У Чернівцях стало популярним запрошувати в заклади харчування іноземних кухарів. Майстри кухарського мистецтва працюють у нас із різних країн: Кореї, Китаю, Франції. Пригощають своїми смаколиками чернівчан і вихідці з Індії.
Величезний вогняний стовп зненацька вирвався з пательні – індус Кундан готує овочевий соус до м’яса. Коли кореспонденти "МБ" увійшли до кухні єдиного на Буковині індійського ресторану, кухар на мить відволікся, сказав "прівєт" і продовжив чарувати над плитою. Як виявилося, це мало чи не єдине слово, як знає чоловік українсько-російською. Та свою роботу він обожнює – готує улюблені страви й ніби сам до себе посміхається.
"Привозимо з Англії закритий у банках шпинат"
– В Україні є багато різних смачних традицій. Дуже люблю ваш борщ, але в Індії значно більше варіантів, – переконує нас власник ресторану ПАНКАДЖ. – У нашій країні в кожному штаті живуть і готують по-різному: існує до 500-600 видів і способів приготування їжі. Наш ресторан представляє лише шматок індійської кухні, притаманний саме для центральної частини Індії, звідки я сам родом.
Індійська кухня дуже різноманітна, вона не лише смачна, але й дуже корисна – вона неможлива без приправ.
Пан Панкадж розповів, що використовують у приготуванні страв до 60 різних спецій. Їх спеціально везуть винятково з Індії. Ще привозять сир панір – у стравах використовують лише його, рис басматі – він росте в Пакистані та Індії (у Чернівцях його продають у супермаркетах і коштує він 25 гривень за кілограм).
– Цей рис дуже смачний, ароматний і корисний, використовуємо лише такий рис, – каже господар. – Ще привозимо з Англії закритий у банках шпинат, бо тут продають не такий. А з місцевих продуктів купуємо борошно: у нашому ресторані немає українського хліба – випікаємо паляниці, овочі, фрукти й м’ясо.
М’ясні страви тут готують тільки з курятини й баранини. Телятину індійці не їдять, а свинину не вживають представники мусульманських країн – вони часті гості тут.
У приміщенні ресторану максимально дотримано індійських традицій. Тут звучить винятково індійська музика, усе оздоблено в золотисто-помаранчево-червоних кольорах. Готують їжу винятково кухарі-індуси, причому кожен має свою спеціалізацію: Кундан готує м’ясні й овочеві страви, а Прахлад – солодощі.
– Я давно живу в Чернівцях – сюди привела мене доля, але завжди мріяв організувати тут індійську кухню. Наблизити шматочок рідної Індії , бо дуже сумую за нею, – розчулено зазначає Панкадж. Навчався він у Івано-Франківську, але з 1997 року проживає в Чернівцях, нині разом із дружиною опікується закладом.
"У присутності клієнта зарубав курку – і відразу при ньому ж готуєш"
Спочатку його дивувала українська кухня й наші їстівні традиції. Наприклад, ніяк не міг звикнути до їжі, яку ми традиційно заготовляємо на зиму й закриваємо в банки. Адже в Індії нічого подібного не роблять. Там весь рік збирають врожай – до чотирьох разів і готують все лише зі свіжих продуктів.
– Перший час для мене було дуже дивним і незрозумілим, що м’ясо закривають у банки, – посміхається Панкадж. – В Індії немає такого поняття, як заготовки в банках. У нас готують все тільки зі свіжого, м’ясо навіть не заморожуємо. Там, звідки я родом, де живе середній клас, просто в присутності клієнта зарубав курку – і відразу при ньому ж готуєш.
– Чернівчани – дуже цікаві гурмани, – уважає чоловік. – Спочатку ми запропонували більше 60 різноманітних страв. А люди, скуштувавши щось одне, замовляють його знову й знову. Ми пропонуємо спробувати новий смак іншої страви, а люди хочуть саме те. Тому ми вимушено зменшили асортимент меню.
Також індійський гість дивується, чому мало чернівчан приходять сюди з дітьми і їхні традиційні солодощі не дуже зрозумілі: "Усе солодке ми готуємо на основі молока. Ці страви дуже полюбляють діти, а для них молоко – корисне. Можливо, ваші діти більше полюбляють какао, а ми його взагалі не використовуємо", – припустив чоловік.
У залі ресторану зазвичай небагато відвідувачів, хоча сюди часто приходять допитливі чернівчани-гурмани. За сусіднім столиком чути, як смакуючи страви, молода пара все примовляє: "Що це таке, а що це ми їмо, як воно називається, дуже цікавий смак…"
– Майже до всіх страв ми додаємо традиційну суміш з 10-15 приправ – граммасала, – пояснює господар. – Її в кожному індійському штаті готують також по-різному. Вона дуже корисна, покращує циркуляцію крові, а взимку добре зігріває.
Через те, що чернівчани не надто полюбляють гострі страви, кухарі повністю виключили зі складу чорний і червоний перець. Хоча на замовлення любителів гостренького додають. Але й без цих пекучих приправ страви відчутно "щипаються".
– У нас не готують їжу без імбиру, цибулі й часнику. Додаємо в кожну страву й граммасалу, і шафран. Також додаємо зеру та куркуму. Ці приправи дуже корисні, їх навіть додають до ліків для зміцнення організму, а куркума лікує від кашлю.
Солодке також не готуємо без спецій. Загалом кожна страва містить від кількох до десятка різних приправ.
Ліна НАГІРНЯК
