Минулого тижня голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк призупинив будівництво малих гідроелектростанцій на річках у Карпатах у межах області. Це відбулося після того, як посадовець побував з екологами у Верховинському районі. "Ми побачили, що внаслідок будівництва ГЕС можуть загинути цілі види цінних риб, які занесені до Червоної книги. Кількість електроенергії, яку вироблятимуть ці ГЕС, незначна, порівняно зі шкодою, якої може бути завдано екології Карпат. А шкода буде дуже великою, тому що вся вода з річки тече в трубу і все живе, що є у воді, гине", – сказав він.
А 14 березня відразу в кількох містах відбулися акції протесту проти будівництва 550 малих ГЕС у Карпатах. Повідомили, що, згідно з проектами, майже всю річку Черемош планували загнати в трубу і розмістити на ній приблизно 60 станцій.
Прикриваються енергетичною незалежністюМіркуваннями енергетичної незалежності керуються наші чиновники, активно просуваючи програми розбудови міні-ГЕС на гірських річках. Це міні-ГЕС потужністю до 500 кВт/год. Вони мали би забезпечити окремі населені пункти електроенергією. Однак екологи вважають, що масове спорудження таких станцій у Карпатах зруйнує гірську екосистему. Так найближчим часом на Львівщині планують збудувати не менше восьми міні-ГЕС за кошти інвесторів.
Проект розбудови малих ГЕС є і на Закарпатті: тут мають намір спорудити 330 міні-ГЕС. Приблизно 60 таких станцій буде на Івано-Франківщині.
Не стоїть осторонь цієї справи і Буковина. Згідно з оцінкою Держкомітету з енергозбереження України, Чернівецька область посідає третє місце за загальним гідроенергетичним потенціалом малих річок. Він становить 883,7 мільйона кВт/год./рік. Більша його частина припадає на басейни трьох річок: Пруту, Черемошу та Сірету. Як повідомив нещодавно начальник управління інфраструктури і туризму ОДА Дмитро ПАВЕЛ, розробили регіональну програму розвитку малої гідроенергетики на 2011-2015 роки. Вона передбачає будівництво малих ГЕС із протипаводковими гідровузлами. Крім цього, вивчатимуть і досвід Румунії у цій галузі. Фінансуватимуть програму спонсори. Обов’язкова умова для будівельних компаній – проведення робіт із берегоукріплення. Наразі у нас відновили роботу малої ГЕС із генеруючою потужністю 1000 кВт. Відновлювали її спеціалісти зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" із Вінниці протягом двох років. Загальна вартість робіт сягнула 8,5 мільйона гривень.
А розпочали з повені Ідея розбудови міні-ГЕС стала популярною ще 2008 року. Тоді уряд затвердив "Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут і Сірет". Насамперед йшлося про укріплення берегів. Передбачалося й те, що до 2025 року в басейнах цих річок мають збудувати 75 протипаводкових ємкостей для регулювання стоку води у гірських річках під час паводків, а на їхній базі побудувати міні-ГЕС. У листопаді 2009 року Мінпаливенерго оголосило тендер на розроблення науково-екологічних і техніко-економічних пропозицій із розміщення малих ГЕС у басейнах річок Дністер, Прут та Сірет. Перемогла компанія "Галичинаенергоінвест-Прут" з Івано-Франківська. Фірму створили за рік до оголошення тендеру, й вона не мала досвіду в проектуванні ГЕС. Реально ж діяльність із погодження та будівництво міні-ГЕС здійснює низка українських компаній, за якими неофіційно стоять Дмитро Фірташ, Віктор Балога та інші відомі бізнесмени.
А у скриньці – "зелений" прибуток Здавалось би добре, що підприємливі люди вирішили подбати про забезпечення гірських сіл безперебійним електропостачанням. Але скринька відкривається просто, якщо зіслатися на Постанову уряду від 15 січня 2009 року "Про затвердження "зеленого" тарифу". До 2030 року держава зобов’язалася купувати у "зелених" виробників їхню енергію не за ринковою ціною, яка залежить від собівартості виробленої енергії, а суттєво дорожче. Тобто держава дотує таким чином енергетиків від міні-ГЕС.
Нині "зелений тариф" для цих станцій становить 88,08 копійки за кВт/год. При цьому продають населенню її вже в середньому по 22,5 копійки за кВт/год. Частка альтернативної енергії становить менше одного (!) відсотка. Але навіть, якщо частка "зеленої енергії" зростатиме, не йдеться про те, що українські ТЕС та АЕС скоротять своє "брудне" виробництво. Навіщо ж державі до 2030 року платити більше? Кому це вигідно?
