Людям – незручності, перевізникам – збитки

Із Буковини до Києва, Харкова, Донецька та Криму через непрацюючий міст в Атаках усі автобуси їдуть через Новодністровськ. Перевізники зазнають збитків, бо пасажири, які їхали на Хмельниччину, тепер на ці рейси не сідають.

У п’ятницю автобус "Чернівці – Севастополь" виїжджає із Чернівців із десятьма пасажирами, хоча перед вихідними він завжди виїжджав майже заповненим.

Автобуси, похитуючись на ямах, їздять 10-15 км/год.

"А хто ж їздитиме, – бідкається водій автобуса, – із Чернівців переважно їздять на Кам’янець-Подільський, Хмельницький. Пасажирів на дальні пункти мало. Нині їм на нашому рейсі нічого робити".

Автобус виїжджає об 11.00 і вже на бездоріжжі Новоселицького району наздоганяє автобус на Дніпропетровськ, який ви­-їхав на 20 хвилин раніше. Автобуси, похитуючись на ямах, їдуть одним і тим самим маршрутом зі швидкістю 10-15 км/год. З’їхавши з міжнародної траси, повертають на дорогу, що веде на Новодністровськ. Там дорога, хоч і не міжнародна, але не така роздовбана, як на Хмельницький. Тут водії набирають нормальну швидкість і надолужують втрачене в графіку. До Вінниці автобус прибуває вчасно: уже о 17.00 він на тамтешньому автовокзалі. Уже там його напівпорожній салон заповнюється студентами, які роз’їжджаються по домівках. До Умані автобус їде зі швидкістю від п’яти до 70 км/год., залежно від того, настільки густо дорога міжнародного значення вкрита ямами.

Додатковий гак – 120 кілометрів

Перевізники нарікають: не досить того, що через "ніякі" дороги вибиваються із графіків, то ще й додатковий гак 120 кілометрів доводиться робити.

– По-перше, в один бік кілометраж збільшується на 110-120 км, – розповідає заступник директора ТДВ "Денисівка" Володимир ТУРІЙ. – По колу це виходить 220 км, які ми проїжджаємо за власний рахунок. За рахунок цього, звісно, зростають ціни на пальне. Ціни на квитки ж залишаються незмінними. Змінювати їх немає сенсу, бо, сподіваємося, що це тимчасово. А щоб змінити ціни, потрібно багато часу, і це питання вирішується не на місцях. Але чомусь мені здається, що цього року міст для проїзду автобусів ніхто не відремонтує. Через поганий стан доріг автобуси й так їздили із затримкою. Отож після запровадження об’їзного маршруту час затримки збільшився ще більше. Коли автобус їде із серйозною затримкою, то на інших автостанціях його вже ніхто не чекає. Також на маршрути, які пролягають через Новодністровськ, наклалися маршрути в східному та південному напрямках. Таких щонайменше є вісім: на Харків, Бердичів, Одесу, Севастополь, два київські та інші. Минулого тижня повністю припинили відправлення автобусів на Хмельницький, Бердичів, Шепетівку. Також Київ не відправляв. Чотири маршрути зняли повністю минулого тижня. Нині поновлюємо їхнє курсування, але фінансово це не вигідно. На поновлення руху через Атаки в найближчий час ми не сподіваємося. Лише думаємо, щоб ще не закрили міст на Заліщики, бо він теж у поганому стані.

Буковина щонайменше півроку залишатиметься з обмеженим автобусним сполученням через руйнування моста в Атаках. Можливо, цей термін затягнеться й до двох років. Усе залежить від висновків експертів, які нині обстежують стан аварійної споруди. А ось для легкових автомобілів міст відкриють 17 квітня в реверсному режимі.

– На мосту – два наскрізні руйнування проїзної плити й шість руйнувань бетонного захисного шару із заголенням арматури, – каже начальник Служби автомобільних доріг в області Ігор ГАХ. – Міст визнано таким, що не може експлуатуватися. Нині правий бік мосту, якщо рухатись із Чернівців на Хмельницький, де було три поверхневі руйнування й один наскрізний провал, ми вже відремонтували. На 17 квітня можемо відкрити міст для руху легкового транспорту в реверсному режимі. Ушкодження лівого боку ліквідуємо орієнтовно 18 квітня. Тоді й здійснюватиметься рух по мосту легковим транспортом.

Щодо того, за які терміни через міст у Атаках відновлять рух для великих пасажирських автобусів та іншого важкого транспорту, Ігор Гах каже, що це може бути й через два роки.

– Щодо автобусного транспорту, то сьогодні є можливість забезпечити рух вагою до дев’яти тонн у реверсному режимі, – продовжує Ігор В’ячеславович. – Щодо руху великовагового транспорту, то про це зможемо говорити тільки після того, як будуть готові висновки науково-дослідного інституту. Тоді знатимемо, що із плитою, у якому вона стані, чи підлягає ремонту і якому ремонту. Якщо до розроблення проектно-кошторисної документації можливо буде провести певні роботи з покращення стану плити й мосту, то їх виконаємо найближчим часом. Нині на це передбачено гроші. Орієнтовна вартість поточних середніх робіт – 5 мільйонів гривень. Виділено гроші й на реконструкцію мосту, але скільки вона коштуватиме, знатимемо після висновків експертиз. Щодо часу, коли завершать роботи, не хотів би гадати. Усе залежить від видів робіт. Можливо, це буде заміна плити, збільшення габаритів мосту, підсилення опор. Це може бути й півроку, рік і два…
Михайло Салітра