Модульне містечко в Садгорі майже повністю заселене. Його відкрили у квітні цього року. Наразі тут мешкає 215 людей.
Це найбільше модульне містечко на Буковині, йдеться у публікації "МБ".
Розраховане модульне містечко на 224 людини. Сьогодні тут залишилося лише вісім вільних помешкань. Ще є дві кімнати у сімейних модулях, і можуть підселити чотирьох людей в інші кімнати.
Люди тут вже обжилися. У коридорах – полички із взуттям, велосипеди, мішки з картоплею… Наче справжній гуртожиток!
Модульне містечко має усі зручності. Мешканці зізнаються, що їм тут комфортно, навіть попри те, що живе велика кількість людей.
Зауваження і прохання теж мають.
Наталя ІВАЩЕНКО гуляє з дитиною територією містечка. Маленький син сидить у візочку.
– Я з Покровського району, міста Гірник. У нашому місті зараз тривають бойові дії, – розповідає Наталя. – Звідти ми виїхали спочатку до Польщі, там я народила дитину, а у вересні 2022 року повернулися в Україну. Жили у Львівській області, потім в Івано-Франківській. У лютому переїхали до Чернівців. Спочатку місяць жили в кризовому центрі, потім винаймали квартиру й ось уже два місяці живемо в модульному містечку. У кімнаті живемо я і дитина. Нам зручно: є своя кімната, ніхто не заважає. За кімнату сплачую 743 гривні, а за квартиру платили майже сім тисяч. Договір на проживання у модульному містечку ми підписали на рік. Сказали, якщо не налагодиться ситуація, то можна його продовжити. Не маю жодних проблем тут. Одні кажуть, що далеко від центру, але якщо треба кудись добратися, то є ж автобуси. Попри те, що тут багато людей, нам не тісно. Удень кожен їздить у своїх справах, більшість людей не сидить вдома.
Пані Стелла вийшла з модульного будиночка із собакою. Вона живе тут лише місяць. Жінка дуже втішена, що не виникло проблем для проживання чотирилапими улюбленцями. Живе в сімейних кімнатах із донькою, невісткою та двома собаками.
– Приїхали до Чернівців з Маріуполя ще у квітні минулого року. Нам було дуже важко виїхати, але ще важче було б там лишатися. Тривалий час жили у дитячому садку в Чернівцях, – каже пані Стелла. – Нашому собаці 12 років, це член нашої родини, тому я всім кажу, що він має жити з нами. Як з’ясувалося, з цим проблем не було. Переконалася, що в Чернівцях люди дуже добрі, з усім допомагають: документи відновили, собаку полікували. Мені потрібна була медична допомога – теж не відмовили.
У модульному будинку добре, але нам тут не вистачає автомата з питною водою. Сподіваємося, що і з цим допоможуть. Також не вистачає паркана, бо часто підкидають бездомних тварин.
Степан РОМАНОВ із Донецької області – один із тих, хто першим заселився в модульне містечко. Запрошує мене в гості. У двох невеликих кімнатах живе п’ятеро людей: дружина, донька, зять і онук. Кімнати невеличкі, там ліжка та невеликий стіл.
Пан Степан розповідає, що купили холодильник у кімнату, бо на всіх не вистачає. Меблі в будинку були, дещо подарували благодійники.
– Лінія фронту від нашого містечка – за 40 кілометрів. Ми звідти виїхали, бо боялися обстрілів, – пояснює чоловік. – Мали великий будинок, дозволили, щоб у ньому жили військові ЗСУ. Облаштувалися в модульному містечку. Донька з дружиною пішли на роботу на швейне підприємство. Зять працює на складі, а онук ходить до школи, яка через дорогу. Я працював слюсарем у ЧТУ, але далеко добиратися, тому зараз планую влаштуватися охоронцем. Тож ніхто вдома не сидить.
"Не сплачують комуналку, а лише – за квадратні метри"
Місяць тому до модульного містечка перевезли їдальню, яка знаходилася біля ЦНАПу на вулиці Героїв Майдан. Тут готують перші страви.
Фінансує це благодійний фонд із Румунії.
У кухні чисто, стоять столи з лавочками. У великому казані кипить розсольник. Щодня тут варять 80-90 літрів першої страви. Видають її о 12.00. Кухарі зізнаються, що люди з’їдають усе. Готують переважно перші страви, бо люди самі попросили.
Через дорогу біля модульного містечка – ліцей №21. До найближчої зупинки йти пішки п’ять хвилин, до супермаркету – 15 хвилин.
Доглядають за модульним містечком працівники комунального підприємства "Містосервіс".
"У модульному містечку живуть люди різного віку. Є сім’я з новонародженою дитиною, а найстаршій мешканці – 89 років, – каже фахівчиня з організації експлуатації житлового фонду "Містосервісу" Наталя ЧЕРНЕЙ. – Люди живуть своїм життям, ми їм не заважаємо. Проблем особливих немає. Знаю, що не вистачає холодильників, бо на вісім сімей є тільки три. Ми просили благодійників, щоб додали по одному. Також було б добре збільшити кількість пральних машин. Благодійна організація "Рокада" надала електром’ясорубки, духовки, сушарки, парти для дітей, полички для взуття. Потреби у деякому посуді теж задовольнили. Також різні благодійні організації забезпечують гігієнічними наборами, одягом. Упродовж літа раз на тиждень організували роздачу італійських лікарів (італійці приїжджали у модельне містечко). Також благодійники проводять різні розважальні акції для дітей.
Люди просять встановити паркан, і ми вже з цим проханням звернулися до міськради.
Все у модульних будинках працює на електриці. На двох модулях також встановили сонячні батареї, які можуть заживлювати адміністративне приміщення. Люди не сплачують комунальні послуги, а лише – за квадратні метри житла. Багато людей, які живуть у модульному містечку, працюють: хтось – онлайн, а є й такі, що влаштувалися на роботу у Чернівцях.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