Енергетичний потенціал Івано-Франківщини, згідно з інвестиційним проектом, який втілюватимуть, становить 1 635 520 кВт/год. Тобто саме стільки енергії можуть виробити 60 міні-ГЕС, побудовані тут. Якщо помножити цю цифру на вартість тарифу та кількість годин у році, отримаємо 12,6 мільярда гривень (1,1 мільярда євро). Саме стільки можна заробити на карпатській енергії за рік. А вкласти для цього потрібно 3,64 мільярда євро. Тобто через чотири роки проект стане самоокупним. А за решту 14 років – до 2030-го, доки держава дотує "зелений тариф", 1,1 мільярда євро – це чистий прибуток.
Василь Гринюк
Коментар
Будівництво міні-ГЕС економічно не виправдане Юрій Ющенко,
завідувач кафедри гідроекології, водопостачання
та водовідведення географічного факультету ЧНУ,
доктор географічних наук:
Свого часу радянський генсек Микита Хрущов закликав повсюдно сіяти кукурудзу. З того, звісно, нічого не вийшло. Подібне маємо і нині, коли хочуть на гірських річках Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей побудувати 550 малих гідроелектростанцій. У горах можна будувати міні-ГЕС, але дереваційного типу, а не греблеві. І то лише за поглибленої екологічної експертизи. Інакше відбудеться знищення гірської екосистеми. Цього допустити не можна. Тому перш ніж щось будувати, потрібно добре подумати, зважити, а тоді вже вирішувати. Зрозуміло, що без науковців тут не обійтися, як і без фахівців, які мають досвід у будівництві міні-ГЕС. Однак, на мою думку, ідея побудови таких станцій не є економічно виправданою”.
Яблуницька міні-ГЕС
взимку не працювалаПісля побудови міні-гідростанції у Яблуниці на Путильщині тодішній голова РДА заявив, що це дозволить в екстремальних випадках забезпечувати світлом три сільські громади. Яка ситуація нині?
– ГЕС працювала добре до минулої осені, коли через посушливість не стало води. Тоді вона й припинила роботу, – розповідає сільський голова Володимир Комариця. – А минулої суботи вона знову запрацювала. У селі нормальна напруга у мережі, як і в сусідніх селах, зокрема у Конятині. Вінницька асоціація "Новосвіт" сплачує податок за оренду землі, відремонтувала підвальне приміщення дитсадка, центральну сільську дорогу. Знаю, що міні-ГЕС ця фірма хоче будувати за 15 кілометрів звідси – в селі Голошино в урочищі Маріїна Гать.
І не тільки тут. Раніше планували звести ще міні-ГЕС у Калиничах, Сараті-1 та Сараті-2. Передбачали, що такий каскад міні-ГЕС дасть можливість у перспективі на 50 відсотків забезпечувати район автономним електроживленням.
– Наразі йдеться про будівництво ще однієї міні-ГЕС у Маріїній Гаті вінницьким "Новосвітом", – каже Василь Сафроняк, голова Путильської РДА. – Розробляють проектно-кошторисну документацію. Про інші об’єкти не йдеться – це дорога справа. Тому охочих братися за неї мало.
Як повідомив під час наради 21 березня начальник управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитро Павел, у Вижницькому районі є попередня домовленість із фірмою з Одеси про будівництво трьох міні-ГЕС. (В. Гринюк)
А як у них?
Швейцарія – одна з провідних країн із використання гідроенергетики: 95 відсотків її гідрологічного потенціалу вже використовують. Тут є 700 міні-ГЕС. Вони виробляють лише 10 відсотків річного обсягу споживання енергії.
– Кількість станцій хочуть довести до 800, – розповідає Дані Гойсера, еколог швейцарського відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). – Екологи стурбовані. Через те, що в річці залишається мало води, руйнується ареал проживання живих істот, змінюється русло ріки, порушується міграція риби. Після будівництва ГЕС рибам просто не вистачає тієї води, що залишилася. Тому водне середовище знищується. Великі альпійські водосховища (греблі) виробляють лише так звану пікову енергію, тому турбіна працює тільки в години-пік. Це спричиняє великі коливання рівня води. Це така собі щоденна повінь, яка завдає шкоди багатьом альпійським річкам. Ми виступаємо проти будівництва нових міні-ГЕС. У жодному разі їх не можна зводити на незайманих річках, а лише на тих водоймах, які вже постраждали.
– Як можна зменшити їхній негативний вплив на екологію? – Станції мають бути зосереджені у визначеному річковому басейні. Не потрохи гідроенергії звідусіль, а багато у визначеному місці. У такий спосіб можна зберегти те, що ми називаємо незайманою природою. Третина води має залишатися у річці. Риба має можливість для вільної міграції вгору і вниз за течією.
– Чи можуть міні-ГЕС запобігти повеням? – Звісно, ні. Це не дає жодного ефекту. Наш досвід показав, що такі станції зовсім не мають впливу на це природне явище.
23-03-2012, 10:48
0
6 845
