В Україні через посилення фінансового моніторингу дедалі більше людей відчуває на собі наслідки нових правил.
Про це пише Oboz.ua
Банки не просто можуть, вони зобов'язані перевіряти своїх клієнтів. При тому, якщо клієнт використовує рахунок не так, як заявив під час заповнення анкети, це вже підстава для додаткової перевірки. Крім того, банк може заблокувати будь-який переказ, який вважатиме "нетиповим".
Що треба знати про фінансовий моніторинг кожному українцю
Банки за законом зобов'язані контролювати своїх клієнтів і не допускати, щоб рахунки використовували для відмивання грошей. В ідеалі фінансовий моніторинг має унеможливити ситуацію, за якої через банки легалізують кошти, отримані шахрайським шляхом, завдяки корупції або наркоторгівлі тощо.
В Україні ситуація ускладнюється високим рівнем тіньової зайнятості. Поступово вимоги до фінансового моніторингу посилюються, а дедалі більше українців стикаються з необхідністю пояснювати банкам, де вони взяли кошти і навіщо та кому їх переказують.
Інколи блокування рахунку може відбуватись без провини клієнта. Наприклад, часто таке трапляється у випадку купівлі криптовалюти на біржі. Шахраї крадуть гроші українців і одразу ж купують криптовалюту. Діє налагоджена схема: з картки жертви гроші переказують відразу на рахунок того українця, який продає криптовалюту. Він, нічого не підозрюючи, продає, наприклад, частину свого біткоїна. Отримує на картку гривню. Проте згодом його рахунок банк блокує.
Заблокувати картку можуть навіть за неоновлені дані про себе, якщо було накладено арешт виконавчою службою (через несплачені аліменти, невиконане судове рішення, прострочені штрафи тощо) або якщо фізична особа не зможе довести законне походження коштів.
Особливу увагу варто приділяти таким випадкам:
зняття незвично великої суми готівки в регіоні, де ви зазвичай не перебуваєте;
великі онлайн-покупки, особливо вночі;
отримання великої суми на картку та її виведення готівкою;
операції з криптовалютою чи іншими віртуальними активами на суму понад 30 тис. грн;
транзакції на великі суми.
Кожен банк має свій власний фінансовий моніторинг. Чіткі правила можуть не озвучувати для того, щоб шахраї не навчились їх обходити. Завдання фінмону – визначити клієнта чи операцію, які мають ознаки високого ризику. Деякі критерії описані в постанові НБУ № 65.
Зокрема, банк може вважати, що клієнт відповідає високому ризику, якщо:
не може чітко пояснити, якими чином заробляє (характер діяльності);
відмовляється надавати інформацію для перевірки, надає її в недостатній мірі або подає сумнівні дані, які важко перевірити;
існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи містять неправдиві або підроблені відомості (очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки);
неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта), зокрема за адресою місця перебування, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації);
має велику кількість рахунків або платіжних карток;
незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю;
за рахунком не сплачено жодних обов'язкових платежів або вони оплачені в незначному розмірі (наприклад, платежі за оренду приміщень, оплата комунальних послуг, податків до бюджету).
постійно наполягає на обслуговуванні тільки в одного з працівників банку.
Як відбувається блокування
Абсолютна більшість випадків, коли банки блокують перекази, – дійсно підозрілі (чи навіть незаконні) операції. Фінансовий моніторинг відбувається автоматично на базі низки критеріїв, які інколи можуть вказувати на цілком зрозумілий переказ. Однак зазвичай у такому разі достатньо звернутись у банк та пояснити, для чого проводиться операція.
Наприклад, "Райффайзен Банк", коли помітив, що його клієнт за лічені тижні отримав понад 340 тис. грн, спочатку звернувся з проханням пояснити джерело походження коштів. А коли зрозумілої відповіді не отримав, то заблокував рахунок Мар'яна Ч. Незадоволений клієнт пішов до суду з вимогою відновити рахунок (справа 303/9530/24), однак програв.
Відкриваючи рахунок у банку, ви заповнюєте анкету, у якій вказуєте річний (місячний дохід), а також пояснюєте, як будете користуватись рахунком. Мар'ян Ч. у своїй анкеті вказав, що за рік заробляє всього 23 тис. грн, тобто, близько 2 тис. грн на місяць. Чоловік безробітний.
"Зокрема, в опитувальнику для клієнтів – фізичних осіб позивач вказав свій дохід на рівні 2 тис. грн та зазначив, що він не працює. Належним чином не обґрунтував та не надав доказів походження переказів на загальну суму 341 тис. 688 грн", – йдеться в матеріалах справи.
За кілька місяців, із червня по вересень 2024-го, на рахунок Мар'яна надійшло 10 тис. через EasyPay, City24 (поповнення рахунку); 331 тис. 688 грн – безготівкових зарахувань від групи фізичних осіб (переказ з картки на картку). "Ці кошти надалі переважно переказані через додаток Банку на рахунок ТОВ "Українські Будівельні Системи" на загальну суму 302 447,80 грн", – зазначають у банку.
І хоча для деяких клієнтів ця сума може вважатись типовою, для Мар'яна, який сам сказав банку, що заробляє по 2 тис. грн на місяць, це нетипові операції і надто великі суми.
Необхідно дотримуватись правил фінансової гігієни, тоді жодних проблем із банками не буде. Якщо ви, наприклад, берете гроші у борг, варто оформити договір позики. Також важливо отримувати "білі доходи". Якщо банк матиме до вас питання, на які ви зможете надати відповіді, то проблем із фінмоніторингом не буде.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
