Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх і тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Відчуття безпеки та захищеності діти шукають у батьків. Як розмовляти з дітьми про війну, "МБ" розповіла психологиня Наталія Круглашова.
"Навчаємо дітей не словами, а вчинками"
– Чи обмежувати дітей у розвагах і подорожах, бо війна?
– Усе залежить від ситуації в родині. Тут немає загального правила. Ми завжди хочемо дітям дати більше і краще. Проте наше покоління виросло в мирі. Багато залежить теж від того, де зараз ця дитина і яка ситуація в родині. Якщо дитина перебуває в мирних регіонах, де не було бойових дій, – це одне. Якщо дитина вже пережила наслідки війни, як-от переселенці, то це інше. Я думаю, що люди завжди прагнуть дітям дати більше. Заради чого ж ми тоді воюємо? Щоб у наших дітей було краще життя, щоб вони жили в мирі й мали доступ до задоволень. Не можна сказати сім’ї: ви неправильно робите, що обмежуєте дітей через війну. Проте все одно маємо пам’ятати, щоб мусимо дати дітям можливість проживати їхнє дитинство.
– Батьки кажуть дітям, що, замість витрат на якісь забаганки, треба віддавати гроші армії тощо.
– Якщо родина справді допомагає, то і дитина буде це робити. Діти відображають те, що є в родині. Якщо родичі кажуть, що це дуже важливо, дитина розуміє, куди йдуть ці гроші, тоді їй набагато легше змиритися з тим, що треба чимось поступитися. Колись у школі мені дитина сказала, що її тато собі кожен день купує пиво, а на неї грошей він не має. Тому дорослі передусім повинні обмежувати себе, а не малечу. Ми навчаємо їх не словами, а своїми вчинками. Якщо дитина бачить вчинки, то їй набагато легше прийняти реальність.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
