Одна з породіль, яка перебувала з перитонітом у пологовому будинку №1, та її чоловік хочуть знати, чому в жінки з’явилася інфекція й чи відповідатиме хтось за те, що вона більше не матиме дітей. Також подружжя хоче отримати історію хвороби.

"Я тільки молив Бога, щоби дружина вижила"

– На п’ятому місяці вагітності я здала аналізи, – розповідає Діана ГУДИМА. – Вони були хорошими. Потім на восьмому теж усе було добре. 10 грудня лягла до пологового будинку, а до 16 мала народити. Мала народжувати сама. Лікарі зібрали консиліум і сказали, що сама я народжувати не можу, бо можуть розійтися кістки. На 14 грудня мені призначили кесарів розтин. Після нього живіт у мене став більший, ніж до вагітності. Лікарі сказали, що так може бути, бо вони не можуть спустити кишечник. Помістили мене до реанімації. Почали "начиняти" різними препаратами. День лікування обходився в тисячу гривень або й більше. На день потрібно було вколоти два антибіотики. Вартість однієї ампули – 360 гривень. Другу операцію зробили 15 грудня ввечері. Сказали, що кишечник "завести" так і не можуть, а потім повідомили, що мусять видалити матку. До мене було підключено 12 різних трубочок. Через тиждень чоловік пішов взяти виписку з лікарні, щоб дізнатися, що зробили під час операції. Бо якщо доведеться лягати в лікарню наступного разу, то потрібно ж показати лікарям папери, які операції й на чому я перенесла. У наданні виписки відмовили. Була друга операція. Ми не знаємо, що то за операція й не маємо підтвердження, що вона взагалі була.

– До пологового будинку жінка пішла сама, а звідти я виносив її на руках, – каже чоловік Діани Василь ГУДИМА. – Чоловік, донька якого мала аналогічну ситуацію, казав, що занесли якусь інфекцію і потрібно звертатися до прокуратури. Але я про жодну інфекцію та прокуратуру тоді не думав. Я тільки молив Бога, щоб дружина вижила. Тій жінці, яка отримала зараження після Діани, зробили операцію з видалення матки через три дні. Їй усього 20 років. Вона плакала й казала нам: "Вам добре. У вас двоє дітей, а у мене одна і більше не буде..." Пізніше я помітив, що всі навколо казали неправду. Якщо вони справді не могли "завести" кишечник, то чому не вказали це у виписці після другої операції й не дали її мені? Кажуть, що закрили пологовий 21 грудня, а дружину виписали тільки 24.

Ми хочемо знати причину того, що сталося, і хочемо отримати історію хвороби. Не знаю, чи доб’ємося ми чогось, але нехай у прокуратурі знають. Чому все так роблять? Хто за це відповідає? Моя дружина вже не може мати дітей.
Як ми раніше повідомляли, на місцях чиновники причиною закриття пологового будинку називали планову дезінфекцію, а в МОЗ у відповідь на наш інформаційний запит нам повідомили, що пологовий закрили на дезінфекцію в зв’язку із двома випадками перитоніту.

Випадки розслідують на предмет того, як лікували

Начальник міського управління охорони здоров’я Ігор НЕЗБОРЕЦЬКИЙ на запитання, чому в МОЗ наводять одну причину закриття, а на місцях – іншу, відповів, що випадки перитонітів не є основною причиною закриття.

– Щороку ми закриваємо на планову санітарну обробку пологові будинки, – каже Ігор Незборецький. – Зазвичай це роблять улітку. Пологовий будинок №2 ми закривали на місяць, а пологовий будинок №1 закрили на два тижні. Це пов’язано з тим, що восени мали розпочати роботи з будівництва та реконструкції для створення перинатального центру. У зв’язку з тим, що роботи над проектно-кошторисною документацією не закінчилися, будівництво восени не розпочалося. На кінець року запланували дезінфекцію ще на два тижні.

Щодо двох випадків перитоніту. Так, вони були наприкінці року. Такі захворювання зазвичай трапляються як ускладнення після оперативного втручання. Про них ми надаємо інформацію до СЕС і МОЗ. Ми це зробили й цього разу, але випадки не були основною причиною закриття. Вони не пов’язані між собою. Встановлено, що вони мали різне походження. Ці два випадки, як і всі інші, розслідують на предмет того, як лікували і які це мало наслідки. Пологовий будинок закривають, якщо є три й більше подібних випадки. Тоді ситуацію вважають небезпечною. Для нас головне, щоби не було внутрішньолікарняної інфекції. У цьому випадку ні лікарі, ні медпрацівники до появи інфекції стосунку не мають. У пологовому будинку є власна бактеріологічна лабораторія, яка відслідковує й моніторить бактеріальний стан у закладі.
Скажу більше: головний лікар звернувся до обласної санстанції із проханням, щоб вони здійснили власне бактеріологічне тестування. Обстежували працівників, зали, відділення й не виявили якихось кричущих моментів. Тобто жодних інфекцій не виявила ні внутрішня перевірка, ні працівники облСЕС.

Також варто зазначити, що пологовий будинок при закритті на дезінфекцію припиняє прийом пацієнтів і оперативні втручання. А ті люди, яким залишилося пролікуватись кілька днів, добувають їх.

Якщо людину оперують і лікують у стаціонарі, поліклініці, вона обов’язково має отримати виписку, де буде чітко вказано період лікування, в якій лікувальній установі, в якому відділенні, з яким діагнозом та які препарати їй призначали. Якщо людина чогось не отримала, я готовий особисто з’ясувати причину цього, бо зазвичай такого не буває.
Редакція "МБ" готова вислухати й керівництво пологового будинку №1, щоб воно пояснило, як і звідки взявся перитоніт у двох породіль та що його викликало.
Михайло Салітра