Вперше за 22 роки у Чернівцях не відкрився з початком опалювального сезону єдиний плавальний басейн при ЗОШ №27. Його ремонт за півроку так і не розпочався. Постійні відвідувачі, які наївно сподівалися, що басейн вже відремонтували, вирішили створити ініціативну групу й добиватися відновлення басейну.

– Якщо басейн при школі №27 закриють на півроку-рік на ремонт, чернівчани залишаться без басейну на рік. Логічне запитання: чому його не ремонтували з квітня по листопад? Що заважало привести басейн у порядок? Що робили у міському управлінні освіти? Куди вони зверталися, щоби вирішити питання? Адже за півроку, а то й менше, можна було зробити ремонт й відкрити басейн! Діти хворіють, слід думати про їхнє здоров’я, а їх позбавляють єдиного у місті басейну, – каже вчитель фізичного виховання комунального закладу Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2 Альберт Фукс.

Альберт Олександрович займається плаванням з 10 років, ходив у басейн на стадіоні "Буковина", останні 10 років плавав у басейні при школі №27. Розповідає, що басейн закрився ще у квітні, півроку тому, але за цей час ніхто нічого не робив. Плафони в залі зняли, бо обіцяли робити ремонт, труби протікають. Каже, що їхня ініціативна група піде на прийом до виконувача обов’язків мера міста.

Ми єдина область без басейну

– Ми єдине місто в Україні, яке не має стаціонарного басейну, – продовжує Альберт Олександрович. – Заявляю це авторитетно, бо спілкуюся з плавцями. В Івано-Франківську – три стаціонарні басейни, які працюють увесь рік, ще кілька приватних. Був в Америці. Там на кожному кроці – 50-метрові басейни. Побачив 2010 року на університетських змаганнях з плавання, що добре плавають одиниці чернівецьких студентів, а ось із сусідніх областей – більшість. Наших же більша частина стрибає у воду і усе – їх вже треба рятувати, бо доплисти до кінця басейну вони вже не можуть.

Ось результат того, що у Чернівцях немає плавання. Наші діти не вміють плавати – достатньо лише подивитися на сумну статистику тих, хто втопився…

"Перед відвідувачами соромно за умови"

– Усі обіцяють, що басейн реконструюють, – каже директор басейну при школі №27 Станіслав Галузинський. – Думають, що його можна реконструювати, коли він протягом тривалого часу не працюватиме. Якщо його не опалювати, ванна потім протікатиме. Якщо її втратимо – проблема буде велика.
Від нас не залежить вирішення питання. Можливо, могли би на ентузіазмі хоча б взимку відкрити басейн, але кажуть, що грошей немає на це.

Вперше за стільки років ми басейн не запустили. Обладнання застаріле і багато інших проблем. Перед відвідувачами соромно за умови. Звичайно, хто приходив за здоров’ям, поплавати, не звертали уваги – тільки би був басейн. Але хочеться, щоби умови були гарними.

Як повідомили в управлінні освіти міськради, долю басейну зараз вирішує інвестор. Детальніше про вирішення цієї проблеми керівник міського управління освіти Валентина Малишевська пообіцяла розповісти згодом.
Юлія Боднарюк

Офіційно

Петро Ротар,
заступник міського голови:
– Міська рада повинна виділити гроші на реконструкцію басейну, але де їх брати, якщо немає грошей? В бюджеті 2011 року грошей на басейн немає. А бюджет на 2012 рік лише пишуть.
Міська влада займається вирішенням питання про басейни у Чернівцях. Розглядаємо питання і щодо того, який біля стадіону, й тих, які будують. Але "живого" басейну немає.
Вважаю, що слід оголосити конкурс й віддати басейн у школі №27 в оренду на 20-30 років. Щоби хтось вклав гроші на паритетних засадах: щоби половина відвідувачів займалася там безкоштовно за рекомендацією управління освіти, а половина – за плату. Рішення про це повинно прийняти міське управління освіти, на балансі якого перебуває басейн. Вони мають написати лист у департамент економіки з проханням організувати таку роботу. Створять робочу групу, яка вивчить питання, оголосять конкурс для інвесторів. Тоді за 2-3 місяці у нас буде інвестор, за рік – можливо, буде басейн.
Глибоко переконаний, що навіть якщо ми зараз знайдемо гроші на ремонт басейну і опалення, далі потрібні гроші для обслуговування. Добре знаю, як ці гроші витрачають у комунальних підприємствах. Тому стою на позиції, що його слід передати у спільну власність міської ради та інвестора, який вкладе гроші. Залежить вирішення питання від волі структур, на балансі яких перебуває басейн.