Ми живемо в епоху парадоксів: технології обіцяють безпрецедентну близькість, але люди все частіше відчувають себе самотніми. Довіра у стосунках - те, що раніше здавалося природним - сьогодні потребує зусиль, обговорень і внутрішньої роботи.
Чому у сучасному світі нам все важче довіряти партнерам у стосунках, відкриватися та бути відвертими, пояснив для РБК-Україна (проєкт Styler) лайф коуч Віталій Курсік.
Чому ми більше не довіряємо одне одному
Травматичний досвід
Попередні зради, обман, психологічне або фізичне насильство запускають у мозку систему "самозахисту".
"Умовно кажучи, ви не можете довіритися - не тому, що не хочете, а тому, що ваш мозок уже записав: "Довіра - це небезпека", - каже експерт.
Поширення культури тимчасовості
Зустрічі без зобов'язань, "френдзона", швидкі романи - усе це формує ілюзію: якщо стосунки не складаються, новий варіант буде за два свайпи.
"Але мозок не дурень: він усе фіксує. І він точно пам'ятає, що все минуле швидко обривалося і тому не варто відкриватися "першому-ліпшому", - додає коуч.
Соцмережі й надлишок вибору
Постійний контакт з ідеалізованими образами стосунків у TikTok і Instagram породжує відчуття, що "десь там є краще". Це знецінює поточні стосунки та підживлює сумніви: "А чи можна цій людині довіряти, якщо я не на 100% упевнений?"
Нестабільність дитячого досвіду
Довіра у дорослому віці закладається ще в ранньому дитинстві. Якщо батьки були емоційно недоступними, нестабільними або занадто контролювали дитину, то у дорослому житті людина або боїться близькості, або не вміє вибудовувати безпечні зв’язки.
Як виглядає недовіра у стосунках
Частенько буває й так, що обидва партнери не усвідомлюють, що їхньою поведінкою керує мозок, у якому вперто сидить недовіра одне до одного. І зрозуміти проблему можна хіба що за симптомами.
- Потреба постійного контролю
- Страх втрати (розриву) без реальних підстав
- Підозри, ревнощі, перевірки
- Небажання ділитися з партнером своїми думками та переживаннями
- Інстинкт самозбереження - "не буду відкриватися, бо так безпечніше"
Як жити з недовірою у стосунках
"Я більше не хочу пережити те саме, "Якщо відкриюся - мене знову зрадять", "Не хочу виглядати дурнем (дурепою), якщо він/вона обмане"... Знайомо? Усі ці фрази - не про любов. Вони - про страх. А точніше, про втрату довіри. Сучасні стосунки - швидкі, зручні, в один клік. Але от довіра - не про швидкість. Вона потребує часу, відкритості та трохи сміливості", - пояснює Віталій Курсік.
Він додав, що ми живемо в епоху зради, ghosting'y, маніпуляцій і нескінченних історій "як мені знову розбили серце".
"І тому закриваємось. Створюємо броню. Усміхаємося - але не впускаємо. Але правда в тому, що без довіри немає глибини. Є тільки обмін ролями та гра в контроль", - підкреслює експерт.
Чому так важко довіряти? Бо довіра - це ризик. Бо маємо досвід, де цей ризик не виправдався. Бо нас не навчили - як будувати стосунки на взаємності, а не на страху втрати.
Що можна зробити з недовірою до інших?
Крок 1. Знайдіть причину, чому ви припинили довіряти людям. Зрада у минулому, важкі стосунки з батьками, тривожні прив'язаності? Розуміння причини значно полегшить вам шлях до довіри.
Крок 2. Говоріть з партнером. Якщо ви впевнені, що зустріли саме "ту" людину - говоріть з нею. Ваша вразливість не зробить вас слабкими. Навпаки - чесність запускає механізм емоційного зв'язку. Почніть хоча б так: "Мені важко довіряти, бо раніше я…"
Крок 3. Не вимагайте умови для довіри, а створюйте їх. Довіра - це наслідок стабільності, передбачуваності та чесності. Не змушуйте партнера щось вам доводити, але демонструйте повагу, відкритість самі.
Крок 4. Будьте терплячими, бо побудова довіри - це довгий марафон. Вона не може виникнути миттєво чи за один тиждень. Але вона має здатність формуватися поступово через послідовні дії.
"Що з цим робити? Визнати свій страх. Не ховати, не соромитися, а побачити його як частину себе. Навчитися довіряти собі. Бо якщо не довіряєш собі - не зможеш і комусь іншому. Рухатися маленькими кроками. Довіра - не тумблер. Вона росте поступово", - каже фахівець.
Він додає, що варто обирати тих, з ким ви почуваєтеся у безпеці й не варто змушувати себе комусь відкриватися.
"Довіра - це не емоція, а результат досвіду. Вона не з'являється на порожньому місці. Іноді шлях до довіри починається з розмови. Наприклад, з собою, а потім зі своїм партнером. Якщо складно - звернутися до фахівця. Навіть дорослим та досвідченим людям потрібна допомога, щоб знову навчитися вірити у стосунки", - резюмує Віталій Курсік.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
