Синоптики фіксують рекордну спеку й запевняють, що в історії України такої аномальної температури раніше не спостерігали. Вода в Чорному морі прогрілася до 22-24 градусів, що теж є аномальним для цього періоду. Перша декада липня в Чернівцях стала найспекотнішою за післявоєнні роки.
Згідно із прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації перше десятиліття XXI століття може стати найтеплішим за всю історію метеоспостережень. Як запевняють провідні міжнародні наукові центри з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на два-п’ять градусів.
– За своє довге життя не пригадую такої тривалої спеки, як цього року, – запевнив 104-річний чернівчанин Іван Паламарчук. – Колись у жнива теж було тепло, але не настільки. Ми тоді працювали на полі, під час обіду лягали відпочивати на дві години. Опісля ставало прохолодніше і можна було продовжувати роботу. А нині спекотно і вранці, і ввечері.
Не пригадує такої спеки й 80-річний музикант, народний артист України Георгій Гіна: "Були влітку гарні сонячні дні, але так спекотно не було. У природі був чіткий поділ на пори року. А нині все змінилося не в кращий бік. Усе змістилося в часі. Липа цвіте в травні, горобина червоніє в червні. Уже почало сохнути листя на деревах, хоча до осені ще далеко".
Нині в нас клімат відповідає центральним районам Молдови
– З 1990-х років наша область перебуває на підвищенні температурного режиму. Середньорічна температура повітря в Чернівцях досягла рекордного піку 2007 року та становила 10,1 градуса за норми 7,9. Екстремальну температуру влітку спостерігали 24 липня того ж року – вона становила 37,4 градуса. Хоча за період спостережень було й 37,7 градуса 1946 року. Отож цей рекорд ще не побито, – зауважила начальник облгідрометеоцентру Тетяна НЕГАДАЙЛОВА. – Хоча перша декада цьогорічного липня виявилася найспекотнішою за післявоєнний період метеоспостережень. Протягом тривалого періоду було здебільшого +32-+33 градуси, що не характерно для нашої місцевості. Цей рік характеризується не стільки екстремальними показниками, скільки тривалими періодами високих температур. Він трохи незвичний ще й тим, що почастішали різкі зміни погоди. Нині в нас клімат відповідає центральним районам Молдови. Тому спостерігаються явища, які раніше не були характерні для Буковини: буревії, смерчі, часті град та зливи.
– Ці тенденції почали проявлятися останні 15-20 років, – дійшов висновку начальник Українського гідрометцентру Микола КУЛЬБІДА. – Звичайно, фіксували рекордні періоди високих температур, але практично в період останніх 15-20 років всі ці рекорди були перевищені. Цього року в південних регіонах синоптики вже нарахували 40-50 днів із температурою вище +30 градусів. Такої цифри не спостерігали в Україні ніколи. Перевищення температури нині становить чотири-шість градусів. Це, звичайно, аномалія, якщо порівнювати із кліматичною нормою, яка була розрахована двадцять років тому. Але якщо взяти останні двадцять років, то такий температурний режим, у принципі, уже є нормою. Ми повинні бути готові до того, що таке спекотне літо може стати звичним для України.
У Карпатах почастішають великі повені
"За останні 100 років температура в наших широтах підвищилася в середньому на один градус. Це зумовило зсув кліматичних зон на 100 кілометрів (степу – у бік лісостепу, лісостепу – у бік лісу), – запевнив голова Національного екологічного центру України Ярослав МОВЧАН. – Звичайно, наслідком цього стане зміна рослинного покриву". За словами науковця, цей процес надалі пришвидшуватиметься. А глобальну зміну клімату супроводжуватиме, крім підвищення середньої температури, наростання екстремальних явищ: засухи та сильні морози частішатимуть. "Якщо великі повені в Карпатах з 1500 року були раз на століття, то тепер вони відбуваються фактично кожні десять років", – запевнив Ярослав Мовчан.
– Якщо середня температура підвищиться більше, ніж на два градуси, розпочнуться неконтрольовані та незворотні зміни клімату, – вважає координатор програми зі зміни клімату Національного екоцентру Крістіна РУДНИЦЬКА. – В Україні також зросте середня температура зими й літа, що призведе до збільшення екстремальних явищ. Зміни клімату відбувалися й раніше, але тривали впродовж тисячоліть, а не впродовж 150 років, як це відбувається нині. Кліматична система нині розбалансована й стає агресивною. Як наслідок – нерівномірний розподіл тепла та води. В одному регіоні – сильна повінь, в іншому – сильна засуха. Причому частота та інтенсивність катаклізмів зростає.
Люди й рослини хворіють
Уже нині люди й рослини відчувають на собі наслідки потепління. Останнім часом у місті на 20 відсотків збільшилася кількість викликів "швидкої". "Зазвичай у літній період у нас зменшується кількість викликів. Чернівчани їдуть на відпочинок, вивозять дітей у села, роз’їжджаються студенти, – розповіла головний лікар станції швидкої медичної допомоги Любов ЧОВГАН. – Та за останні три роки значно підвищилася температура в липні та серпні. Спека понад 30 градусів негативно впливає на самопочуття городян. Навіть здорові люди відчувають дискомфорт, у них знижується працездатність. А гіпертонікам і сердечникам взагалі дуже важко пережити таку спеку. Організм працює в стресовому режимі. Отож останніми роками кількість викликів влітку майже зрівнялася із зимовим періодом. Стало більше теплових ударів, гіпертонічних кризів, серцево-судинних захворювань".
Старший науковий співробітник Ботанічного саду ЧНУ Марія ВИКЛЮК вважає, що через потепління останніх років змістилися пори року й фази розвитку рослин. Процес вегетації відбувається швидше й стає коротшим. "Рослини швидше цвітуть, швидше дозрівають. Але урожай набагато гіршої якості, – запевнила науковець. – Адже рослинам для нормального дозрівання потрібен певний період зі сталою температурою й вологістю. Якщо цьогорічна осінь буде теплою й дощовою, багато рослин може зацвісти в жовтні. Натомість навесні вони не цвістимуть або цвіт буде слабким. Надалі виживатимуть рослини, стійкіші до посухи й спеки. Тому потрібно буде використовувати ті сорти сільськогосподарських культур, які мають коротший період розвитку та швидше дозрівають".
Надія БУДНА
З історії
За спеку побили відьом
Як пише дослідник Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль, літо 1848 року було дуже засушливим. Простий люд вважав, що це лихо відбувається із провини відьом. У Великому Кучурові та Волоці побили кількох жінок. У Чернівцях було настільки спекотно, що неможливо було доторкнутися до стін на сонячному боці. Через те, що довго не було дощу, дороги вкривав товстий шар пилу.
До теми
Найтеплішими роками
у Чернівцях були:
1879, 1882, 1925, 1975, 1988, 1990, 1994, 1999, 2000, 2002, 2004, 2007, 2008, 2009.
Найзасушливішими були: 1881, 1943, 1945, 1982, 1990 роки, коли сума опадів становила 380-397 міліметрів за норми 720.
Думка
Критична межа
для Буковини настане через 18 років
Андрій
НИКОЛАЄВ,
директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ:
Я вивчав дані про температуру повітря в Чернівцях з 1875 по 2011 роки. І дійшов висновку, що глобальне потепління в нашому місті почалося ще 1989 року.
Аномальним явищем це назвати не можна. Це вже небезпечна тенденція, яка триває досить довго. За останні десять років температура в Чернівцях зросла на 1,3 градуса. І продовжує зростати. Бачите, як крива повзе вгору (Андрій Миколайович показує графік температури за 136 років, – авт.). Якщо середня річна температура повітря зростатиме на 0,04 градуса, то критична межа два градуси на території Буковини буде перевищена орієнтовно через 18 років, тобто 2029-2030 років. Останнім часом змінився й напрямок вітрів. Нині до нас надходить розігріте повітря з Африки, тому так спекотно. Хоча повинно надходити з Атлантичного океану – вологе та прохолодне. Тоді як температура підвищується, кількість опадів не збільшується.
Насамперед потрібно зменшувати викиди парникових газів, які спричинили таке потепління. Але це можуть зробити спільно всі країни. Слід відмовитися від традиційних теплових та атомних електростанцій та шукати альтернативні варіанти. Збільшувати площі лісів, які очищають атмосферу від двоокису вуглецю. Якщо не вжити негайних заходів, процес потепління прогресуватиме. Коли температура підвищиться на два градуси, в Україні змістяться межі природних зон на Північ. Там, де зараз степи, можуть бути напівпустелі, де лісова зона – лісостеп. На території Буковини, ймовірно, будуть степи. У горах змінюватимуться висотні пояси та лісові насадження".
