«Ніколи не мала квартирантів: боюся...»

У Чернівцях розпочався сезон студентського пошуку квартир. Як бути, коли за оголошеннями у газеті чи на стовпах нереально винайняти хороше житло? Через це молодь ходить квартирами і дзвонить у двері...

Як кажуть, язик до Києва доведе… Кореспондент "МБ" випробувала на собі новий метод пошуку житла.

"Ви із податкової?"

Спочатку шукачі квартир самі знайшли мене: тричі за останній тиждень у двері моєї квартири стукали люди і сипали запитаннями на кшталт: "Чи візьмете ви на квартиру доньку? Вона хороша: не палить, не п’є, багато навчається. Або підкажіть знайомих, які не проти... Знаємо, що багато людей боїться давати оголошення, бо податкова перевіряє".
А через кілька днів подруга розповіла: "Чому дивуєшся? Я і сама так знайшла квартиру: із друзями ходила по квартирах. Головне – самій не ходити, бо не знаєш, хто відчинить двері. Якось розговорилася із жінками у дворі будинку в центрі міста. Одна бабуся передзвонила своїй доньці, і тепер я живу на Роші у комфортному особняку. За 600 гривень на місяць орендую дуже затишну кімнату, автобусом зручно діставатися у центр на роботу. Я перша квартирантка у тому будинку, і до мене ставляться дуже гарно".

Відтак я прикинулася потенційною квартиранткою і вирушила по будинках у центрі Чернівців.

Вулиця 29 Березня. Заходжу у відчинені ворота і бачу дві симпатичні веранди. В одній із них помічаю жінку і починаю з нею розмову. Розповідаю, що приїхала навчатися у місто. Ось блукаю вулицями й шукаю собі житло.

– У мене уже є квартиранти, – каже жінка. – Діти знайомих живуть уже п’ятий рік. За велику кімнату беру з них 900 гривень. Оголошення ніколи не давали у газету: іди знай, хто прийде у твій дім. Через рік мої квартиранти поїдуть, бо закінчують університет. Ви мені сподобалися, приходьте через рік, ось мій номер телефону.

На вулиці Лук’яна Кобилиці в одному з будинків мені відчинив молодий хлопець.

– Я сам із братом орендую квартиру, – каже. – За дві кімнати на місяць віддаємо 2300 гривень. Плюс комунальні послуги. Шукали через маклера. Знаю, що подруга сестри шукає собі на квартиру дівчину. Але там за місяць треба платити тисячу гривень. Дівчина місцева, живе із батьками у трикімнатній квартирі. Залиште ваш номер телефону, і я їм його передам.
На вулиці Яремчука в одному з особняків пенсіонерка почала сваритися: "Ми уже два роки не беремо квартирантів! Знову сусіди пожалілися? Ви із податкової? Та ж оголошень ні у газету, ні на стовпи не даємо!" А коли почула, що я просто шукаю квартиру, спокійнішим тоном пояснила: "Роками мала квартирантів. Доки не зіпсувалася молодьож: ти їм зауваження, а вони тобі, мовляв, сиди тихо, бабо, бо підемо у податкову. Уже давно не даю оголошень і квартирантів не хочу. Ви підіть на вулицю Маяковського до моєї подруги. Зараз я їй подзвоню".

На розі вулиці Маяковського мене зустріла привітна жінка років 60. Провела у свою квартиру. Дуже затишно, бігає біла кішечка із червоним нашийником. Жінка живе сама.

– Ніколи не мала квартирантів – боюся. Ні, не податкової, а людей: боюся, – каже жінка. – Добре було б до пенсії мати підзаробіток. Але ще краще було б до когось заговорити.

Слово за слово, і жінка сама запропонувала мені переїхати у вільну кімнату. Я запропонувала символічну суму 500 гривень, хоча проживання однієї людини в окремій кімнаті нині коштує 700-800 гривень.

– Та ви що! – сплеснула у долоні бабуся. – Якщо немає звідки, нехай буде і 400 гривень.

Отже, перша успішна знахідка у мене була на... третій годині походу. Цьому, щоправда, передували десятки невідчинених дверей чи прохань не турбувати.

"Палите? Випиваєте? Віруюча?"

Наступне везіння до мене прийшло на вулиці Українській. Заходячи то в одні, то в інші двері чи арки, натрапила у дворі на дівчину. Розговорилися. З’ясувалося, що дівчина із сестрою орендує двокімнатну квартиру. Важко. А тому готові здати одну кімнату.

– Ми сплачуємо дві тисячі гривень. Якщо забираєте одну кімнату, відповідно будете платити... Ну, нехай буде 900 гривень, бо ще комунальні послуги.

У квартирі виявилося затишно, також є уся необхідна техніка.

На вулиці Ірини Вільде навмання зайшла у відчинені двері під’їзду. На зустріч сходами ішла жінка із собакою. Вислухавши мене, суворо запитала: "Палите? Випиваєте? Віруюча? Ні? Ну, слава Богу. Я зараз зателефоную мамі. Вона у мене "божий одуванчик". За 400 гривень можете жити з нею у великій кімнаті. Вона живе на Лесі Українки".

Також мені порадили звернутися до жінок на "блошиному" ринку, який тягнеться біля ринку на вулиці Червоноармійській. Понабридавши тітоньці, яка торгує усіляким крамом, отримала ще одну адресу особняка неподалік "Рязані". У двоповерховому особняку живе кілька квартирантів. Є вільне місце у кімнаті на першому поверсі. Жити треба із дівчиною, яка працює, за... 600 гривень на місяць.

Більше удача мені не усміхалася: більшість людей не відчиняла двері чи просила іти геть. Лише ті, хто справді має стосунок до здавання кімнат чи квартир, обов’язково продовжували зі мною спілкування.

Як наслідок, за півдня походів містом за невеликі гроші вдалося знайти хорошу кімнату із привітною бабусею та красивим білим котом. Успіх.
Валерія Чорней

Середні ціни
на оренду кімнати (грн/міс.):
окрема кімната – 600-800;
удвох у кімнаті – 450-600;
утрьох у кімнаті – 300-400.

Середні ціни на оренду квартир (грн/міс.):
однокімнатна – 1200-1500;
двокімнатна – 1500-2500;
трикімнатна – 2500-3000.

Коментар
Обманюють продажем адрес

Сергій БОСОВИК,
директор агентства
нерухомості:

Зростання цін на оренду житла у місті немає уже років два. Дешевша наразі у місті оренда житла у Садгорі, на Роші чи на вулиці Хотинській. Там можна орендувати хороше житло.

Кожен орендує житло у міру своїх можливостей і бажань. Тим не менш, знайти оптимальний варіант у Чернівцях важко. Чому? З’явилося дуже багато "чорних" маклерів, які обманюють людей. Якщо ви користуєтеся оголошеннями у газеті чи на вулиці, є великий ризик того, що ви натрапите саме на таких маклерів.

Якщо маклер пропонує свої послуги, поцікавтеся, яку фірму він представляє. Будьте уважні. Також у місті з’явився ще один спосіб обхитрувати людей: за 400 гривень людям продають список адрес. Однак пошук житла за цими адресами виявляється безрезультатним.

Щоб знайти хорошу квартиру за прийнятною для вас ціною, звичайно, краще користуватися послугами професійного посередника, який працює на перевірену фірму. За свою роботу він бере суму, яка відповідає місячній платі за оренду житла.
Хороший посередник допоможе знайти житло, після чого ви підпишете із ним договір. Завжди перевіряйте, із ким ви маєте справу, коли орендуєте житло".