Серце не витримало…

Чоловік середнього віку йшов вулицею. Несподівано впав. Доки приїхала "швидка", помер. Інфаркт... Жінка лягла ввечері спати. Вранці не прокинулася. Інфаркт... Таких випадків дедалі більше. І все частіше ми чуємо, що це сталося зі знайомими чи знайомими знайомих.
"Чоловік вчора переніс гострий інфаркт, – говорить 53-річна чернівчанка Світлана Вікторівна. – Хвилююся, які можуть бути ускладнення. Ще й грошей потрібно дуже багато... Я одразу ще й не зрозуміла, що це інфаркт. Якби знала симптоми раніше…".

Лікарі б’ють на сполох: серцево-судинні недуги лідирують серед найпоширеніших і найнебезпечніших хвороб. Україна лише підтверджує сумну світову статистику, серцево-судинні недуги – одна з найголовніших причин смертності населення. У нашій державі летальність від цих хвороб становить приблизно 51-53 відсотки.
Чому буковинці найчастіше помирають саме від недуг серця?

"Займатися спортом досі не модно"

– Серед найвагоміших причин ішемічної хвороби серця – знижена рухова активність, стреси, паління, надмірна вага та інші менш вагомі (спадковість, вік і стать), – говорить Сергій МАРУЩАК, лікар кардіологічної бригади станції швидкої медичної допомоги. – Люди дедалі менше рухаються, особливо молодь. На підприємствах та в офісах немає кімнат для активного відпочинку. До того ж займатися спортом у нашій країні досі не модно й досить дорого.

Харчування також відіграє не останню роль. Буковинці харчуються незбалансовано. Традиційно вживають багато тваринних жирів, здоби, продуктів із трансжирами, наповнювачами, ароматизаторами, стабілізаторами, емульгаторами. Більшість полюбляє щовечора пропустити пляшку-другу пива із чіпсами, дивлячись футбол, – замість того, щоб грати у футбол самостійно. А українські застілля передбачають величезну кількість калорійної їжі та алкоголю.

Із молодого здорового офісного працівника або бізнесмена, який палить, щодня переносить стреси, вживає "швидку їжу" і не займається спортом, за десять років можна отримати пацієнта з максимальним ризиком розвитку інфаркту міокарда. І це стосується не лише людей розумової праці. На мою думку, найтиповіший приклад людини, якій може загрожувати інфаркт міокарда в області, – водій. У кожного водія є всі ризики: постійні стреси, сидячий спосіб життя, забруднене повітря. Крім того, більшість водіїв нещадно палить і зловживає кавою.

Щодо інфаркту, то Сергій Марущак пояснив, що ця недуга, як правило, розвивається під час фізичного навантаження або стресу в людей старшого віку, у яких раніше, можливо, були напади стенокардії.

– Як правило, це люди з факторами ризику (сидячий спосіб життя, стреси, паління, надмірна вага, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет ІІ типу та підвищений холестерин у крові), – пояснює лікар. – Ознаки типового інфаркту міокарда – виражений пекучий або стискаючий біль у грудній клітці, який може віддавати в спину, руки та нижню щелепу. Цей біль із часом наростає й супроводжується задухою, загальною слабкістю та пітливістю. На відміну від нападу стенокардії, яка триває до десяти хвилин і минає після прийому "Нітрогліцерину" або самостійно, за інфаркту "Нітрогліцерин" не приносить полегшення.

Але трапляються й нетипові випадки перебігу інфаркту міокарда. Іноді буває безбольовий інфаркт. Іноді інфаркт може проявлятися болем у животі, імітувати зубний біль або напад задухи.

Я особисто бачив інфаркт, коли в чоловіка після фізичного напруження раптово почали боліти обидві руки. Кілька разів надавав допомогу хворим із гострим інфарктом, у яких були напади психомоторного збудження, які можна було сплутати із психічними розладами.
Якщо в когось із ваших близьких або знайомих стався інфаркт, дуже важливо правильно надати допомогу, дотримуватися певної схеми дій.

