У перші роки входження Буковини до складу Австрії було збережено молдавську систему адміністративного управління із середньовічними елементами. З часом вирішили реорганізувати місцеве управління та створити магістрати.
У 1781-1782 роках Чернівці очолював міський управитель, а села, що належали місту, - сільські управителі. Магістрат складався із синдика, писаря, 4 радників, 4 судових виконавців та нічних сторожів. Однак на оплату міських службовців не вистачало коштів. У 1783 році відкрили міський шинок, прибуток від якого йшов на оплату службовців міської управи. Пізніше кошти почала виділяти Придворна військова каса.
Перші вибори до міської управи (магістрату) відбулися у 1786 році під наглядом комісара військової адміністрації. На них обрали міського управителя та 4 радників. А в 1792 році, відповідно до декрету Надвірної ради, до магістрату спершу обирали виконавчий комітет, який забезпечував вибори бургомістра і радників.
У 1796и році міська управа складалася з голови, 4 асесорів, синдика, поліцейського ревізора, рахівника, хірурга, санітара, лісника, службовця зі шкільництва, службовця з єврейських справ і поліцейських сторожів. Склад магістрату поступово розростався. І вже у 1855-му він був прирівняний до повітової управи та підпорядковувався Буковинський крайовій управі. Общинна рада складалася із 50 виборних членів та магістрату, які очолювали бургомістр, віце-бургомістр та 4 міські радники. Общиною міста вважалися самі Чернівці та передмістя: Роша, Калічанка, Клокучка і Гореча з околицями.
Общинна рада займалася обліком рухомого та нерухомого майна, використанням фондів, збільшенням податків, місцевою поліцією, обирала арбітрів, надавала громадянство. Вона також проводила вибори бургомістра терміном на чотири роки, віце-бургомістра на 4 міських радників – на два роки.
Під час виборів місто ділилося на три виборчі округи. Від першого округу (місто) обирали 45 членів, від другого (Роша) - 3 члени, від третього (Калічанка, Клокучка, Гореча) – 2 члени. Усі члени магістрату вважалися державними службовцями. При вступі на посаду вони складали присягу на вірність державі та місту.
Магістрат керував майном, фондами та установами общини, місцевою поліцією. Відповідні функції були розподілені між департаментами та відділами. Економічний департамент займався всіма господарськими та юридичними справами магістрату. Йому підпорядковувалися податково-екзекуційний, розрахунковий, шкільний та будівельний відділи. Департамент торгівлі та промисловості видавав дозволи на відкриття підприємств, майстерень, крамниць, здійснював нагляд за діяльністю ремісничих цехів і корпорацій, контролював ціни.
Департамент поліції здійснював нагляд за громадським порядком і захистом приватної власності. Йому підпорядковувалися санітарний, ярмарковий, ветеринарний та пожежний відділи. При магістраті створювали також комісії, приміром, записів актів громадського стану, арбітражу, визнання прав громадянства, дрібного судочинства, нерухомості та інші.
Чернівецький магістрат припинив свою діяльність у 1918 році, коли розпалася Австро-Угорщина, а Буковина ввійшла до складу Румунії.
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії НИКИРСИ: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Фото з колекції Едварда ТУРКЕВИЧА
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
