У свої дев’ятнадцять чернівчанин Богдан Дубець активно волонтерить за кордоном. До війни хлопець жив певний час в Італії, а в березні 2022 року переїхав до Лондона.
Зараз Богдан працює у сфері будівництва та паралельно навчається в Лондонському університеті, пише molbuk.ua
‒ До переїзду за кордон я заочно навчався бізнес-менеджменту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Також працював у сімейному бізнесі – торгував та перевозив яблука. Нині працюю будівельником та навчаюся юриспруденції в Лондоні, ‒ розповідає Богдан.
"Люди стали менше волонтерити…"
Через певний час перебування за кордоном Богдан почав займатися благодійністю. Разом із волонтерами працював на складах, збирав гуманітарну допомогу, долучався до збору коштів.
‒ Коли розпочалася війна, всі небайдужі люди за кордоном активно допомагали нашій країні. Зараз такого вже немає…Фонди почали менше виділяти коштів на допомогу, тому волонтерська робота призупинилася. Раніше могли спокійно передати кілька тисяч фунтів, щоб закупити те, що потрібно хлопцям на фронті. Зараз люди матеріально допомагають, на жаль, вже не так активно… Певно, втомилися, ‒ розмірковує Богдан Дубець.
Упродовж кількох місяців Богдан відганяє автівки для військових. Каже, що здебільшого на фронті потребують пікапи.
‒ За кордоном я долучився до благодійного фонду, який заснувала волонтерка Ірина Шейко. Разом з командою вони закривають запити не тільки на пікапи, а й на все, необхідне на фронті: тепловізори, квадрокоптери, військову форму. Останніми місяцями я почав перевозити автівки до України. Коли надходять запити, я шукаю автомобіль в Англії, мені на це виділяють кошти, оплачують переїзд поромом. Опісля я відганяю автомобіль до Польщі, де на кордоні машину забирають в Україну, ‒ розповідає Богдан. ‒ Більшість людей думає, що волонтерам з цього є заробіток, але насправді ти жодних коштів не отримуєш.
Богдан каже, що за кілька місяців йому вдалося перевезти 34 машини для військовослужбовців ЗСУ. Хлопець, попри роботу та навчання, щотижня відганяє авто до кордону України.
‒ По допомогу звертаються різні люди. Не знаю, звідки вони дізнаються про те, чим я займаюся. Мабуть, працює "сарафанне радіо", – усміхається Богдан. ‒ Якщо є запит на авто, то впродовж тижня я підшуковую його в маркетплейсі (торговий онлайн-майданчик, на якому компанії реалізують свій товар та послуги – авт.), телефоную знайомим перекупникам, які можуть запропонувати свої варіанти автомобілів. Коли все узгоджується із замовниками, то в суботу відганяю авто у Перемишль (місто в Польщі – авт.), звідки його мають забрати.
Військовим на фронті потрібні пікапи
За словами Богдана, військові з фронту найбільше потребують саме автівок.
‒ Військові просять пікапи різного типу. Переобладнанням авто я не займаюся, можу замінити масло, фільтри, заправити. Мої автівки зараз на різних напрямках: у Запоріжжі, Херсоні, Бахмуті, Миколаєві. Це справді те, чого потребують військові, а одягу, їжі вистачає і в Україні. Одяг частіше просили взимку, тепер – лише авто. На фронті це розхідний матеріал. Я матеріально не можу завжди допомагати, але знаходжу час, щоб відвезти машину для хлопців. Буває, що військові надсилають фото, де від авто залишився тільки номерний знак, пишуть: якби не ця машина, то не знають, чи залишилися б живі… Тому й надалі буду допомагати нашим військовим, скільки зможу, ‒ каже Богдан Дубець і додає: ‒ Я виїхав за кордон давно, хотів себе спробувати там реалізувати. Та у майбутньому хочу розвивати рідну Україну. Вважаю, саме молодь має допомагати змінювати країну тільки на краще, підтримувати її… Боляче, коли молоді люди ігнорують те, що відбувається в державі. За кордоном ти ніхто, і звати тебе ніяк, ти постійно там будеш гостем, а вдома – своїм. Шкода, що наша країна переживає такий складний час. Ти намагаєшся щось зробити, а це тільки крапля у морі. Проте з мільйонів таких крапель можна і море зібрати!
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
