Риба на Дністрі знову йде на агрегати ГЕС

Щороку в цей час великі косяки риби – товстолобика – скупчуються біля Дністровської ГЕС-1. Це призводить до масової загибелі риби. Аналогічна ситуація і нині. Першим забив на сполох голова Сокирянської РДА Василь Козак, який виявив рибу у Вишневому й підняв на ноги служби. Днями відбулося засідання робочої комісії, на якому прийняли програму дій щодо недопущення можливої загибелі товстолобика на Дністрі.

Далекосхідний "гість" любить теплу воду

– Зариблення товстолобиком тут розпочали у 1990-х і завершили у 2005 році, – розповідає Руслан Беженар, завідувач сектора іхтіології та регулювання рибальства управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області. – За цей період у річку вселили 97 тонн малька вагою 150-200 грамів кожна особина. Ця риба споживає планктон, якого у Дністрі достатньо. Зате тут немає умов для її розмноження, адже товстолобик – далекосхід­ний вид риби, який полюбляє теплу воду: від 20 до 25 градусів вище нуля. У Дністрі вода теж нагрівається, але не настільки. Біля ГЕС вода тепліша, тому сюди й пливуть косяки риби звідти, де вода холодніша. Риба потрапляє на лопаті гідроагрегатів і гине. Біля ГЕС, а глибина води тут становить понад 50 метрів, якраз на 20-метровій глибині й розміщені пропускні шлюзи станції. Є загороджувальні решітки розміром 15х15 сантиметрів, але вони не затримують рибу, бо потік води – понад 300 кубометрів на секунду.

– Але ж не щороку риба гине?

– Торік завдяки оперативному реагуванню служб та органів місцевого самоврядування вдалося запобігти масовій загибелі риби: зупинили турбіни й методом відлякування косяки відігнали. Загинуло 90 особин вартістю 4000 гривень. У 2010-2011 роках створили комісію, яка взагалі не допустила загибелі риби. Такий орган створили і нині, а агрегати ГЕС працюють на мінімальних обертах. Тобто рибу на лопаті не затягує. На трикілометровій довжині річки діють три пости спостереження, які мають сигналізувати про появу риби на підступах до станції. Щойно це стається, служба головного інженера ГЕС змінює режим роботи аж до технічної зупинки агрегатів. Після цього рибу відлякують плавзасобами. Як правило, набіги товстолобика на ГЕС тривають у межах двох-трьох тижнів, доки не зійде крига.

– Якби вчасно виловлювали рибу, то цього не було б?

– Товстолоба вагою до 10 кілограмів можна виловлювати промисловими знаряддями. Але якщо вага більша і риба йде косяками, ці засоби виловлювання не витримують навантаження. У нашому випадку товстолоб може важити й до 40 кілограмів. За рік він "поправляється" на 500-1000 грамів. Його можна виловлювати неводом, але це дуже затратно. Скільки цього виду риби є у Дністрі, важко сказати, бо є ще й фактор незапланованого зариблення – з навколишніх ставків. Тобто доки товстолоба не виловлять повністю, потрібно буде його відлякувати від ГЕС.

Треба культивувати місцеві види риб

– Рибу треба виловлювати, тоді матимемо тут порядок, – вважає Володимир Шевчук, керівник Дністровської ГЕС-1. – Наразі збитки від повної зупинки агрегатів чи роботи на низьких обертах ми не рахуємо: рятуємо рибу. Однак навести лад у рибному господарстві потрібно.

– Я проти промислового виловлювання, бо виловлюють і червонокнижні види риб й цим займаються ті, кому начхати на рибовідтворення: для них головне отримати прибуток. Тобто тут має бути один господар, а не 10, – каже Василь Козак, голова Сокирянської РДА. – А товстолобик йде на решітки, бо на них є багато планктону. За його виловлюванням мала б стежити рибоохорона.

– Помічено, що риба починає скупчуватися тоді, коли збільшується притік води на водосховищі – відбувається весняний паводок, – розповідає Олексій Худий, доцент ЧНУ. – У цей час є особлива відчутність різниці температур між верхньою та нижньою частинами водоймища. Товстолоб любить тепло, тому й мігрує в теплі заводі. Крім цього, в період весняного паводка збільшується витрата води через ГЕС, а товстолоб під час нересту в природних умовах – у басейні річки Амур – любить швидку течію. Цей інстинкт у нього спрацьовує й на Дністрі. Бо відповідну течію він відчуває в нижній частині водосховища. І побороти її не може. Вихід один: вчасно помічати товстолоба й відповідно зменшувати обсяги витрати води на станції. У перспективі ж на Дністрі треба культивувати лише ту рибу, яка є природною для цієї річки. 
Василь Гринюк