Колядували від Різдва до Водохреща

Прадавні традиції Різдва збереглися в селі Розтоки Путильського району, яке розташоване за сто кілометрів від Чернівців. Тут і досі дотримуються всіх звичаїв святкування Різдва, які передають від покоління до покоління.

У цьому селі на Святий вечір сідають до столу лише після появи першої зірки, а на час вечері двері замикають на замок, зашторюють вікна. Першим тут колядує "береза" (перший колядник, – авт.), а вітатися на свята прийнято по-різдвяному: "Христос ся рождає!" – "Славімо Його!"

Про всі традиції святкування різдвяних свят у селі Розтоки Путильського району розповіла вчителька Розтоківської загальноосвітньої школи Марія КЕРМАЧ.

"Святу" вечерю
не прибирають
зі столу всю ніч

Шостого січня, у переддень Різдва, у селі Розтоки люди постять аж до вечора. За традицією, їсти можна лише після появи на небі першої зірки, яка ознаменувала колись народження Ісуса Христа. Протягом усього дня господині готують страви до святкового столу, а господарі готують до Святвечора сам стіл.

– Перш ніж ставити страви на стіл, його перев’язують навхрест червоною ниткою, а під скатертину кладуть стебельця сіна, – каже Марія Кермач. – Це символізує історію народження сина Божого на сіні. Далі вже ставлять на стіл страви. Вони обов’язково мають бути пісні. Кількість страв – не менше дванадцяти. Основна різдвяна страва – це, безперечно, кутя.

Перед тим, як сідати до столу, розтоківчани замикають на замок двері будинку та зашторюють вікна. Світло в кімнаті має бути лише від однієї свічки.

– Свічку до столу має запалити голова сім’ї – чоловік або людина старшого віку, – розповідає пані Марія. – Також перед тим, як сісти до столу, люди обов’язково відкладають вечерю, яку мають дати за поману.

По шматочку кожної страви ставлять в одну тарілку на вікно. "Це увага до померлих родичів, – зауважує вчителька. – Згодом ці страви віддають корові".

Для померлих вечерю на Святий вечір не прибирають зі столу аж до ранку на Різдво. Навпаки, за традицією стіл лише поповнюють новими стравами, щоб уночі душі тих родичів, які вже померли, могли прийти й скуштувати їжу.

Головний колядник – "береза"

Уже на Святий вечір після вечері люди в Розтоках починають колядувати. За традицією колядують лише хлопці й чоловіки.
Молоді неодружені хлопці в Розтоках йдуть колядувати на Святий вечір по опівночі. За традицією вони колядують лише в будинках незаміжніх дівчат. Споконвіку вважали, що дівчина, якій заколядують сільські парубки на Святвечір, – одна з найкращих у селі. Ця традиція збереглася в селі й донині.

Дорослі чоловіки збираються колядувати на Різдво після завершення служби в церкві. Гроші, які наколядують, віддають на потреби церкви.

– Головний колядник у селі – "береза". Так називають людину, яка керує всіма колядниками та вітає господарів, – розповіла Марія Кермач. – Зазвичай колядують групи з п’яти-шести чоловіків. Один із них або ж і кілька грають на музичних інструментах, а інші колядують. Нині в селі на кожному округу є група колядників. Тому за три дні свят вони встигають завітати до кожної хати.

Раніше, як розповіла жінка, колядувати ходили кілька чоловіків. Оскільки обійти треба було всі будинки (також і ті, які знаходилися високо в горах, – авт.), вони колядували від Різдва до Водохреща.
Марина КОРПАН

Чому колядують

о. Микола СЕМЕЛЮК,
священик:

Звичай після закінчення Різдвяного богослужіння співати різдвяні піснеспіви та колядки є однією із традицій святкування Різдва Христового буковинцями. Так починаються Святки – тобто святкові дні від Різдва до Хрещення Господнього.

Колядують у різних регіонах України по-різному. В одних місцевостях починають колядувати на Святвечір, в інших – у перший день Різдва. У колядників свої звичаї й традиції, не існує церковних правил чи настанов. Головне, щоб колядники пам’ятали, заради чого вони йдуть по домівках, а театралізовані вистави-вертепи відповідали духу Євангельської історії про народження Спасителя. Вони переказують історії про народження, життя, страждання та смерть Ісуса Христа, а також про життя Божої матері".

Різдвяний рецепт
Кутя
по-розтоківськи

Інгредієнти:
1 скл. зерна пшениці;
100 г маку;
100 г почищених волоських горіхів;
1-3 ст. л. меду;
цукор за смаком.

Приготування
На воді із чистих зерен варять звичайну розсипчасту пісну рідку кашу, охолоджують,
підсолоджують за смаком.
Окремо розтирають мак до отримання макового молочка, додають мед, усе перемішують і додають до пшениці. Якщо каша густа, можна додати охолоджену кип’ячену воду.
Наприкінці додають товчені ядра волоських горіхів. Іноді також додають родзинки, але це не обов’язково. Для підсолоджування найкраще використовувати мед.

Що колядують

Бог предвічний
Бог предвічний народився,
Прийшов десь із небес,
Щоб спасти люд свій весь
І утішив вся.
В Вифлеємі народився:
Месія, Христос наш,
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.
Ознайомив це ангел Божий:
Наперед пастирям
А вчера звіздарям
І земним звірям.
Діва сина як народила,
Звада ста, де Христа
Невістка Пречиста,
Сина зродила.
Тріє царі йдуть со дари:
До Вифлеєм-міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.
"Слава Богу!" заспіваймо.
Честь сину Божому
І Пану нашому
Поклін віддаймо.


У Вифлеємі
новина

У Вифлеємі новина,
Діва Сина породила,
Породила в благодаті
Непорочна Діва Мати
Марія. (2)

Положила на сіні
В Вифлеємській яскині.
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії. (2)

Слава Божа і хвала
У вертепі настала.
З неба ангели злітають,
З Сином Божим прославляють
Марію. (2)

Серед темної ночі
Дивне світло б’є в очі.
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія. (2)

Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут вітають
Марію. (2)

На коліна упадають,
Подарунки складають:
"Що убогий дати може
Жертвуємо, Сину Божий
Марії". (2)

Ще приходять три царі,
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро
Марії. (2)

І ми також поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію. (2)