З мами знущаються і чоловік, і син: домашнє насильство на Буковині та як йому протидіють

Щороку, з 25 листопада до 10 грудня, в Україні триває Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства". Тисячі людей, державних і громадських організацій працюють заради однієї мети – підвищити розуміння та обізнаність громадян у запобіганні насильства.

Про те, скільки людей щороку страждають від домашнього насильства, як його розпізнати та куди звертатися по допомогу – в матеріалі molbuk.ua



У вересні "МБ" побував у рейді з інспекторами сектору протидії домашнього насильства ГУ НП у Чернівецькій області Романом Перепелюком та Ярославом Гошвою, де став свідком випадків домашнього насильства.

На планшет поліцейських надходить виклик. Хутко їдемо за вказаною адресою.

Сім’я, до якої ми їдемо, родом із Донецька. Переїхали до Чернівців у 2015 році як переселенці. У сім’ї є двоє діток, син – від попереднього шлюбу, а дочка – спільна. Чоловік із жінкою проживають у цивільному шлюбі 13 років. Приїхавши до Чернівців, відкрили свій продуктовий магазин.
Приїжджаємо за вказаною адресою та дзвонимо у домофон, відкривають не відразу.

– Певно, чоловік хоче утекти, тому я піднімаюся по сходах, а ви їдьте ліфтом, – одразу оцінює ситуацію Ярослав Гошва.

Досвід поліцейських не підвів, чоловік справді хотів покинути помешкання, однак йому це не вдалося, адже у під’їзді на нього чекав поліцейський. Тож повернувся додому. У жінки – заплакані очі. У квартирі чутно дитячі голоси, мати зачиняє двері у дитячу кімнату та запрошує нас до вітальні. Чоловік присів на диван. Його чоло розбите, на руках помітні синці.
– Що з вами трапилося? Чому ви такий побитий? – запитую.
– Мене побила жінка, – переконує чоловік.

Після цих слів жінка починає сваритися.

– Та що ти брешеш? Ти мене сам доводиш до істерики! Ніде не працюєш, сидиш на моїй шиї! П’єш! Скільки це може тривати! Я прийняла рішення розлучатися! – говорить на підвищених тонах жінка.

Чоловік поводить себе спокійно, визнає, що ніде не працює, але допомагає дружині із бізнесом. Жінка, лише зітхає і каже, що це не правда.

– Я випиваю не часто, але і це дратує мою жінку, починаються крики істерики, – розповідає чоловік.

Поліцейські провели профілактичну бесіду із парою та склали протокол за фактом домашнього насильства, далі цей протокол буде скерований до суду. Після цього чоловік покинув квартиру. Вже на вулиці він сказав, що такі "сцени" у них регулярні.




Перепочити поліцейським не вдається, бо знову на планшет інспекторів надходить виклик.

– Це знову Данилівна звернулася, ми були сьогодні у неї, – каже поліцейський Ярослав Гошва.

Оперативно їдемо за вказаною адресою. Нам відчиняє двері вже знайома старенька і плаче. У квартирі чутно крики.

– Я прийшов з роботи! Хочу поїсти! Що ви від мене хочете?! Що хочете?! Батя, ти чого маму шарпав і трусив нею в інвалідному візку?! Ви мене дістали! – кричить син до батьків.

У його батька явні ознаки алкогольного сп’яніння.

– Знову почали пити обоє, – плаче жінка.

– Михайле Михайловичу, ви знаєте, що у вас 11 вересня суд? – запитує поліцейський.

– Знаю, я вже двічі відсидів, то й третій тепер відсиджу. Краще там, аніж тут! Я ж влаштувався на роботу, вже працюю, чого мене довбати? – продовжує кричати чоловік.

Правоохоронці приблизно 30 хвилин заспокоювали горе-сина. Він зачинився у своїй кімнаті й більше не виходив. 11 вересня цього чоловіка судитимуть за фактом домашнього насильства.

За даними судового реєстру, 11 вересня 2023 року суд встановив, що чоловік неодноразово вчиняв домашнє насильство проти своєї матері з інвалідністю: влаштовував сварки, погрожував фізичною розправою, штовхав, принижував, нецензурно висловлювався в її сторону та залякував.

Внаслідок цього у матері виник психічний розлад. Під час судового засідання кривдник визнав свою вину та пояснив суду, що дійсно у стані алкогольного сп’яніння вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері.

У висновку, чоловіка визнали винуватцем у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Йому призначили покарання у виді 5 місяців арешту.

Ситуація на Буковині: цифри вражають

У Чернівецькій області впродовж цього року до поліції надійшло 8500 звернень від осіб, які постраждали від домашнього насильства.

"Часто буває так, що звернення повторюється від однієї і тієї ж людини. З вказаної кількості звернень, 7500 осіб (75%) - жінки. Ще у 250 випадках – це звернення від діток (3%). Поліція реагувала на всі ці звернення. Складено 4500 протоколів за статтею 173-2 (вчинення насильства в сім’ї) Кодексу про адміністративні правопорушення. Всі протоколи були скеровані до суду", – повідомила заступниця начальника Управління превентивної діяльності ГУ НП у Чернівецькій області Олена Баранова.

За її словами, на Буковині чимало є випадків, коли насилля відбувається систематично, але постраждалі готові терпіти його через певні почуття до кривдників.

