Площа, де сходяться сім доріг

За різної влади Центральна площа змінювала і назву, і вигляд
До 1918 року вона називалася Ringplatz (площа Ринок), до 1940-го – Piata Unirii (площа Возз’єднання), у радянські часи – Червона. Свою нинішню назву отримала після проголошення Незалежності України.

Ідея створення площі в центрі міста виникла в цісаря Йосифа ІІ під час перших відвідин Чернівців у червні 1783 року. Площу закладали 1786 року як ринкову. Вона унікальна тим, що тут сходяться сім доріг. Вважали, що це принесе місту Господній захист. Нині це вулиці Головна, Університетська, Поштова, Руська, Франка, Кобилянської, Емінеску.



Коли цісар Франц І відвідав Чернівці у 1817 році, площа, яка отримала назву Рінгплатц, вже була центром міста. У другій половині ХІХ століття будинки змінили на нинішні триповерхові. На площі аж до середини ХХ століття щопонеділка і п’ятниці відбувалися базари.



Упорядкування площі Ринок розпочалося у 1825 році, коли крайовим інженером призначили Адольфа Маріна (німця родом із Галичини). Тоді площу вирівняли й у 1840 році виклали бруківкою, попід будинки проклали тротуари. Нинішнього вигляду вона набула в 1905-1909 роках, коли роботи по брукуванню площі здійснило Кішбесерське акціонерне товариство гранітно-кам’яних мостів із Будапешта, яке постачало для цього всі необхідні матеріали.

У 1843-му розпочалися будівельні роботи по спорудженню ратуші на підвищеному південному боці площі. Завершили будівництво у 1848 році. За австрійського правління 50-метрову башту вінчав позолочений двоголовий орел. Годинник на фасаді входить у п’ятірку найстаріших годинників України. Ще один годинник, який прикрашає ратушу, подарував місту бургомістр Антон Кохановський.



У сусідньому з ратушею кутовому будинку колись розміщувалася Буковинська ощадна каса. Зараз у цьому приміщенні знаходиться художній музей. Фасад будівлі декорований мозаїкою з майолікових плиток, що зображає, як Буковину вітають інші землі Габсбурзької імперії. Наступний будинок губернатора був зведений у 50-х роках ХІХ століття. Тут зупинявся імператор Франц Йосиф під час свого візиту в 1855 році. Згодом у цій будівлі був готель "Weiss", а з 1898-го – Румунський народний дім.

У нижній частині площі, де зараз стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку, колись була двоповерхова споруда, де розміщувалися різні магазини. Її зруйнували під час Другої світової війни. За радянських часів на стіні була дошка пошани з портретами переможців соціалістичного змагання, а перед нею – фонтан у вигляді чаші.


Цікаві факти
Богородиця, бик, зірка…

На Центральній площі було до десятка різних пам’ятників.
Вони змінювалися з приходом кожної нової влади: австрійської, румунської, радянської, незалежної України.

*Перший у Чернівцях релігійний пам’ятник "Оплакування Христа", більше відомий як "Пієта", встановили на площі Ринок у 1827 році. Це було скульптурне зображення Божої Матері, яка тримала на руках розіп’ятого сина.

"Пам’ятник встановили на згадку про драматичну подію: 1816 року в місті спалахнула велика пожежа, яка забрала цілий квартал від вулиці Руської до нинішньої Шкільної. Через вітер та нестачу води вогонь не вдалося погасити, отож всі будинки згоріли, – розповіла Леся Щербанюк, одна з авторів книги Czernowitz. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості". – У релігійні свята тут проводили богослужіння. В 1874 році біля цього пам’ятника відзначали 100-ліття панування Австрії на Буковині".

"Пієта" простояла в центрі міста 97 років. У 1923-му її перенесли біля єзуїтського костелу Серця Ісуса, а в 1950-му знищили.

*Із приходом румунської влади на місці "Пієти" встановили монумент Unirii ("Возз’єднання"), який простояв до 1940 року. На ньому був зображений піхотинець в амуніції з прапором та гвинтівкою в руках. Дівчина у національному вбранні символізувала Буковину. Біля підніжжя бик топтав двоголового орла. Пам’ятник відкрили 11 листопада 1924 року за участю членів королівської сім’ї та урядовців.

*Коли 1940 року в місто вступила Червона армія, монумент розбили. Натомість на площі встановили на постаменті дерев’яну п’ятикутну зірку, пофарбовану в червоний колір, що освітлювалася зсередини. Її знищили румуни, які повернулися у 1941-му. На цьому місці спершу встановили керамічну вазу, яку забрали з двору Резиденції митрополитів. Згодом тут з’явилося бронзове погруддя Адольфа Гітлера. Як писав колекціонер Іван Снігур, його викрали разом із дошкою, до якої кріпився бюст. Крадія не встигли покарати, бо навесні 1944 року до міста вступили радянські війська. На площі, яку назвали Червоною, розбили клумбу у вигляді п’ятикутної зірки, а згодом встановили дерев’яний обеліск із гербами радянських республік.

*Сьомого листопада 1951 року на п’єдестал із червоного граніту піднялася бронзова фігура Леніна. Скинули вождя шостого вересня 1991 року.

*Зараз на цьому місці стоїть дерев’яний хрест, який встановила греко-католицька громада міста.

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги про Чернівці "Історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Ігор Мельник, Леся Щербанюк, Олег Любківський).

Поштівки з колекції Едварда Туркевича
Так виглядала площа Ринок за Австрії, у центрі видніється скульптурна композиція "Пієта".
У нижній частині площі, де зараз стоїть пам’ятник Т. Шевченку, колись була двоповерхова будівля, яку зруйнували у роки Другої світової війн

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram