Українська мова зберігає значно більше власних назв побутових речей, ніж ми звикли думати. Часто ми користуємося запозиченими словами, навіть не здогадуючись, що для них існують питомі, влучні й образні українські відповідники.
Один із таких прикладів – звичний усім "штопор". Цей простий інструмент є майже в кожній оселі, але його українські назви знають далеко не всі, пише OBOZ.UA.
Словники визначають штопор як гвинтоподібний стрижень із руків’ям, призначений для відкорковування пляшок. Окрім прямого значення, це слово має й переносне – так називають одну з фігур вищого пілотажу, коли літак стрімко падає по спіралі.
Дослідники припускають, що слово запозичене з німецької stopper або з нідерландської stopper, утворених від stop – "корок". В українську мову воно потрапило через посередництво російської. Існує також французький відповідник tire-bouchon ("трибушон"), але він у нас не прижився.
Українська мова має власні, логічні й образні назви, утворені від прямого призначення цього інструмента – тягнути корок. Серед зафіксованих словниками та мовною практикою варіантів:
коркотяг – найпоширеніший і найзрозуміліший відповідник;
корківник – назва з відтінком знаряддя або механізму;
коркач – коротка, розмовна форма;
коркотяжка – зменшено-пестливий або побутовий варіант.
Усі ці слова є повноцінними українськими відповідниками й можуть вільно вживатися в мовленні.
Важливо не лише правильно назвати предмет, а й ужити відповідне дієслово. Українською ми пляшку не відкриваємо, а відкорковуємо. Саме це дієслово точно передає суть дії й узгоджується з назвами інструмента.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
