До хронічних хворих «швидка» не приїде

З першого січня швидка допомога повинна працювати за новими стандартами. В Україні запровадили реформу "швидкої".
Одне з нововведень – звернення людей поділять на екстрені та невідкладні. За екстрених викликів швидка допомога має доїхати до хворого за десять хвилин у місті та за 20 – у селі. За невідкладних звернень лікарі можуть приїхати і через дві години.
Чи готові медики на Буковині до таких реформ?

"Викликати "швидку" треба "у справі"

Медики станції швидкої медичної допомоги в Чернівцях поки що працюють за старою методикою. Лише розпочалася підготовка до реформ. Лікарі кажуть, що запровадження нових реформ – це клопітка праця, до якої медична служба йтиме не один місяць.

– Сьогодні нам лише дали старт, – каже головний лікар станції Любов ЧОВГАН. – Нашу службу реформувати за дві секунди ніхто не може, тому працюємо ще за старою базою. Звісно, нікого з пацієнтів не залишаємо без допомоги і доїжджаємо за викликом за десять хвилин.
Реорганізацію "швидкої" чернівецькі медики схвалюють. Але вважають, що якщо держава не виділятиме на це гроші, вона працюватиме сумнівно.

– Якщо держава забезпечуватиме фінансово, служба працюватиме краще, – каже Любов Юріївна. – Ми сподіваємося на покращення зв’язку, навчання персоналу та кращу організацію. Маємо надію, що фінансування реформи буде більшим.

Людям потрібно давати альтернативу. Тобто якщо в людини підвищилася температура, цим повинна займатись не екстрена допомога, а сімейна медицина й поліклініки. Тепер "швидку" викликатимуть лише "у справі", а не "шоркатимуть" нею, як безплатною службою.
Але медики передбачають, що пацієнти не швидко звикнуть до нововведень.

– Буде відчутний фактор мен­талітету – якщо в людини ледь-ледь запаморочилося в голові, викликають "швидку". Але сам хворий нічого не зробить, щоб подібне не повторювалося. Мало хто дотримується рекомендацій медиків. Це насамперед стосується пенсіонерів. У них немає великої пенсії, тому часто люди не купують необхідні ліки. Дотягують до критичного стану, а вже потім викликають "швидку".

У Німеччині до хворого – за 12 хвилин,
в Україні – за 10

Прибуття лікарняної "карети" на місце виклику за 10 хвилин – не новинка для чернівецьких медиків, бо у місті уже два роки працює кілька пунктів швидкої допомоги. Щоправда, про таку реформу Любов Човган говорить не без іронії:

– Ось у Німеччині "швидка" повинна доїжджати за 12 хвилин. А ми маємо за 10. Ми ж краще працюємо, ніж вони. Бо у них гірші дороги, гірші машини, ніж у нас… І навіть населення у нас свідоміше й розуміє, що "швидка" – це пріоритетний транспорт.

Автомобільний парк "швидких" не у найкращому стані: одні машини потребують капітального ремонту, інші – уже давно мають бути списані, але досі їздять. Загалом в Україні швидкій допомозі не вистачає понад дві тисячі нових машин. Медики їх чекали після початку реорганізації, та, схоже, не так швидко дочекаються.

– Бюджет 2013 року дуже важкий, тому закупити автомобілі буде дуже важко, – повідомив керівник відділу медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Михайло СТРЕЛЬНИКОВ.

Водночас на випадок, якщо з першого січня бригада швидкої допомоги не вкладеться у 10- чи 20-хвилинний термін прибуття, вже призначили відповідальних. Переважно тягар впаде на головних лікарів станцій.
Микола Кобилюк

Довідка

Екстрений виклик. До таких належать випадки, коли людина знепритомніла, блює кров’ю, її сильно судомить, у неї раптово сталися зовнішня кровотеча, передчасні пологи, розлад дихання, гострий біль у ділянці серця або в черевній порожнині, ознаки гострого психічного розладу, що загрожує життю хворого чи його оточенню. Екстреними також вважають звернення, зумовлені всіма видами травм: поранення, перелом, вивих, опік, травма голови, ураження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи. Також бригади "швидкої" виїжджатимуть і за повідомленнями про утоплення, укуси тварин.

Невідкладний виклик. Такими вважають скарги на хронічні загострення у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного чи дільничного лікарів із приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишечнику, хвороби нирок, суглобів тощо. Якщо є висока температура і сильний біль у горлі та кашель (підозра на грип) чи "зашкалює" кров’яний тиск, у цих випадках допомогу мають надавати сімейні лікарі. До категорії неекстрених належать також головний біль, запаморочення, біль у попереку та суглобах (часто спричинені радикулітом, остеохондрозом, артритом або артрозом), посилення больового синдрому в онкохворих, а також тяжкий перебіг алкогольного чи наркотичного стану.

Коментар

Сергій ЮЛИК,
депутат обласної ради:

– Нова реформа тільки зашкодить українцям, бо держава ще не готова до медичних реорганізацій. Ці нововведення мають безліч недоліків. На рік реорганізація потребує для Буковини мінімум 60 мільйонів гривень. А нам виділяють лише 40 мільйонів.
Знаю, що всі працівники невідкладної медичної допомоги шоковані реформою. У Дніпропетровській області через цю реформу звільнили 30 медиків. Я впевнений, що пішли саме ті люди, які говорили про недоцільність реформування. Кожне слово медичного працівника розцінюють як саботаж. Тому всі мовчать. Бояться.

У моїх хороших знайомих є двоє синів: одному 13 років, а іншому – 14. У них обох – високий тиск. Звідки він взявся, не знає ніхто. Можливо, це перехідний вік. У дитини тиск – 160 на 120. Оператор, який сидить за телефоном, повинен прийняти рішення: це відкладний чи невідкладний виклик. Яким чином він це має зробити? Сидячи за телефоном? Медики скажуть: "Завтра зверніться до лікаря!" За тиждень швидка допомога має приблизно до тисячі викликів і з них 90 відсотків – це не екстрені виклики. Виходить, допомогу медики надаватимуть значно рідше?