Прут обкрадає Україну

Територія області (а відповідно і держави) щороку зменшується. Через неукріплені береги річок і зміну русла за останні 20 років до території Румунії відійшло майже 70 гектарів території Чернівецької області.

Так через зміну русла річки Сучава, яка протікає на Путильщині, до Румунії відійшло 20 гектарів землі. А через зміну русла річки Прут на румунській території опинилося 50 гектарів буковинської землі.

Підмиває села
від Тарасівців
до Мамалиги

Вирішити проблему можна лише берегоукріплювальними роботами. Та наша постійна біда – не вистачає коштів.

– На протипаводкові роботи за державною програмою нам повинні були виділити 66 мільйонів гривень, а отримали ми 4,6 мільйона. Наступного року обіцяють 16 мільйонів, – розповідає заступник начальника Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Валерій Боровець. – Якщо здійснити берегоукріплювальні роботи, береги річок так не підмиватиме. Відхід землі – це проблема, бо втрачаємо нашу землю. І хоч це лише береги, але втрата землі за 20 років значна.

В обласному управлінні екології сподіваються, що наступними роками отримають достатньо фінансування для берегоукріплювальних робіт.

– Щодо річки Сучава, то її довжина на Буковині – 28 кілометрів, і тут проблема зі зміною русла незначна, – каже начальник управління Борис Баглей. – А ось Прут урізає землю. Минулого тижня була зустріч у Сучаві з питань транскордонного співробітництва. Обговорили проблему фінансування. Обіцяють достатнє надходження коштів на протипаводкові роботи.

Найбільше Прут підмиває берег від села Тарасівці до села Мамалига Новоселицького району. Цього року Новоселицький район виграв грант, яким виділено кошти на "підвищення безпеки життєдіяльності населення в долині річки Прут". Отримали 11 мільйонів гривень. Та на берегоукріплювальні роботи піде лише три мільйони. Потрібно ж не менше 70 мільйонів гривень, адже берегоукріплення потребує весь район. Пощастило лише селу Тарасівці, де найближчим часом укріплять берег.

– Якщо не вживатимемо заходів, може відійти частина села, – каже сільський голова Тарасівців Сергій Тігу. – Русло річки Прут за останні 50 років значно змінилося. Нині вода доходить до городів. Біля річки глиняний берег, він постійно обвалюється. Нам пообіцяли, що незабаром розпочнуть берегоукріплювальні роботи.
У селі Костичани є будинки, які знаходяться за 50 метрів від Пруту, в Мамализі – за 20 метрів. І багато з них – у зоні небезпеки.

Прикордонники переносили знаки, які опинялися у воді

У селі Мамалига мають свій анекдот: "Раніше на Кореї (кут села, – авт.) за прописку потрібно було сплатити 100 доларів, тепер – 500 євро. Бо ще дві-три повені – і цей кут села опиниться в Євросоюзі – у Румунії".

– 2008 року фахівці із Харкова та управління водного господарства спускалися Прутом із Тарасівців і обстежували береги річки. Потім порівняли територію села Мамалига з картою 1961 року. З’ясувалося, що сільська територія зменшилося майже на 22 гектари, – розповідає сільський голова села Мамалига Аркадій Шова. – Наприклад, там, де колись було поле, залишилася лише неширока лісосмуга. А від контрольно-спостережного пункту на кордоні, який розташований за селом, до річки Прут залишилося якихось 10-15 метрів. Прикордонникам довелося перенести кілька знаків, бо вони опинялися у воді.

У Мамализі, як і у багатьох селах району, сподівалися на фінансування за проектом транскордонного співробітництва. Але поки що берегоукріплення селу не обіцяють, а те, що залишилося з радянських часів, давно вода розмила.

– Є проблеми і з нашого, і з румунського боків, – каже Аркадій Шова. – Але в Румунії береги пологі і їх не так сильно змиває, а в нас зрізи двометрові, й земля обвалюється. Румуни роблять гравійно-піщаний насип, вода відбивається від нього, вдаряється у наш берег і змиває його. Щоб берег не змивався, його потрібно зрізати. Востаннє берегоукріплювальні роботи здійснювали у 1980-х роках, трохи підлатали у 1990-х. Але під час повеней 2008, 2010 років їх змило.

Межі кордону і проблеми, пов’язані з ними, вирішує міжурядова постійна змішана україно-румунська прикордонна комісія. Кожні п’ять років ця комісія повинна перевіряти проходження ліній держкордону. За неофіційною інформацією, за кілька тижнів вона розпочне свою роботу на Буковині. Чи вирішать державні питання, невідомо. Тим часом Прут підмиватиме береги, й українські території опинятимуться на чужому березі.
Людмила ОСАДЧУК

Подібні проблеми
Земля відходить до Румунії та Польші

Україна втратила вже сотні гектарів. Карта щороку відчутно змінюється.
На Волині піщані береги Західного Бугу не витримують водного натиску і "з’їдають" землю. Через зміну русла прикордонної річки Україна може втратити 98 гектарів землі на користь Польщі.
На Закарпатті кордон із Румунією теж іде по фарватеру річки і тут теж відійшли гектари землі.
Острів Майкан на Дунаї нібито український, а нібито й румунський. Фарватер Дунаю у цьому районі змінився кардинально, і цілий острів опинився за ним.