Чи завжди третій зайвий?

Кожен із нас коли-небудь потрапляв у ситуацію, коли, наприклад, заходиш у купе потяга, а там вже сидять двоє і косо дивляться, мовляв, прийшов – місця буде менше та й валізи невідомо під чию поличку поставити… Або уявімо, що ми вже зручно влаштувалися у тому самому купе, і тут заходить літня жінка, яка дуже хоче поговорити з Вами, а відмовити незручно… До того ж книжка, яку Ви читаєте, така цікава… Можна ще пофантазувати: жінка починає розповідати щось дуже цікаве, розряджаючи напружену атмосферу, і Ви, анітрохи не жалкуючи про свою книжку, починаєте слухати розповідь, а книга зачекає…

Таких ситуацій безліч: вони бувають кумедними і веселими, гіркими та образливими, ми можемо забути про них через декілька секунд, або зіпсувати собі настрій на весь день...Тут важливо наскільки новоприбулий в діаду може зашкодити перебуванню вдвох, або зміцнити, урізноманітнити стосунки.

Найпоширенімиши випадками трикутників є, звичайно ж, любовні трикутники. Але таке явище більш притаманне темпераментним східним націям.
А у повсякденному житті ми перетинаємося в різних соціальних площинах – родинних, дружніх, дитячо-батьківських, чоловічо-жіночих, колегіальних, сусідських, романтичних. І ось уявіть, що у Ваші парні стосунки "вривається" третій – мимоволі чи навмисно, за Вашим запрошенням чи без нього, ситуативно або втручаючись протягом тривалого часу… Тоді стосунки починають змінюватися, спілкування або співпраця погіршується, покращується або руйнується зовсім. Можна багато розмірковувати про наслідки, але як психолог зазначу, що відвідування психотерапевта поступово змінює бачення наших стосунків. Людина може дійти до розуміння важливості і цінності свого спілкування або ж згодом знецінити його повністю.

Подібних ситуацій появи "третіх" осіб у нашому житті уникнути важко, головне – потурбуватися про власний комфорт, при цьому із розумінням ставитися до інших.