Далі від міста – більше самогубств

В області за п’ять років зареєстрували 555 випадків самогубств, із них наклали на себе руки 472 чоловіків і 83 жінок.

Кількість самогубств цього року може бути більшою, ніж торік, вважає начальник обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський. І констатує: "У 2012 році на Буковині було 100 самогубств, а за вісім місяців цього року – уже 85".
Зростання кількості суїцидів спостерігають не лише на Буковині, а й у всій Україні. Це щорічна тенденція. Чому так? Фахівці називають кілька причин. Серед основних – соціальна незахищеність та самотність.

– Усі випадки самогубства вражаючі: людина жила – і раптом померла. Зазвичай родичі не можуть пояснити, чому це сталося, кажуть: "Вчора спілкувалися, він (вона) був нормальний", – розповідає Віктор Теодосович. – Збільшення кількості самогубств – це однозначно соціальні моменти. Немає робочих місць, людині ніде заробити. В області навіть спостерігається тенденція: віддалені райони мають більшу кількість самогубств, ніж наближені до міста. Наприклад, цього року велика кількість самогубств – у Кельменецькому, Сокирянському, Вижницькому та Путильському районах.

Чоловіки вчиняють самогубства частіше, ніж жінки. В області за п’ять років зареєстрували 555 випадків самогубств, із них наклали на себе руки 472 чоловіків і 83 жінок.

90 відсотків суїцидів вчиняють шляхом повішення. Але за останні роки зросла кількість падінь із висоти – часто це роблять молоді люди. Раніше такого не було, можливо, це фільми з такими "прикладами" вплинули.

– Дуже впливають на психіку людини біоритми, – продовжує В. Бачинський. – Якщо повний місяць або різка зміна погоди, то обов’язково є одне-два самогубства.

І хоча кількість самогубств зростає, область за цим показником перебуває на одному з останніх місць в Україні. На це, можливо, впливає і те, що на Буковині побожні люди. Самогубство вважають великим гріхом, самогубців на кладовищах ховають в окремому квадраті, їх не відспівують священики. Родичі часто просять не писати у довідці про смерть, що вчинено самогубство, але ми не можемо таке приховати.
– На мою думку, самогубство – це не спосіб покінчити з життям, а спосіб покінчити з власними стражданнями, – каже Віктор Теодосович. – Нині багато людей самотні, ніхто нікому не приділяє уваги. А доведено: якщо людині у момент відчаю є кому розповісти про своє горе, то й життя можна врятувати.
Людмила ОСАДЧУК

Як зарадити
Допоможе чесна розмова
Рішення про самогубство не приймають спонтанно. Це триває певний період, і саме тоді людині можна допомогти. Зверніть увагу, чи різко змінюється поведінка близької людини.
Має насторожити, якщо людина роздає свої речі, улюблені предмети – це означає непрямо прощатися з життям.
Розмовляйте з людиною. Допоможе чесна розмова. У батьків із дітьми мають бути довірливі стосунки. Під час розмови намагайтеся з’ясувати, яка проблема у людини, яке джерело її хвилювань.
Варто звернутися до психолога, якщо у людини постійно поганий настрій, депресивні думки.
Якщо людина починає говорити про майбутнє, про свої плани – це перша ознака "одужання".

З ким поговорити
Телефон довіри
(0372) 57-15-15,
(095) 932-15-15.

Телефонувати можна
цілодобово щодня,
крім вихідних.