Захід готує удар по Сирії, де понад два роки триває громадянська війна між повстанцями та правлячим режимом. Гостру реакцію США та союзників викликала хімічна атака проти мирного населення в околицях Дамаска.
Під час хімічної атаки, коли застосували нервово-паралітичний газ зарин, загинуло майже 1300 людей, у тому числі майже 500 дітей.
Сирійські опозиціонери стверджують, що хімічну атаку здійснила армія правлячого президента Башара Асада. Президент заперечує: "У цьому немає жодної логіки". За даними ж німецької розвідки, хімічну атаку здійснили все-таки урядові війська.
Як війна у Сирії може вплинути світ? Чого слід очікувати Україні?
"Один із демонстрантів вистрелив у армійців –
з цього й почалося"
Ще у жовтні минулого року з Дамаска до Чернівців з батьками переїхав 19-річний Карім НАССІФ. Нині хлопець навчається на першому курсі економічного факультету ЧНУ. Каже, що в Україні почувається у безпеці, хоча дуже сумує за своєю Батьківщиною.
– Після закінчення школи в Дамаску я планував вступити до якогось із сирійських вузів, – каже Карім кореспонденту "МБ". – Але не зміг цього зробити. Уже тоді в нашій країні тривали масові заворушення й теракти. Мені сказали, що мій атестат кудись безслідно зник чи, може, навіть згорів. Коли вдалося відновити документ, я побачив, що мені дуже занизили оцінки. Вони не відповідали дійсності. У нашому місті є райони, у яких проживають люди, які підтримують діючий режим, і окремо – ті, хто не підтримує Асада. Я – за нього. А освітній центр, який виписував мені оцінки в атестат, міг сфальсифікувати мою успішність, бо вони проти керівника держави.
Через погані оцінки я не зміг вступити до жодного сирійського вузу. Тоді я обирав, куди можна піти вчитися за кордоном. Торік почав навчатися у медичному університеті. Але покинув навчання, бо в Сирії не визнають диплом цього навчального закладу.
З чого розпочалася ця війна? Наші люди хотіли кращого життя. Спочатку все було дуже спокійно в Сирії.
Були демонстрації проти уряду, які, як і всі масові заходи, охороняла поліція та військові. Один із демонстрантів вистрелив у армійців – з цього й почалося. Тоді чимало людей почало говорити, що вся армія – це вороги країни.
Підтримую режим Асада. Він завжди намагається зробити все, щоб Сирія була незалежною країною. Америка хоче, щоб Сирія залежала від неї. У нас дуже важливе стратегічне місце – у нас є все: нафта, газ. Це багата країна, всі продукти дешеві. Колись ми жили добре.
"Спочатку дуже страшно, але потім звикаєш"
– У самому Дамаску безпечно, теракти й вибухи часто бувають у регіоні неподалік столиці, – продовжує хлопець. – Я бачив ці вибухи. Часто дивився із вікна своєї квартири, як люди метушилися, втікали від місця, де стався теракт. Спочатку дуже страшно, але потім звикаєш до цих заворушень. Найчастіше найманці з Чечні, Алжиру та інших країн створюють заворушення в бідних районах. Звісно, вони працюють за гроші.
Я був знайомий із десятками людей, які постраждали через цю війну. Вони служили в армії. Багатьох вбили, хтось покалічився. А ще чимало знайомих просто зникло безвісти.
Мирні жителі Сирії справді відчувають небезпеку. Але заворушення тривають вже третій рік, тому сирійці звикли до цього.
В Україні мені затишно й безпечно. Якщо порівняти рівень життя, то в Сирії до кризи було краще, ніж в Україні зараз. Дуже велика різниця в цінах. У нас все дешевше.
Дуже сподіваюся, що після того, як я закінчу університет у Чернівцях, війна в Сирії завершиться, я зможу повернутися до рідної країни.
Микола КОБИЛЮК
З історії
22 квітня 1915 року під час Першої світової війни біля міста Іпр (Бельгія) на шестикілометровій ділянці фронту німці вперше застосували отруйний газ – протягом п’яти хвилин проти французів було випущено 180 тонн хлору. Із 15 тисяч отруєних третина загинула. Через два роки в цьому ж районі німецька армія застосувала інший газ – гірчичний, який і отримав назву за місцем боїв – іприт.
Усього за роки Першої світової війни використали більше 100 тисяч тон отруйних речовин, що призвело до поранення більше півмільйона і смерті понад 30 тисяч людей.
1925 року Женевський протокол заборонив застосування хімічної зброї, однак не обмежив можливість її виготовлення і зберігання.
1938 рік – відділ хімічної зброї вермахту замовив масове виробництво хімічної отрути для військових потреб.
1950 рік – НАТО взяло зарин на озброєння. СРСР і США виробляли зарин у військових цілях.
Після Другої світової війни хімічну зброю застосовували лише в низці регіональних конфліктів – у Ємені (1966-1967), ірако-іранській війні (1980-1988).
У 1993 році було підписано міжнародний договір, який забороняв виробництво, зберігання (після 2007 року) і застосування хімічної зброї. Угода набула чинності в 1997 році і ратифікована 128 державами.
Довідка
Хімічна зброя – вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Головні компоненти хімічної зброї – бойові отруйні засоби і їхнє застосування, включаючи носії, прилади і пристрої керування, які використовують для доставки хімічних боєприпасів до цілі.
За фізіологічною дією на організм отруйні речовини поділяють на нервово-паралітичної дії – найнебезпечніші для людини (V-гази, зарин, зоман, табун), шкірнонаривної (іприт), загальноотруйної (синильна кислота, хлорциан), задушливої (фосген), психо-хімічної (BZ), подразнювальної дії (CS, адамсит, хлорацетофенон).
Думка
"Удар по Сирії – передумова до війни з Iраном"
Причини цієї війни надзвичайно складні. Нині триває переділ світу. Серія так званих арабських революцій дійшла і до Сирії. Ця країна – фактично остання цитадель московського впливу на Близькому Сході. Якщо режим Асада буде знищено, можна вважати, що Росія втратить свій вплив у стратегічно важливому регіоні остаточно. Але є інший аспект – нині намітилася тенденція до зниження цін на енергоносії на світовому ринку. А якщо США влізають у війну в Сирії, відбуватиметься стрибок цих цін на 50-70 відсотків. Для України це вкрай небажано. Ми і так цей рік дуже погано завершуємо, з великими дефіцитами. Крім того, масова втеча людей із Сирії – вже табори переповнені в Туреччині та інших сусідніх країнах. Чимало сирійців живе в Україні – це колишні студенти. Зрозуміло, що їхні родичі втікатимуть туди, де ще більш-менш спокійно, тобто до нас.
Удар по Сирії – передумова до війни з Іраном. А це вже вкрай небезпечно, бо Іран, судячи з усього, дуже близький до створення ядерної зброї. Ця війна важка. Американці фактично не досягнули нічого ні в Іраку, ні в Афганістані – з тих стратегічних цілей, які вони ставили. Їхнє втручання сюди, у сирійський конфлікт, може призвести до досить серйозних змін у світі. Чимало спеціалістів каже, що війна в Сирії – це початок Третьої світової війни. Але не більшість політологів так вважає, а лише частина”.
