Нещодавно на проспекті Незалежності, 56, мало не загинула від чадного газу 20-літня чернівчанка. Дівчина кілька хвилин подихала отруйними випарами, які потрапили до її квартири від сусідів, де була ввімкнена газова колонка. Сажотруси, які після нещасного випадку обстежили будинок, кажуть, що перегородок у димовентиляційних каналах взагалі немає. Ситуація: хтось увімкнув колонку – до сусіда пішов чадний газ. Про це знає нинішня влада, про це говорила й радянська влада. Але нічого не змінилося.
Чиновники ігнорували смерті чернівчан
У 1960-1964 роках у Чернівцях через житлову проблему зводили "хрущовки" дуже швидко. На димових каналах економили, бо вважали, що житло будують лише на 25-30 років. Так на проспекті Незалежності з’явилося тимчасове житло, у якому вентиляційні та димові канали будували з керамічних блоків, бо мали служити лише для вентиляції.
– Про газові колонки й не йшлося, опалення та гаряча вода мали бути централізованими. З опаленням вийшло, а ось гарячу воду провести не спромоглися, – розповідає "МБ" Юрій МЕДВЄДЄВ, в. о. голови правління ВСТ "Житловик". – Тому чернівчанам пішли на поступки й дозволили встановлювати газові колонки.
А керамічний блок, з якого були збудовані канали, руйнується дуже швидко через перепад температур та кислотний конденсат від викидів газу.
Коли в Чернівцях загинула вся сім’я, приїхала комісія – представники різних міністерств та відомств. За словами Ю. Медвєдєва, протокол рішення від грудня 1984 року нині випадково зберігся в єдиному примірнику. Цей документ багато що пояснює.
Наводимо цитату з документа (перекладено з російської): "У місті Чернівці в частині будинків, які збудовані з керамічних блоків, не ущільнювати канали. Вважати недоцільною та економічно неефективною перекладку димових каналів. Гаряче водопостачання здійснити централізовано в період з 1985 по 1990 роки".
Чиновники "вмили руки". Тим часом чернівчани продовжували гинути.
Відтак за десяток років навіть для звичайної вентиляції ці канали вже не придатні – вони майже повністю зруйновані.
Без газу
й без гарячої води
Нині цілий під’їзд 56-го будинку, що на проспекті Незалежності, де мало не сталося лихо, півтора місяця відключений від газопостачання.
Опитані "МБ" мешканці проспекту Незалежності погоджуються з тим, що треба лагодити димарі. Вони готові відмовитися від газових колонок.
– Я сама бачила, як виносили із сусіднього під’їзду дівчину на ношах, – пригадує Галина ПАНТЯ, мешканка проспекту Незалежності, 56. – Вона була непритомна… Шкода дитину, що їй довелося таке пережити. Там уся сім’я й навіть троє котів кілька днів хворіли. Розуміємо, чадний газ – дуже небезпечний.
Хоча люди на словах ідуть на зустріч сажотрусам, на практиці так не завжди.
– Ми кілька разів просили мешканців зібратися, щоб сажотруси могли обстежити схему побудови димових каналів. Зібралося з 50 квартир лише кілька мешканців, – каже Денис ТІМОФЄЄВ, головний інженер підприємства "Житловик". – Люди сказали, що їм це нецікаво, а ми повинні виконувати свою роботу ввечері та у вихідні, коли вони вдома.
Щоб ущільнити димовентиляційні канали, потрібні мільйони гривень.
– У нас є напрацьована схема виходу із цієї ситуації, технічно можливо ущільнити димові канали. На жаль, на це виділяють дуже мало коштів. Планомірно зривають плани ущільнення димових каналів. Люди, які планують бюджет, не вважають за потрібне виділяти кошти на такий ремонт. Траплялося, що й ці заплановані суми скеровують на інші цілі, – зазначає Д. Тімофєєв. – Так 2012 року планували ущільнити канали в 78 будинку, що на проспекті Незалежності, але кошти кудись "пішли". Так і не зробили. А 2011 року "ущільненили" лише один будинок – на Головній, 180, де також загинула вся сім’я разом із собакою. На проспекті Незалежності, 50, після того, як дві сім’ї отруїлися, ущільнили канали й забезпечили притік повітря.Виходить, щойно гинуть люди, відразу знаходяться гроші.
За підрахунками фахівців, на роботи в одному будинку потрібно 200 тисяч гривень.
Ще один вихід – встановити в таких квартирах електричні бойлери. Чернівчани ніби й не проти. Але це також потягне не менші витрати.
Ліна НАГІРНЯК
Коментар
Коштів вкрай мало
Василь МАНЧУЛЕНКО,
заступник директора департаменту житлово-комунального господарства:
– За стан димовентиляційних каналів відповідає власник будинку або ЖРЕП, який утримує його на балансі. У тариф закладено ту вартість, яку ЖРЕП сплачує підприємству "Житловик" за перевірку технічного стану: щільність, стан руйнації, чи немає сторонніх тіл тощо. А капітальним ремонтом опікується управління житлового господарства районних у місті рад. Перед кожним опалювальним сезоном фахівці повинні обстежити стан димовентканалів і скласти відповідний акт.
Нині шукати крайнього немає сенсу, чимало часу минуло. І тепер ніхто нікого не притягне до відповідальності. Залишилося або перебудовувати (що малоймовірно, бо занадто дорого), або відновлювати там, де не до кінця зруйновані канали, і ущільнити шви. Нині існують новітні технології: герметичний метод встановлення труб або метод рукава. На початок року з міського бюджету на три райони міста для утримання житлового фонду виділили 3,7 мільйона гривень. Нині ще додали певну суму, але цього вкрай мало, щоб виправити ситуацію.
