на трасі до 130 кілометрів за годину. Витрачає лише п’ять літрів бензину на 100 кілометрів.
До гаража під’їжджає на мотоциклі хлопець. "Цей мотоцикл 1980 року випуску, – запевняє Іван Гнатюк, який працює інженером на державному телебаченні. – Любов до ретро- автотехніки мені передалася від тата. Теж маю горбатого "Запорожця".
Останніми роками Василь Гнатюк почав професійно займатися відновленням ретро- автомобілів. У Чернівцях – одиниці таких спеціалістів. Реставрував уже дев’ять горбатих "Запорожців", два "Москвичі", американський "Форд". "Бачите, як виглядали ці машини до ремонту – іржава купа металобрухту, – показує чоловік фото. – А такий вигляд вони мали після реставрації. Зараз відновлюю цю мотоколяску "Моргуновка", яка належить моєму другу-колекціонеру. Він хоче створити в Чернівцях музей ретро-машин. На такій мотоколясці їздили Моргунов із Нікуліним та Віциним у відомій комедії про Шурика. Вона єдина в Чернівцях. Днями мені подарували старий мотоцикл, який теж хочу реставрувати. Мені подобається відновлювати стару автотехніку. Бо вона – для душі. Це як друга дружина, яку хочеться берегти та леліяти".
"Завдяки захопленню знайшов багато друзів"
– Мого горбатого "Запорожця" інколи замовляють для весіль, – запевняє пан Василь. – Друзів возив, які одружувалися. Їм так сподобалося, що згодом вони теж купили "Запорожця". Завдяки своєму захопленню я знайшов багато друзів. Ми створили в Чернівцях свій клуб, де налічується вісім горбатих "Запорожців". Зустрічаємося на різних парадах ретро-автомобілів. Разом виїжджаємо на природу відпочивати. Люблю слухати старий рок-н-рол. Він дуже пасує до моєї машини (сміється, – авт.). Коли їду, вмикаю "Бітлз", "Арію", Елвіса Преслі, "Чорный кофе". Син теж любить ретро-музику.
Надія БУДНА
