Купальні, курсалон, ковзанки…

Як виглядав Народний сад у місті понад сто років тому

Тут посадили 35 тисяч рідкісних дерев, облаштували алеї та озеро.

Центральний парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва і включений до Державного реєстру національного культурного надбання України. Йому понад 190 років. Колись парк називали Народним садом (Volksgarden).



На території, де зараз розташовується парк, раніше був ліс, куди чернівчани ходили на полювання. Та місто розросталося. Під парк магістрат виділив земельну ділянку площею понад 17 гектарів. За роботи відповідав крайовий інженер Адольф Марін. Він залучив двох відомих садівників Антона Піотровського і Карла Бауера. З Європи привезли 35 тисяч саджанців дерев і кущів. Серед них було багато рідкісних, зокрема чорна сосна, магнолії. У квітні 1875 року на честь срібного весілля подружжя монархів у парку посадили "цісарський" дуб.

Відповідно до тодішньої європейської моди, у Народному саду збудували гарні будиночки. Особливою вирізнявся курсалон із чотирма колонами.
З’явилися впорядковані алеї з лавицями, купальня, грецький портик при вході. Також у парку було невелике озеро. Можна було взяти шезлонг і засмагати біля нього.

Народний сад став улюбленим місцем відпочинку чернівчан. Сюди навідувався навіть кронпринц Рудольф під час свого візиту до Чернівців 8 липня 1887 року. На майданчику зібралися 300 танцювальних пар у національному одязі. Вони прибули із сіл і влаштували нащадку престолу фольклорне свято.

На місці нинішнього Літнього театру була ковзанка, де відбувалися бали-маскаради.
У вихідні виступав оркестр 41-го піхотного полку.

В австрійський період Народний сад прикрашали пам’ятники, які можна побачити на давніх листівках. Скажімо, до ювілею Франца Йосифа встановили монумент монарха у повний зріст у мундирі та плащі. Він простояв до Першої світової війни. У 1897 році у парку з’явився пам’ятник першому ректорові університету Костянтину Томащуку. Він був знесений радянською владою. У 2016 році його відновили за старими фото на тому ж місці.

У найдавнішому парку збиралася інтелігенція



Один із найдавніших міських парків виник на височині за Резиденцією митрополитів. Зараз це – парк імені Юрія Федьковича. Колись цю місцевість називали Домник або Панська гора.

У 1880-их роках її перейменували в Габсбурзьку височину або гору Габсбургів. У народі її називали гора Гарбуз. Тут були кав’ярня і затишний ресторанчик із дерев’яними столиками. У затінку дерев чернівчани смакували вином і свіжим пивом.

Про парк на горі Габсбургів згадує письменник Вернон Кресс у книзі "Моє перше життя". Свого часу там був навіть наглядач – "високий вусатий поляк у зеленій формі й кепці такого ж кольору". Він стежив за парковими насадженнями, газонами, чистотою алей, виганяв безпритульних собак. Теплої пори у парку завжди було людно.

Взимку в парку влаштовували ковзанку.

Нині про давні часи нагадують залишки "Цісарської скелі" з барельєфом імператора Франца Йосифа І. Він споруджений у вигляді старовинної фортеці. Бронзовий барельєф цісаря відлили у Відні. Пам’ятник урочисто відкрили 18 серпня 1908 року під музику оркестру легендарного 41-го полку.

Підприємливий чернівчанин Йозеф Ґьобель, броварня якого знаходилася біля підніжжя пагорба, вирішив упорядкувати схил, яким містяни спускалися до залізниці. Так тут з’явився ресторан з альтанками. Звідси відкривалися чудові види на привокзальну площу, річку Прут, Садгору та околиці.

За спогадами просвітника Миколи Гараса, інтелігенція облюбувала сад-ресторан і частенько проводила тут свої зібрання. Тут бували депутати Буковинського сейму Євген Пігуляк і Степан Смаль-Стоцький.

На великій терасі відбувалися концерти, музичні зустрічі.

Проіснувало узвишшя Гьобеля до 1964 року. Тоді стався потужний зсув ґрунту, який поховав залишки ресторану. Опісля жодні відновлювальні роботи не проводили. Алеї перетворилися у хащі, заросли доріжки.

Підготувала Надія БУДНА
Листівки з колекції Едварда ТУРКЕВИЧА
Використано матеріали з книги "CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Леся Щербанюк, Ігор Мельник та Олег Любківський).

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram