Вулиці і транспорт – рай для збудника туберкульозу

Під час розмови з головним лікарем обласного тубдиспансеру Аллою Теслюковою з’ясувала, що туберкульозні мікобактерії переносяться пилом на різні відстані. Тож під час епідемії (а в Україні епідемія туберкульозу – із середини 1990-х років) можна заразитися. Вирішила поспостерігати за ситуацією у нашому громадському транспорті, на ринках, автовокзалах...

"Обережно! Двері зачиняються!" – попереджає водій тролейбуса. Очі засліплює пилюка, яка підіймається з дороги… Дівчина, яка стояла біля дверей, не витримала і чхнула просто в обличчя бабусі, яка стояла поруч. Нічого собі!

Тролейбус №3 прямує через центральний автовокзал і центр міста, тому пасажирів тут вистачає. На зупинці біля готелю "Буковина" пасажирів – як оселедця у банці.

– Відчиніть вікно, – просить вагітна жінка, яка сидить на сидінні біля дверей. – Спекотно ж.

– Яке ще вікно? Протяг буде, – попереджає бабця, яка сидить на сусідньому сидінні.

Через хвилини дві хтось починає кашляти і не може зупинитися. "Швидше б та зупинка. Щось потрапило в горло і треба відкашлятися", – говорить чоловік, витираючи сльози.

Їдемо... Нарешті автовокзал. Із тролейбуса виходить половина пасажирів. Усі тримаються за поручні та сидіння. Від пітних долонь відчуваю липкий слід і на своїй руці: "Не треба було ловитися за поручні"...

…Автовокзал "Центральний". Метушня, гомін та натовп. Неподалік двірник підмітає асфальт. Вітер здіймає папірці та сміття у різні боки. Кожна пилинка виблискує на чорній балоновій куртці дівчини, яка стоїть поруч.

– На який автобус чекаєте? – запитую в дівчини. – Ймовірно, нам по дорозі.

– Буду їхати у вижницькому напрямку, уже придбала квиток, бо мій автобус постійно забитий, – каже. – Дихати нічим, коли їдеш стоячи.
Неподалік – ринок на вулиці Комарова. Рахую кількість чхань та покашлювань — щонайменше четверо перехожих це зробили хвилин за 10. Чхнула і я тричі.

"Вибачте, я ненавмисно", – кажу бабці, яка стояла неподалік та продавала молоко.
"Ох, ця весна, – відповіла вона, махнувши рукою. – Суцільний рай для хвороб. Єдиний вихід – ходити в масках або молитися".

"На туберкульоз може захворіти будь-хто"

– Туберкульоз передається переважно повітряно-крапельним шляхом. І в цьому – його небезпека. Особлива властивість – мікобактерія туберкульозу дуже стійка в навколишньому середовищі. Може довго зберігатися навіть у пилюці. Але переважно передається від хворої людини, – каже головний лікар обласного тубдиспансеру Алла ТЕСЛЮКОВА. – Ми їздимо транспортом, ходимо на ринки, стоїмо в чергах. І ризикуємо. Все це звичні місця, де один хворий із виділенням мікобактерій може інфікувати оточуючих.

Більшість хворих на туберкульоз в області — люди працездатного віку, які не працюють (58,4%), пенсіонери (18%) та безхатченки (2,7%).
– Серед хворих на туберкульоз буковинців переважають чоловіки працездатного віку, – каже Алла Теслюкова. – Також до групи ризику належать робітники, службовці і медпрацівники. Захворіти на туберкульоз не так просто, як здається. Найчастіше хворіють ті, хто має контакти із хворими та веде асоціальний спосіб життя.

Є низка факторів, які сприяють захворюванню на туберкульоз. Це алкоголізм, наркоманія, паління, харчування з недостатньою кількістю білків, вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес, цукровий діабет, виразкова хвороба 12-палої кишки, ВІЛ-інфекція. Збудник туберкульозу має здатність вражати всі органи: кістки, суглоби, гортань, очі, шкіру, нирки, кишечник тощо. Але найчастіше він вражає легені.

– Своєчасне виявлення туберкульозу має велике значення, тому що після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування, – розповіла завідувач відділення з профілактики туберкульозу обласної СЕС Олександра ТОМАШОВСЬКА. – У такому разі поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, хворі швидко стають незаразними і виліковуються.

"Хворих треба лікувати примусово"

Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз".
Закон передбачає: у випадку, якщо хворий з відкритою формою туберкульозу порушує протиепідемічний режим, за рішенням суду його можуть примусово госпіталізувати до протитуберкульозного закладу. Таку заяву повинен подати лікар протягом 24 годин.

– Частіше на туберкульоз хворіють люди, які ведуть асоціальний спосіб життя. Їх у разі виявлення хвороби госпіталізують до стаціонарного відділення тубдиспансеру. Проте звичний спосіб життя не дозволяє їм пройти повний курс лікування, – коментує Алла Теслюкова. – Звичайно, ці хворі потребують примусового лікування, бо стають джерелом зараження для оточуючих.

Для того, щоб лікувати примусово, у стаціонарі тубдиспансеру треба створити окреме відділення. Також, як зазначила Алла Теслюкова, під час примусового лікування до хворих ставитимуть цілодобову охорону.
Марина КОРПАН

Цифри

 7 тисяч 579 осіб, хворих на туберкульоз, було в області (станом на 1 січня 2012 року).
 1305 з них – з активною формою.
 100 осіб щороку на Буковині помирає від туберкульозу.
 49,2 особи на 100 тисяч населення хворіли на туберкульоз в області 2010 року (в Україні – 68,4).

Симптоми
туберкульозу:
слабкість, швидка втомлюваність;
погіршення апетиту;
втрата ваги;
підвищення температури тіла та пітливість вночі;
кашель, інколи з мокротинням та кров’ю, понад два тижні;
біль у грудній клітці, задишка.

Профілактика:
прибирання;
провітрювання;
дотримання правил особистої гігієни;
культура спілкування із хворим на туберкульоз;
раз на два роки – флюорографія грудної клітки;
вакцинація в дитячому віці.