Вдова бійця з Тернопільщини чекає на двійню, а він так і не дізнався, що стане батьком. Від першого шлюбу у жінки було двоє синів, старший Назар загинув на війні.
Світлана Тленюк розповіла свою історію "Суспільному".
"То неймовірне щастя, бо в тобі б'ються сердечка твого коханого. Я з нетерпінням чекаю, коли візьму їх на ручки, зможу поцілувати, обняти. Це мене тримає", - каже жінка.
Звістку про те, що скоро стане батьком, її чоловік так і не почув. Світлана розповіла, що про вагітність дізналася на третій день після похорону чоловіка.
"Мені дуже шкода, що чоловік так і не дізнався про вагітність. Він з першого дня хотів дітей, але в нас не виходило. Коли він прийшов у відпустку, я йому запропонувала екстракорпоральне запліднення. Виявилось, що в одній з клінік Тернополя для військових діє безкоштовна програма", - розповіла Світлана.
Пара прожила разом два з половиною роки. Увесь цей час вони мріяли про спільну дитину. Для них обох це був другий шлюб.
Від першого шлюбу у 47-річної Світлани двоє синів. У липні минулого року старший син Назар загинув на війні. Молодшому, Олексієві, зараз 15.
Богдан Тленюк у мирному житті працював водієм. Брав участь в Антитерористичній операції. Коли почалася повномасштабна війна з Росією, пішов добровольцем на фронт. Служив на Донеччині.
"Він був патріот у мене. Як тільки почалось вторгнення, він одразу кинувся до військкомату. Кілька днів штурмом намагався добитися, щоб не просто йти в якусь бригаду ремонтників, бо хотів тільки на фронт. Так він потрапив до саперів і став сапером-гранатометником. Постійно воював на тому напрямку, біля Бахмута та Авдіївки", - згадує дружина загиблого Героя.
Світлана розповідає, щоразу, перед виходом на бойове завдання, чоловік телефонував. Востаннє його голос вона чула 4 липня.
Подробиці загибелі Богдана жінка дізналася від його бойових побратимів.
"Хлопці відбили дуже велику територію на авдіївському напрямку і коли поверталися назад, вони підбирали всіх поранених. Тоді почався обстріл з дрона і йому попало просто у спину. Того пораненого хлопця, якого він виводив звідти, відкинуло на 15 метрів, а Богдана одразу насмерть. Обручку я постійно ношу з собою, як часточку його серця коло себе", - розповідає жінка.
У будинку в селі Стриївка на Збаражчині, де народився Богдан, разом з їхніми батьками облаштувала куточок пам'яті.
"Чекаємо на народження моїх крихіток. Такий скарб. Без Богдана важко, але я збережу цей скарб для нього", - каже Світлана.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
