Два роки в ЮНЕСКО: лише папери та престиж

У нашому законодавстві немає поняття "об’єкт ЮНЕСКО", тому коштів на нього не виділяють.

Два роки тому, наприкінці червня 2011 року, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича включили до найпрестижнішого списку світового надбання – Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Планів із цього приводу було чимало. Сподівалися привабити більше туристів і більше уваги приділити самій будівлі.

Минуло два роки. Помітна зміна біля університету – перенесли зупинку з одного боку вулиці Коцюбинського на інший. Більшого об’єкт ЮНЕСКО не дочекався.
Людмила ОСАДЧУК

Що зробили
на об’єкті ЮНЕСКО

 Відремонтували дах на центральному корпусі.
 Перенесли зупинку.
 Відремонтували тротуари.

Що мають зробити

 Перенести господарський двір.
 Облаштувати туристичну інфраструктуру.
 Відремонтувати дах.
 Зробити гідроізоляцію фундаменту.
 Відреставрувати сквер.
 Облаштувати прилеглу територію.

"Гроші Фірташа досі не дійшли"

Тамара
МАРУСИК, проректор із науково-педагогічної
роботи ЧНУ:

У нас майже вдвічі збільшилася кількість туристів, зросла популярність ЧНУ. Багато людей знає про університет, спеціально приїжджає подивитися. Нас знають і в Україні, і за кордоном. А в матеріальному плані зрушень менше. 12 мільйонів, які отримали від держави 2012 року, ми вже використали на ремонт даху центрального корпусу. А спонсорські гроші від Дмитра Фірташа – вісім мільйонів гривень, які він виділив ще взимку, – досі до нас не дійшли. Не можуть вирішити питання з казначейством. За ці гроші теж хотіли відремонтувати дах одного з корпусів. Більше жодних грошей не отримали.

Нині університет має подвійне підпорядкування – Міністерству освіти та Міністерству культури. І вони між собою не можуть вирішити, куди ж скерувати кошти. Міносвіти каже, що гроші дає на зарплати й стипендії, а культура каже, що гроші не можуть дати, бо то не їхнє підпорядкування.

Ще одна проблема – через колізії в законі. У законі не прописано окремим рядком таке поняття, як об’єкт ЮНЕСКО, а є об’єкти національного значення. Якщо це окремо не прописано, тоді не може бути окремого фінансування. Хоча об’єкт ЮНЕСКО престижніший, ніж об’єкт національного значення. Нині в Україні з’явилися нові об’єкти ЮНЕСКО. Можливо, спільними зусиллями вдасться щось змінити.

Перше зауваження ЮНЕСКО, яке отримали, – вивести господарський двір, бо немає туристичної інфраструктури. Досі не маємо його куди вивести. Двічі мерія виділяла нам землю і, як з’ясовувалося згодом, ця ділянка була в оренді. Зараз вкотре шукають землю.

Нині найбільша проблема університету – перекриття даху та гідроізоляція фундаменту. Це надзвичайно складна робота, яка потребує великих коштів. Їх немає. ЮНЕСКО ж гроші дає, лише якщо об’єкт перебуває під загрозою. Краще б такого не було".

"Плануємо демонтувати самовільні гаражі"

Олена Пушкова,
начальник відділу з питань охорони культурної спадщини міськради:

Разом із внесенням університету до об’єктів ЮНЕСКО було визначено буферну зону. Вона охоплює майже всю центральну частину міста – 44 гектари.

Але в нашому законодавстві поняття "об’єкти ЮНЕСКО" й "буферна зона" відсутні. Ми працюємо в рамках міжнародного права, згідно з яким є обмеження у забудові. Про значні роботи маємо інформувати не лише Київ, а й у штаб-квартиру ЮНЕСКО у Парижі. Через економічну кризу будівельні роботи поки що не здійснюють. Це сприяє тому, що люди звикнуть до обмежень у буферній зоні.

Щодо облаштування території, прилеглої до резиденції, проведено конкурс на реконструкцію скверу навпроти, визначено переможців. Тепер потрібно замовити робочий проект, порахувати кошти. Паралельно написали грант на виділення грошей на реставрацію попівського дому та металевої огорожі у сквері. Сподіваємося на гроші наступного року.

Зараз здійснюємо впорядкувальні роботи: ремонтуємо тротуари, перемощуємо плити. Плануємо впорядкувати територію, наближену до резиденції, демонтувати самовільно встановленні гаражі на вулиці Хотинських Комсомольців".