Сьогодні відзначається 92-а річниця Буковинського віча – однієї з найвизначніших подій в історії краю у ХХ столітті. З цієї нагоди в області відбуваються урочисті збори, проходять тематичні виставки та конференції. Традиційно у цей день вручають обласну літературно-мистецьку премію імені Сидора Воробкевича.
Нагадаємо, що 3 листопада 1918 року близько 10 тисяч представників громад краю з’їхалися до Чернівців. Народне віче прийняло ухвалу про те, що Чернівці, українські повіти Заставнівський, Кіцманський, Вашковецький та Вижницький повністю, Чернівецький та Серетський – за винятком румунських громад, а також переважно українські громади Сторожинецького, Радівецького й Кимполунзького повітів творять окрему українську область та приєднуються до України.
Було прийнято резолюцію, у якій закликалося українців Буковини спільно з українцями усієї Австро-Угорщини вирішувати самим свою подальшу долю на основі права кожної нації на своє національне самовизначення. У ній, зокрема, пропонувалося румунському населенню Буковини як споконвічному доброму сусіду українців у мирі та порозумінні провести етнічне розмежування в такий спосіб, щоб північна українська частина краю разом із головним містом Чернівцями творила окрему українську область.
Шостого листопада 1918 року австрійці протокольно передали владу місцевим представникам. Українську громаду на цій церемонії представляв Омелян Попович, румунську – Аурел Ончул. Чернівці проголосили українсько-румунським кондомініумом, українським комісаром міста призначили Осипа Безпалка.
Однак уже 11 листопада 1918 року на Буковину вступили румунські війська, край було приєднано до королівської Румунії.