"Був випадок, коли 50-річний син систематично чинив фізичне та психологічне насилля відносно матері, якій було майже 80 років. Поліцейські роками реагували на виклики матері, проте вона завжди відмовлялася робити письмове звернення. За два роки супроводу цієї сім’ї, мама "здалася" і все ж таки написала заяву на сина. Були складені протоколи, – провадить О. Баранова. – Чоловік піддавався адміністративному арешту, що призвело до кримінальної відповідальності. Та коли настав час виконання вироку, то мати була незадоволена результатом. Почала проявляти агресію, мовляв це її син. Тож під час виконання судового вироку мама перешкоджала правоохоронцям у фізичному доступі до сина. Чоловіка на пів року позбавили волі, але після його звільнення ситуація знову повторюється".

Притулки, кризова кімната: куди звернутися по допомогу

Усі постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до обласної комунальної установи "Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги".

"У закладі ми можемо надати тимчасовий притулок на 90 діб. Також забезпечимо психологічною, соціально-педагогічною, правовою та медичною допомогою. У нас можуть проживати 28 осіб. З нового року в прихистку додасться ще 10 місць", – каже директор установи Анатолій Хомік.

Окрім Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги, на Буковині діють інші центри та установи, куди громадяни можуть звернутися по допомогу у випадку домашнього насильства.

"У нашій області діють чотири притулки, з яких два – це комунальні установи обласного підпорядкування, а ще один благодійний фонд та притулок у Хотинській територіальній громаді. Також у нашому краї діють денні центри психологічної допомоги із кризовими кімнатами в Хотинській, Чернівецькій та Неполоковецькій громадах. У них можна перебувати не більше 10 днів", – розповідає тимчасово виконуюча обов’язки директора департаменту соціального захисту населення ОВА Ольга Андрієва.




У п’ятьох громадах Буковини також діють соціальні служби первинного психологічного консультування та тридцять три мобільні бригади, які в разі надходження звернення, можуть виїхати до місця проживання заявника і надати необхідну допомогу.
Щодо Чернівців, то у місті створена мережа спеціалізованих закладів. Зокрема, працює кризова кімната, де можуть перебувати постраждалі від домашнього насильства до 20 днів.

"З січня 2023 року допомогу в кімнаті отримали три родини переселенців. Це п’ять дітей та 14 жінок із 16 дітьми. Також є денний центр соціально-психологічної допомоги. Там надається психологічна допомога, працюють соціальні працівники, можуть надати допомогу щодо будь-якого виду насильства. У місті також відкрито, завдяки коштам ООН, два хаби – "ВОНА" та "Вільна". Окрім того, в місті є цілодобова служба довіри – 080 040 64 34, де можна отримати, як психологічну, так і юридичну консультацію", – розповідає директорка департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради Наталія Фрунзе.

Як розпізнати домашнє насильство

У багатьох випадках постраждалими внаслідок домашнього насильства є діти. Щоденно в області реєструють від чотирьох до шести фактів домашнього насильства у присутності дітей. Зокрема, за 2023 рік до сектору ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції в області надійшло майже три тисячі таких повідомлень (на 23% менше, ніж у 2022 році).

"Батьки звикли до того, що дитину можна вдарити, чи накричати на неї. У європейських країнах це є неприйнятним. Там дитина не може перебувати в такій родині. Та, для того, щоб розпізнати насилля, потрібно мати відповідні знання, – розповідає психологиня Наталія Круглашова. – Діти не здатні себе захистити. Це функція дорослих. Діти, безумовно, психічно вражені, коли в родині є систематичне насильство. Та людина має властивість адаптуватися. Коли я працювала в школі, то одна дитина мені на запитання, чи все в тебе добре вдома, відповідала: "Нормально". Я їй казала, що не знаю такого слова, бо якщо тобі щосуботи тато дає прочухана, то я не думаю, що це нормально. Проте дитина думає, що це нормально і так треба".

Закон про запобігання та протидію домашньому насильству виділяє чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.

"Знаю історію, коли в жінки її чоловік відібрав усі кредитні картки. Тільки він міг щось купувати. Та вона не вважала це великою проблемою. Насправді ж, це ознака економічного насильства. Та потрібно розуміти, що людям необхідна загальна національна інформаційна компанія про цю проблему. Її мають проводити держава, органи місцевого самоврядування, громадські організації, ЗМІ. І спілкуватися про це не лише раз на рік - у тиждень протидії насильству. Усвідомити, що ти вчиняєш насильство, чи щодо тебе вчиняють його, важко. Це тривалий процес, який важко одразу розпізнати", – каже психологиня.

Куди звертатися у випадку домашнього насильства
*Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (та кризова кімната):
Чернівці, вулиця Сімовича, 19. Контактний телефон: (0372) 526-434.

*Ла Страда-Україна – громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, запобігання гендерно зумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335
(зі стаціонарних) або (з мобільних): 116 123

*Урядова гаряча лінія (з мобільного чи стаціонарного): 1547

*Центр допомоги врятованим: Чернівці, вулиця Головна, 128
Тел: +38 (098) 09 03 997
Пн – пт з 10:00 до 18:00.

Автори: Алісія Давид, Євгеній Пірожков

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram