Плюсова температура в грудні, перший сніг у другій половині січня і можливі морози в березні... Доки науковці сперечаються, куди рухається клімат, "хворий" він чи "здоровий", нам залишається змиритися з тим, що новою нормою для природи стає відсутність норми.
Хвилі тепла будуть тривалішими. Пори року зміщуватимуться. Аномально спекотних, як і аномально холодних днів буде більше – на такі особливості погоди вказують науковці. Деякі з них наголошують: клімат змінюється надто швидко внаслідок людської життєдіяльності.
Клімат змінюється надто швидко
– Зміни клімату відбуваються дуже швидко, – каже Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України. – На мою думку, дискусія, чи є зміни клімату, – це просто витрачання часу. Насправді варто просто глянути у вікно. Всі бачать, що відбувається з навколишнім середовищем.
За словами Х. Рудницької, причинами зміни клімату, як встановили вчені міжурядової групи експертів зі зміни клімату, є антропогенна діяльність людини. Насамперед до розбалансування кліматичної системи призводить парниковий ефект. Один із доказів зміни клімату – підвищення загальної температури на планеті. За останні 100 років вона підвищилися на 0,8 градуса Цельсія.
– Зміни клімату відбувалися і раніше, але тривали впродовж тисячоліть, а не впродовж 150 років, як це відбувається нині, – каже Х. Рудницька. – Яскравий наслідок цього – почастішання катаклізмів: повеней, посух, ураганів, смерчів. Вчені стверджують, що за останні 10 років дев’ять із 10 катаклізмів є саме наслідком зміни клімату. Можна сказати, що кліматична система нині розбалансована і стає агресивною. Наслідок – нерівномірний розподіл тепла та води. В одному регіоні відбувається сильна повінь, в іншому – сильна посуха. Причому частота та інтенсивність катаклізмів зростає.
На Заході – повені, на Сході – посухи
В Україні зміни клімату – це насамперед підвищення загальної температури повітря. Христина Рудницька наводить приклад: середня зимова температура 2010 року підвищилася на 2-2,5 градуса, а літня – на 1-1,5 градуса. "Якщо уявити, що нормальна температура тіла людини – 36,6 градуса, то підвищення на градус вже свідчить про хворобу. Це можна сказати і про температуру планети", – каже експерт.
Крім того, про розбалансованість системи свідчать і різкі перепади температури, і розмивання меж між сезонами, і збільшення частоти кліматичних екстремумів. Тобто буде більше дуже гарячих і дуже холодних днів.
– На території України почастішають природні катаклізми: посухи, повені, смерчі, – прогнозує Х. Рудницька. – Для Західної України, згідно з різними кліматичними моделями, ймовірне почастішання повеней, для Сходу та Півдня – збільшення посух, що спричинить проблеми з питною водою. Але наголошу, що йдеться саме про ймовірність. Оскільки важко передбачити систему, якщо вона розбалансована.
Як сіяли озиму пшеницю, так і будуть
Зміни клімату насправді вже не тільки екологічна проблема. Вона має свої соціальні й економічні наслідки. За даними консалтингового агентства "ААА", цього року в Україні буде втрачено до 40 відсотків посівів озимих. Причина – посушлива осінь і пізня зима.
Хоча в управлінні агропромислового розвитку ОДА запевняють: в області ситуація не погана.
– Нинішні погодні умови загалом на втратах врожаю не повинні відбитися, – каже Іван АНТОФІЙЧУК, начальник відділу рослинництва та матеріально-технічного забезпечення управління. – Наприклад, в області посіяно 49,5 тисячі озимих культур. У доброму стані – 19 тисяч гектарів посівів озимих зернових, у задовільному – 15,7 тисячі, решта – у слабкому стані. Це пов’язано з тим, що восени була мала кількість опадів. А нинішні морози притаманні для умов Буковини. На полях гарний сніговий покрив. У нас буде максимум пересіяно 2-2,5 тисячі гектарів озимини.
За словами Івана Антофійчука, зміни клімату в бік потепління не вплинуть на традиційні для Буковини культури: "Зараз ми вирощуємо сорти озимих культур, пристосовані до умов області. І підвищення температури не впливає на цей процес".
Не так оптимістично, як аграрії, до кліматичних "вибриків" ставляться лікарі. З одного боку, в січні цього року кількість травмованих через ожеледицю, наприклад, у Чернівцях, зменшилася на 15 відсотків, порівняно з попереднім роком. Адже зима "прийшла" пізніше.
З іншого, ВООЗ не виключає появи на території України нетипових збудників захворювань. Через підвищення температури для певних із них, наприклад, малярії, умови стануть сприятливими. Але якщо це страшний і тільки один з імовірних сценаріїв, то люди із серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями дихальної системи вже страждають від перепадів погоди й аномальних температур.
Марина Карасьова
Інша думка
Богдан РIДУШ,
доцент кафедри фізичної географії та раціонального
природокористування географічного
факультету ЧНУ:
Треба розрізняти дві речі: зміни клімату і наш вплив на ці зміни. Зміни, безумовно, відбуваються і наразі в бік потепління. Хоча не факт, що, наприклад, через 30 років це не зміниться тенденцією до похолодання. А щодо нашого впливу на ці процеси, то це щонайбільше 1-2 відсотки. Вся наша промисловість за 50 років виробляє стільки СО2, скільки, наприклад, кілька вулканів можуть виділити за місяць.
Про катастрофічне потепління нині не йдеться. Нині ми навіть не досягли середньовічного кліматичного оптимуму часів Київської Русі, коли на широті Києва вирощували виноград. Не кажучи вже про часи трипільської культури, коли вдавалося збирати впродовж сезону два врожаї, а на широті Архангельська росли дубові ліси.
Потепління відбуватиметься певний час, але воно обов’язково зміниться на похолодання. Питання тільки в тому, наскільки ця тенденція буде глибокою. Чи ми повернемося до стану, який був на початку ХХ століття, чи буде ще холодніше.
Через потепління останніми роками рослинний ландшафт трохи змінюється і стає подібним до середземноморського. Зокрема більше колючих чагарників, які раніше зосереджувалися в каньйоні Дністра, починають звідти виходити і заселяти поля. Це вже нагадує балканський краєвид. Але особливо різких змін очікувати не слід. Пальми на Буковині рости не будуть, як і бігати слони та зебри. Навіть різкі зміни клімату не ведуть до різких змін біоценозу. Можливо, швидше птахи реагують на кліматичні зміни. Наприклад, перестають відлітати на південь взимку. Але загалом для того, щоби відбулися кардинальні зміни в ландшафті, потрібні сотні років. Оскільки біоценоз визначається не середніми температурами, а екстремальними. Тобто середня температура у нас може бути, як у Неаполі, але буде кілька хвиль холодного арктичного повітря – і вижити у пальм шансу немає. Тобто ми залишаємося зі своїми дубами і кленами.
Нам ще рано відвикати від зими. Ми будемо залишатися ще тривалий час у своєму помірному кліматі з тенденцією до потеплінь і похолодань”.
