«Через цю війну багатьох вбили, покалічили»

Захід готує удар по Сирії, де понад два роки триває громадянська війна між повстанцями та правлячим режимом. Гостру реакцію США та союзників викликала хімічна атака проти мирного населення в околицях Дамаска.

Під час хімічної атаки, коли застосували нервово-пара­літич­ний газ зарин, загинуло майже 1300 людей, у тому числі майже 500 дітей.
Сирійські опозиціонери стверджують, що хімічну атаку здійснила армія правлячого президента Башара Асада. Президент заперечує: "У цьому немає жодної логіки". За даними ж німецької розвідки, хімічну атаку здійснили все-таки урядові війська.
Як війна у Сирії може вплинути світ? Чого слід очікувати Україні?

"Один із демонс­тран­тів вистрелив у армійців –
з цього й почалося"

Ще у жовтні минулого року з Дамаска до Чернівців з батьками переїхав 19-річний Карім НАС­СІФ. Нині хлопець навчається на першому курсі економічного факультету ЧНУ. Каже, що в Україні почувається у безпеці, хоча дуже сумує за своєю Батьківщиною.
– Після закінчення школи в Дамаску я планував вступити до якогось із сирійських вузів, – каже Карім кореспонденту "МБ". – Але не зміг цього зробити. Уже тоді в нашій країні тривали масові заворушення й теракти. Мені сказали, що мій атестат кудись безслідно зник чи, може, навіть згорів. Коли вдалося відновити документ, я побачив, що мені дуже занизили оцінки. Вони не відповідали дійсності. У нашому місті є райони, у яких проживають люди, які підтримують діючий режим, і окремо – ті, хто не підтримує Асада. Я – за нього. А освітній центр, який виписував мені оцінки в атестат, міг сфальсифікувати мою успішність, бо вони проти керівника держави.

Через погані оцінки я не зміг вступити до жодного сирійського вузу. Тоді я обирав, куди можна піти вчитися за кордоном. Торік почав навчатися у медичному університеті. Але покинув навчання, бо в Сирії не визнають диплом цього навчального закладу.
З чого розпочалася ця війна? Наші люди хотіли кращого життя. Спочатку все було дуже спокійно в Сирії.

Були демонстрації проти уряду, які, як і всі масові заходи, охороняла поліція та військові. Один із демонстрантів вистрелив у армійців – з цього й почалося. Тоді чимало людей почало говорити, що вся армія – це вороги країни.

Підтримую режим Асада. Він завжди намагається зробити все, щоб Сирія була незалежною країною. Америка хоче, щоб Сирія залежала від неї. У нас дуже важливе стратегічне місце – у нас є все: нафта, газ. Це багата країна, всі продукти дешеві. Колись ми жили добре.

"Спочатку дуже страшно, але потім звикаєш"

– У самому Дамаску безпечно, теракти й вибухи часто бувають у регіоні неподалік столиці, – продовжує хлопець. – Я бачив ці вибухи. Часто дивився із вікна своєї квартири, як люди метушилися, втікали від місця, де стався теракт. Спочатку дуже страшно, але потім звикаєш до цих заворушень. Найчастіше найманці з Чечні, Алжиру та інших країн створюють заворушення в бідних районах. Звісно, вони працюють за гроші.
Я був знайомий із десятками людей, які постраждали через цю війну. Вони служили в армії. Багатьох вбили, хтось покалічився. А ще чимало знайомих просто зникло безвісти.

Мирні жителі Сирії справді відчувають небезпеку. Але заворушення тривають вже третій рік, тому сирійці звикли до цього.
В Україні мені затишно й безпечно. Якщо порівняти рівень життя, то в Сирії до кризи було краще, ніж в Україні зараз. Дуже велика різниця в цінах. У нас все дешевше.

Дуже сподіваюся, що після того, як я закінчу університет у Чернівцях, війна в Сирії завершиться, я зможу повернутися до рідної країни. 
Микола КОБИЛЮК

З історії

 22 квітня 1915 року під час Першої світової війни біля міста Іпр (Бельгія) на шестикілометровій ділянці фронту німці вперше застосували отруйний газ – протягом п’яти хвилин проти французів було випущено 180 тонн хлору. Із 15 тисяч отруєних третина загинула. Через два роки в цьому ж районі німецька армія застосувала інший газ – гірчичний, який і отримав назву за місцем боїв – іприт.
Усього за роки Першої світової війни використали більше 100 тисяч тон отруйних речовин, що призвело до поранення більше півмільйона і смерті понад 30 тисяч людей.
 1925 року Женевський протокол заборонив застосування хімічної зброї, однак не обмежив можливість її виготовлення і зберігання.
 1938 рік – відділ хімічної зброї вермахту замовив масове виробництво хімічної отрути для військових потреб.
 1950 рік – НАТО взяло зарин на озброєння. СРСР і США вироб­ляли зарин у військових цілях.
Після Другої світової війни хімічну зброю застосовували лише в низці регіональних конфліктів – у Ємені (1966-1967), ірако-іранській війні (1980-1988).
 У 1993 році було підписано міжнародний договір, який забороняв виробництво, зберігання (після 2007 року) і застосування хімічної зброї. Угода набула чинності в 1997 році і ратифікована 128 державами. 

Довідка

Хімічна зброя – вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Головні компоненти хімічної зброї – бойові отруйні засоби і їхнє застосування, включаючи носії, прилади і пристрої керування, які використовують для доставки хімічних боєприпасів до цілі.

За фізіологічною дією на організм отруйні речовини поділяють на нервово-паралітичної дії – найнебезпечніші для людини (V-гази, зарин, зоман, табун), шкірнонаривної (іприт), загальноотруйної (синильна кислота, хлорциан), задушливої (фосген), психо-хімічної (BZ), подразнювальної дії (CS, адамсит, хлорацетофенон). 

Думка
"Удар по Сирії – передумова до війни з Iраном"

Причини цієї війни надзвичайно складні. Нині триває переділ світу. Серія так званих арабських революцій дійшла і до Сирії. Ця країна – фактично остання цитадель московського впливу на Близькому Сході. Якщо режим Асада буде знищено, можна вважати, що Росія втратить свій вплив у стратегічно важливому регіоні остаточно. Але є інший аспект – нині намітилася тенденція до зниження цін на енергоносії на світовому ринку. А якщо США влізають у війну в Сирії, відбуватиметься стрибок цих цін на 50-70 відсотків. Для України це вкрай небажано. Ми і так цей рік дуже погано завершуємо, з великими дефіцитами. Крім того, масова втеча людей із Сирії – вже табори переповнені в Туреччині та інших сусідніх країнах. Чимало сирійців живе в Україні – це колишні студенти. Зрозуміло, що їхні родичі втікатимуть туди, де ще більш-менш спокійно, тобто до нас.

Удар по Сирії – передумова до війни з Іраном. А це вже вкрай небезпечно, бо Іран, судячи з усього, дуже близький до створення ядерної зброї. Ця війна важка. Американці фактично не досягнули нічого ні в Іраку, ні в Афганістані – з тих стратегічних цілей, які вони ставили. Їхнє втручання сюди, у сирійський конфлікт, може призвести до досить серйозних змін у світі. Чимало спеціалістів каже, що війна в Сирії – це початок Третьої сві­тової війни. Але не більшість політологів так вважає, а лише частина”.