Запідозрили інфаркт – заспокойте, посадіть хворого

– Інфаркт міокарда розвивається внаслідок тромбозу однієї із судин серця, – пояснює кардіолог Сергій Марущак. – А тромбоз виникає через розрив атеросклеротичних бляшок, які ростуть у судинах. Пам’ятаючи це, легше зрозуміти ознаки інфаркту та принципи надання допомоги при ньому. Запідозривши інфаркт міокарда в людини, насамперед її необхідно заспокоїти, посадити або положити, навіть якщо це трапилося на вулиці. Людині потрібно надати доступ свіжого повітря, дати під язик таблетку "Нітрогліцерину" та півтаблетки "Аспірину", якщо це можливо, і обов’язково викликати "швидку". Часто буває, що виконавши ці прості інструкції, вдається запобігти розвитку інфаркту й навіть врятувати людині життя!

Сам інфаркт (омертвіння) серцевого м’язу розвивається приблизно через 30 хвилин після початку нападу. І за ці півгодини потрібно діяти максимально швидко. Якщо за якихось причин на "швидку" потрібно чекати більше, ніж 30 хвилин, то, не гаячи часу, транспортуйте хворого до найближчої лікарні в сидячому або лежачому положенні. Але все-таки бажано дочекатися "швидкої", щоб лікар міг швидко зорієнтуватися й підтвердити або спростувати ваш попередній діагноз.

За 13 років роботи в кардіологічній бригаді швидкої допомоги дуже рідко доводилось бачити той, здавалося б, елементарно простий алгоритм надання долікарської допомоги хворим з інфарктом міокарда. Навпаки, дуже часто буває так: навколо хворого перебуває багато людей, дуже напружена психоемоційна атмосфера, всі бігають, кричать, дають йому велику кількість непотрібних або шкідливих ліків, часто хворий не сидить і не лежить у ліжку, а активно рухається. Одне слово, робиться все майже навпаки.

Дуже важливо щоб під час нападу хворому забезпечили повний емоційний та фізичний спокій. Це зменшує потребу серця в кисні й полегшує його роботу в такий екстремальний момент. Дуже важливо якомога швидше дати хворому під язик один із препаратів "Нітрогліцерину", особливо якщо хворий приймав його раніше. І не потрібно на свій розсуд намагатися замінити його на щось інше. Те саме стосується "Аспірину".

А найкраще все-таки докласти максимальних зусиль, щоб серце було здоровим. Його потрібно регулярно тренувати ще з молодості й не припиняти цього робити впродовж усього життя.
Леся Токарюк

Коментар
З’являється біль – зверніться
до кардіолога

Іван КРАВЧЕНКО,
головний науковий співробітник Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова:

– Інфаркт ніколи не виникає в здоровому серці. Він стається там, де були вражені судини серця. У більшості пацієнтів при навантаженні спочатку з’являється біль. Це серйозний сигнал, що потрібно звернутися до кардіолога. Як пацієнтові поводитися після інфаркту, лікарі визначають індивідуально. Ми не можемо всім давати однакові рекомендації, все залежить від стану людини.
Якогось одного секрету здоров’я не існує. Однак як лікар можу сказати, що бажано мати хорошу спадковість (а це від нас не залежить), вести здоровий спосіб життя, багато рухатися й у міру їсти все. Зараз немає "моди" на обмеження, наприклад, жирів. Потрібно споживати все, але потрохи.

Думка лікаря
"Профілактика набагато дешевша"
Світлана ГРЕЧКО,
доцент кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини БДМУ:

– Профілактика інфаркту набагато дешевша, ніж його лікування. До неї входять фізична активність, режим харчування. Можливі витрати на діагностичні обстеження стану серцево-судинної системи – 1 раз на рік особам, віком більше 40 років (до 100 грн). Якщо необхідна медикаментозна корекція стану, то на день потрібно приблизно від п’яти до 50 гривень.

Натомість лікування вже власне інфаркту може вилитися в кругленьку суму. Лікування першого дня може коштувати 300-700 і навіть 6000 гривень (залежно від виробника та складової речовини препарату, методу лікування).
Лікування одного з перших восьми днів інфаркту може коштувати від 150 до 300 гривень.

Лікування від дев’ятого до 28 дня інфаркту міокарда може коштувати від 20 до 50 гривень на день.
Після перенесеної хвороби варто також постійно приймати препарати, а на це щодня необхідно виділяти щонайменше 60 гривень.