Віктор Родас – колумбієць, який вже майже шість років живе в Україні. Понад рік тому він переїхав до Чернівців.

Тут волонтерить разом із благодійниками з Іспанії. Допомагають переселенцям, пише molbuk.ua

"У Чернівцях зрозумів, що треба вчити українську"

Віктор розповів, що знає російську, іспанську та англійську мови. Але в Україні для себе вирішив – без української тут ніяк.

– Я поки що дуже погано розумію українську мову. Купив книгу про історію України, також там є окремий розділ із граматики. Книга написана двома мовами – українською та російською. Вона завжди зі мною, за нею поки що і вчу. Допомагає мій друг-українець, щотижня ми зустрічаємося і приділяємо час вивченню мови, – каже чоловік.



В Україні Віктор познайомився зі своєю дружиною Оленою. Вона родом із Запоріжжя. Подружжя винаймає квартиру в Чернівцях.

– Мене завжди тягнуло в Україну, хоч я й дуже мало знав про вашу країну. Майже шість років тому виїхав із рідної Колумбії до Туреччини, там наша церква допомагала дітям із нещасливих сімей. Наші знайомі із Запоріжжя запропонували переїхати й теж займатися волонтерством. Через кілька років зустрівся зі своєю дружиною, ми пізніше переїхали до Одеси. Там мені вдалося організувати колумбійський хаб: люди могли більше дізнатися про мою країну, охочим я допомагав вчити іспанську, – додає Віктор.

"З перших днів у Чернівцях волонтерю"

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віктор з дружиною розуміли: Одеса – не найбезпечніше місто. Треба шукати прилисток на заході України.

– У Чернівцях у мене були друзі, які допомогли з роботою і житлом. І вже понад рік ми живемо тут. Дружина теж мені допомагає вчити українську мову, треба пристосовуватися. Плануємо цього року вперше відвідати гори, вже підбираємо варіанти. Чернівці – дуже гарне місто, старовинне. Проте хочу поїхати до Одеси на кілька днів, це місто стало теж мені рідним. Але там досі небезпечно, – додає.



Віктор говорить, що на Буковині легше вчити українську мову. Хоча успіхи в нього ще не великі, планує вже наступного року вільно володіти мовою.

– Допомагають вивіски в магазинах, книги, таблиці українською. Люди, з якими я працюю, теж розмовляють українською мовою. Пояснюють мені деякі слова, значення яких я не розумію. Читати я вже вмію добре, а от з мовленням поки що важко. Вивчив багато слів, але речення складати ще не вмію. Наступного року вже буду говорити українською, – каже.

"Чекаю разом з вами, коли Україна переможе"

Переймається чоловік і війною в Україні.

– Важко щодня бачити людей, які опинилися в чужому місті, змушені були залишити свої домівки. Сподіваюся, клята війна незабаром закінчиться, кожен українець повернеться додому. У Колумбії дуже співчувають українцям та підтримують ваш народ. Росія – окупант, вона напала на вільну країну. Чекаю разом з вами, коли Україна переможе, – додає чоловік.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram