У Чернівцях вже перейменували близько 60 вулиць, а планують ще понад 200. Тому "МБ" розпочинає рубрику про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Читайте також: Десантник, письменник та співак: на честь кого називають вулиці Чернівців
Вулиця Чорнобаївська (стара назва вулиця Ковпака)
Чорнобаївка – селище на Херсонщині з населенням близько десяти тисяч осіб. До початку війни про маленьке селище біля Херсону ніхто й не знав. Проте росіяни зробили його відомим ледве не на весь світ своєю тупістю. Захопивши Херсонщину, вони зруйнували Херсонський міжнародний аеропорт, але Чорнобаївський військовий аеродром залишився неушкодженим. Тому росіяни його постійно експлуатували – всю техніку з лівого берега Дніпра гелікоптерами перекидали на правий. А ЗСУ постійно її знищували. Дійшло до того, що в народі розпочався серіал "Чорнобаївка", а кожна серія виходила з ударом ЗСУ по аеродрому. Точну кількість серій ніхто назвати не може, бо після 30-го удару всі втратили інтерес до нього. 11 листопада 2022 року село було звільнене від російських загарбників.
Вулиця Івана Дзюби (стара назва вулиця Маяковського)
Іван Дзюба – український дисидент, літературний критик, письменник, політик. Іван Дзюба народився в 1931 році в селі Миколаївка колишньої Сталінської області (зараз Донецька – авт.). Батьки письменника були селянами. Батько Михайло загинув на війні, тому виховувала хлопця мама Ольга. Після школи вступив до Донецького університету на спеціальність "Російська філологія". Вчився гарно, отримував Сталінську стипендію. Згодом переїхав до Києва в аспірантуру в Інституті літератури імені Тараса Шевченка. У столиці Дзюба долучився до Клубу творчої молоді, до якого входили й інші відомі українські літератори, постійно проводив літературні вечори. В 1965 році на прем’єрі фільму "Тіні забутих предків" не побоявся сказати про злочинні дії радянської влади публічно. Відомим Дзюбу зробив його памфлет "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Коли він його написав, то розіслав витвір деяким партійним керівникам, як-от, першому секретарю ЦК Компартії України Петру Шелесту. Вони всі були в шоці, адже сам памфлет антирадянський, але спирався на постулати СРСР. Дзюба був відкритим до діалогу, не ховався, адже логіка його аргументів була беззаперечною. Проте радянська влада запроторила його на п’ять років до в’язниці та п’ять років заслання. Після помилування працював коректором, потім став одним із засновників Народного руху України. В 1992-1994 обіймав посаду міністра культури України. Останні роки життя писав та видав книги про українську культуру, мистецтво. Помер 22 лютого 2022 року.
Вулиця Степана Костишина (стара назва вулиця Радіщева)[/h3]
Степан Костишин – учений-біохімік, колишній ректор Чернівецького національного університету. Степан Костишин народився в 1932 році в селі Звиняч, що на Чортківщині. Після закінчення школи вступив до ЧДУ, де й залишився працювати спочатку викладачем. У 1972 році став проректором. У 1978 році очолив кафедру біології біологічного факультету. Через сім років захистив докторську дисертацію, після чого через два роки став ректором університету та пробув на посаді до 2001 року. Степан Костишин є основоположником вітчизняної школи з гетерозису рослин. За все життя написав понад триста фахових публікацій, три монографії, чотири посібники з грифом міністерства освіти.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
