Нині восьмирічний Петрик (всі імена в матеріалі змінено) проживає у прийомній сім’ї, а його бабуся, яка мешкає в одному з вижницьких сіл, гірко плаче над листами своєї молодшої дочки Євдокії, яка відбуває покарання в жіночій колонії, що знаходиться на Прикарпатті.
"Знаю, мамо, що вам доводиться нелегко, але привезіть мені теплу куртку, халат, шапку, ковдру, мило і шампунь, чоботи, а ще Оксанку чи Наталочку. Поспішайте, бо тут дуже холодно", – читає Катерина Андріївна Хавчук. Зауважуємо, що про внука у листі – ні слова. "Їй треба стільки всього, що на цілу машину набереться. А в нас ось дров катма, прошу сусіда їх нарубати. Живу разом із двома дочками-школярками старшої доньки Василини, яка подалася світами і рідко додому навідується. Тиждень тому приїхала, побула два дні й знову кудись майнула. А в мене пенсія – 820 гривень. Щоб якось вижити, працюю в односельчан на городах, мию посуд у барах і на весіллях. Ось спромоглася вікно трухляве на металопластикове змінити...
– Кажуть, ви не хотіли доглядати за Петриком.
– Це неправда. Для мене всі онуки однакові. А дочку підставили. Вона мені сказала, що знайшлася пристойна сім’я, яка має гарний будинок, машину, але не має дітей. Хотіла б усиновити. Я погодилася, бо ми дуже бідуємо. Але щоб продати дитину – до такого ми з дочкою не додумалися б. Це великий гріх! Хто про мене в селі погане слово скаже? Я не п’ю, не палю, тяжко працюю. Бувало, що й їсти не мали що. Хотіли хату відремонтувати, пічка курить так, що стіни чорні, не кажучи вже про дах. А ще ж треба одягатися. Нині шукаю Петрика, але мені не кажуть, де він. А маму його позбавили батьківських прав. Якби я хотіла позбутися внука, то не забирала би його з пологового будинку. Але я знайду Петрика і заберу додому.
Худенька невисока Катерина Андріївна випроводжає нас із маленької перекривленої від віку хатини на подвір’я, де лежить купа дров, і вже тут просить нас допомогти їй повернути онука. Каже, що через кілька місяців повернеться додому Євдокія, яка допомагатиме їй по господарству. А ще бабуся хоче забрати до себе внучку, дочку Євдокії, яка хворіє на церебральний параліч і тепер перебуває у батька, який вже давно покинув дружину.
Хлопчика продали в поліклініці
– Нам стало відомо, що мешканка області хоче продати свого племінника одній сім’ї, – пригадує Сергій Липка, начальник сектора відділу з боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС в області. – Угода мала відбутися через кілька днів. Щоби запобігти злочину, ми розробили спеціальну операцію.
Співробітниця міліції зателефонувала на мобільний телефон тітки й повідомила тій, що хоче купити хлопчика за п’ять тисяч євро. Ця сума була більшою, ніж та, яку пропонувало подружжя. Тітка відразу погодилась, навіть не поцікавившись, хто покупець і навіщо їй хлопчина.
За домовленістю, угода мала відбутися у приміщенні дитячої поліклініки обласного центру. Вранці тітка з племінником приїхали в Чернівці, до того хлопчик перебував у протитуберкульозному санаторії у Садгорі, звідки родичка його забрала нібито на вихідні додому, але привезти назад "забула". У дворі поліклініки стояв автомобіль з оперативниками, які фіксували все на відеокамеру. Ось покупець, його 23-річна тітка і Петрик піднімаються східцями поліклініки. Родичка нетерпляче підштовхує хлопчика, одягнутого в курточку великого розміру, той розгублено дивиться на тітку. Та посміхається, ніби підбадьорює племінника. "Купець" вимагала, щоби перед покупкою хлопчину оглянув лікар. Медик дала позитивний результат: Петрик здоровий. Коли лікар вийшла в інший кабінет, "покупець" віддала Євдокії 55 тисяч гривень, які та поклала у целофановий пакет. "Петрику, йди із цією тіткою, тепер ти житимеш у неї", – мовила до племінника.
Коли всі троє вийшли з поліклініки, до Євдокії підійшли оперативники. "Що у вас у пакеті?" – звернулися вони до неї. "Відповідати обов’язково? Там гроші, 5 тисяч євро. Моя мама вирішила, що треба продати Петрика – сина моєї гулящої сестри – добрим людям. Це краще, ніж тинятися інтернатами". На запитання, як вона хоче використати гроші, відповіла коротко: "На ремонт хати та й мамі допомогти". Коли ж побачила, що міліціонери хочуть забрати пакет із грошима, оторопіла: "Віддати? Як це?" Вона сподівалася, що її відпустять разом із заробленим від продажу племінника.
– Затримана ніде не працювала, мешкала разом із матір’ю в одному із сіл Вижниччини, одна виховувала п’ятирічну дочку, хвору на ДЦП, – продовжує Сергій Липка. – Після арешту Євдокія заявила, що хотіла витратити гроші на лікування дочки. Проти неї порушили кримінальну справу за фактом торгівлі людьми: санкція відповідної статті КК передбачала покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 15 років. Сталося це у березні минулого року.
Провину визнала частково
Цю неординарну кримінальну справу розглянув Шевченківський райсуд. У судовому засіданні підсудна визнала свою провину частково: хотіла, мовляв, не продати племінника, а влаштувати в іншу сім’ю. Робила це через скрутне матеріальне становище у родині: треба було виховувати ще двох племінниць та власну дочку, хвору на церебральний параліч. Саме з огляду на це, а також те, що Євдокію позитивно характеризують за місцем проживання та ніколи не притягували раніше до кримінальної відповідальності, вона розкаялася у вчиненому, її засудили до півтора року позбавлення волі без конфіскації майна. Прокуратура Шевченківського району оскаржила рішення суду першої інстанції, вважаючи вирок м’яким, і запропонувала засудити Євдокію до 4,6 року позбавлення волі з конфіскацією майна. Але Апеляційний суд нещодавно залишив попередній вирок райсуду без змін.
– Протягом останніх двох років порушили чотири аналогічні кримінальні справи, – коментує Олександр Раренко, начальник відділу з боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС в області. – Дві з них вже розглянули суди.
Василь Гринюк
Факти продажу дітей на Буковині
Травень 2010 року
За викрадення та спробу продати дитину в Чернівцях затримали двох жінок і чоловіка ромської національності. Вони намагалися продати дворічного хлопчика чернівецькій заможній бездітній родині за 106 тисяч гривень.
Викрадачів дитини затримали під час отримання грошей безпосередньо на території однієї з медичних установ міста.
Липень 2010 року
Співробітники міліції затримали 30-річну жінку, непрацюючу, уродженку Республіки Молдова. Жінка 20 липня приблизно о 22.00 на вулиці Московської Олімпіади біля одного із закладів здійснила продаж своєї 9-річної доньки на ім’я Зінаїда за 60 тисяч гривень жительці міста Чернівці.
Під час затримання у громадянки Молдови вилучили 60 тисяч гривень.
Дівчинку направили в Чернівецький обласний притулок для дітей.
