Заздрість, вона є у кожного ...

Ми заздримо коженого дня абсолютно цього не усвідомлюючи і не помічаючи. Перераховувати приклади немає сенсу - всі ми заздримо матеріальним і нематеріальним благам, фізичним і розумовим якостям один одного ... Виходить що заздрість - це бажання мати те, чим заздрюючий не володіє.

Найчастіше заздрість більше притаманна жінкам (нам завжди легше дається висловлювати свої почуття). Особливо хотілося б відзначити що останнім часом за моїми спостереженнями багато заздрості можна почерпнути з соціальних мереж в інтернеті, де відвідувати сторінки один одного можна інкогніто, також як і писати коментарі. Особливо загострюється заздрість коли ти хоч трохи знаєш життєву історію людини, або цікаву ситуацію, пов’язану з нею, і в якої не завжди все було так успішно як висвітлено нею на її сторінці.

Особисто мій давній спосіб полегшити почуття заздрості - це знання того, як отримала людина об’єкт моєї заздрості, адже не все абсолютно в житті буває ідеально. Тоді зривається пелена таємничості і загадковості з особи, якій заздриш. Можна порівнювати своє і чуже життя, і добре коли заздрість перетворюється в мрію, тоді володіння чим-небудь стає метою. Але питання заздрощів може вирішитися і зовсім в негативну сторону (назву її чорною заздрістю). Це агресивне почуття, коли людина довго не отримує те чому заздрить, а бажане знаходиться в полі його зору і постійно нагадує про себе. Тоді заздрісник втрачає душевну гармонію і спокій, він починає жити своєю заздрістю.

Просто кажучи, заздрість - це жадібність і знецінення того, що маєш. І що-небудь корисне складно отримати з такого переживання. Як сказав Бєлінський В.Г. : "Якщо ми сконцентруємо свою увагу на тому, що у нас є, а не на тому чого в нас немає, то нас задовольнить зовсім небагато".