Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Буковинка шукає родичів своєї тітки – січового стрільця
Мешканка села Банилів Вижницького району Марія Лучко-Кузь після публікації в "МБ" хоче дізнатися, як склалася доля її знаменитої тітки – січового стрільця Яреми Кузь.

Востаннє про її тітку, січового стрільця Ярему Кузь, писали газети Америки та Європи у 1915 році. Наводили її історію як приклад нечуваного геройства (випускниця Чернівецької вчительської семінарії та вищої торговельної школи у неповні 20 років добровільно записалася до січових стрільців, пройшла вишкіл нарівні з чоловіками, а згодом воювала у кінноті, демонструючи небачену сміливість. Двічі була поранена, вдруге – дуже серйозно. Лікувати дівчину повезли до Відня. Про її здоров’я справлявся сам цісар, а лікував – його особистий лікар).

Поранена січовий стрілець приїхала лікуватися на Буковину

– Можливо, моє прохання прочитають за кордоном, адже відомо, що Олена (Ярема, як вона себе сама називала, – авт.) Кузь після демобілізації у 1917 році жила у Відні у своєї сестри Василини, – каже племінниця Марія Лучко-Кузь. – Розумію, що минуло багато років, мені вже самій 65. Можливо, живуть діти, онуки чи правнуки її сестри Василини? Дуже хотіла б зустрітися з родичами, які, можливо, знають про подальшу долю Олени Кузь.

Марія Танасіївна розповідає, що все життя працювала вчителькою французької мови, завжди знала, що її родичка була героїнею, однак у радянські часи про це говорити не можна було.

Але в родині завжди знали, що "була у Танасія така мужня донька, яка пішла у січові стрільці заради свого батька". Моя бабка Василина Кузь розповідала, що під час Першої світової війни Олена Кузь приїжджала до неї. Бабка казала, що приїхала вона на коні через Черемош. Супроводжував її солдат. Вона була поранена в руку. Вважаємо, це могло бути її перше поранення під час боїв у Карпатах.

Олена Кузь жила у бабусі протягом місяця – доки не загоїлася її рана. Бабуся готувала їй їжу. Про себе майже нічого не розповідала. Мала при собі карту, яку часто розглядала.

У родині потім часто згадували Олену Кузь. Казали, що у Танасія Кузя була донька-вояка..

Про долю мужньої дівчини справлявся сам цісар

Нині ім’я дівчини-героїні повертає із небуття голова товариства "Український Народний дім у Чернівцях" Володимир Старик. Він переклав і опублікував допис віденської газети Neue Freie Presse про неї (1915 рік), згодом – як мозаїку, почав складати уривки відомостей про неї з різних джерел.

Деякі факти стали відомі лише зараз. Наприклад, що Ярема Кузь пережила серйозну особисту драму (ось звідки рішення записатися до стрільців): її батька на початку війни австрійці інтернували (за брехливим доносом) до концтабору Талергоф, де він загинув від тифу. Виходить Шекспірівська драма: донька батька, звинуваченого у зраді цісаря, записується до... легіону січових стрільців (українська військова частина у складі австрійської армії, яка діяла на російському фронті у 1914-1918).

Остання інформація про Ярему Кузь – надрукована в австрійській пресі. Пишуть про те, що Ярему Кузь поранило у серпні 1915 під Золотою Липою. Осколок гранати потрапив у лівий бік, розтрощив ребра. Вісім годин вона лежала непритомною, впавши з коня. Оперувати повезли до Будапешта, звідки перевезли восени до "шпиталю цісаревни Єлисавети у Відні, а січові стрільці звідти – під знамениту опіку до вілли пані Шрат. Доглядає її прибічний лікар цісаря Керцель, а через нього зацікавився долею відважної буковинки сам цісар".

Закінчує матеріал автор словами про те, що долею Яреми Кузь клопочуться усі. Що Кобилянська клопочеться, як долею рідної сестри. Вона листується з нею і розпитує про щоденне почуття..." Сама ж поранена мріє чимшвидше повернутися до боротьби".

Що ж було з дівчиною-героїнею після госпіталю? Чи повернулася до боротьби? Про це – жодної інформації. Лише коротке речення: "У 1917 році демобілізувалася і жила у сестри Василини у Відні, де і померла..." Коли і як – не відомо.
Юлія Боднарюк

З біографії героїні

Ярема (Олена) Кузь (1895-?) – кадет при кінному відділі Українських січових стрільців. Нагороджена срібною і бронзовою медалями хоробрості.

Уродженка села Банилів. З ранніх років проживала у Чернівцях. Батько був залізничним урядником. Закінчила учительську семінарію і вищу торгову школу у Чернівцях.
Рейтинг:
(голосів: 1)
29-03-2013, 16:17
Коментарів 0 Переглядів 2742

загрузка...
У Чернівцях група мешканців заблокувала депутатам міськради вихід із сесійної зали
Люди обурені ухваленою міськрадою програмою "Комфортне місто", з якої депутат Ковалюк вилучив фінансування низки об’єктів
Популярне Коментують
• Новини
Міша на допиті і марення біженця з польської дучки. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
5 медичних центрів у Чернівцях з якісними діагностикою, лікуванням та профілактикою (на правах реклами)

Пропонуємо Вам 5 медичних центрів у Чернівцях, де Вас якісно обстежать, призначать відповідне лікування або профілактику виявлених захворювань.
Літній відпочинок для дітей: 5 таборів поблизу Карпат, де вашій дитині сподобається (на правах реклами)

Що може бути веселішим, ніж літо, проведене разом зі своїми однолітками у таборі відпочинку. До вашої уваги пропозиції 5 таборів літнього відпочинку для дітей
День святого Валентина: 7 ідей подарунків від магазинів у Чернівцях (на правах реклами)

Напередодні Дня святого Валентина усі закохані перебувають у пошуках найкращих подарунків для своїх половинок, намагаючись приготувати приємний сюрприз, здивувати, привернути увагу, перевірити почуття, створити романтичний настрій або зробити пам’ятний і незабутній дарунок