Зимове трансферне вікно стало визначальним для українського футболу. Попри війну, українські футболісти намагаються розвиватися, їдучи грати в європейські чемпіонати. Наразі наших за кордоном у топ-5 лігах більше, ніж в усі роки незалежної України – 10. Про те, як це вплине на розвиток вітчизняного футболу, – йдеться в матеріалі "МБ".



Де найбільше українських футболістів

Найбільша українська футбольна "діаспора" в найсильнішій лізі світу – Англійській прем’єр-лізі – їх там аж п’ятеро. Все вирішило останнє трансферне вікно. До компанії Олександра Зінченка в "Арсеналі", Віталія Миколенка в "Евертоні" та Єгора Ярмолюка в "Брентфорді", приєдналися Михайло Мудрик та Ілля Забарний в "Челсі" та "Борнмут" відповідно. Другими в списку йдуть чемпіонати Іспанії та Франції, де грають по два наші футболісти. На Піренеях ще другим номером у воротах у мадридському "Реалі" залишився Андрій Лунін, а Віктор Циганков перебрався до "Жирони".

У французькому чемпіонаті відтепер грають Едуард Соболь та Руслан Маліновський за "Старсбур" й "Олімпік" (Марсель) відповідно. В Італії залишився один Віктор Коваленко, який виступає за "Спецію". Єдиний топчемпіонат, в якому не грають українці, – німецька Бундесліга.

"Так потрібно було зробити ще до війни. Це ривок для українського футболу, бо колись усі сиділи на гарних зарплатах, вдома і не хотіли виходити із зони комфорту. Тому раніше ми втрачали багато талановитих футболістів", – каже колишній тренер і гравець "Буковини", перший капітан збірної України Юрій Шелепницький.

Збірна триматиме рівень

Найбільше користі ці трансфери принесли головній команді країни. Адже ці гравці грають у найконкурентніших лігах світу, де кожен матч – на вагу золота і потрібно відпрацьовувати на всі сто. Якщо порахувати, то в топів української прем’єр-ліги, "Динамо" чи "Шахтаря", де й було і є найбільше збірників, за рік було 10-12 матчів високого рівня (кілька зустрічей на рік між собою та матчі в єврокубках). В одній АПЛ таких матчів 38, тому тут наші гравці будуть тримати рівень. Наприклад, у Польщі 21 гравець із заявки грає за кордоном у топ-10 лігах УЄФА. Результат: від 2012 року поляки ще не пропустили жодного великого міжнародного турніру.

На Україну подивляться інакше

Чим більше наших гравців заявлять про себе за кордоном, тим краще уявлення буде про Україну як футбольну країну. У нас хороші академії, як-от, "Динамо", "Шахтар", "Рух" тощо. Вони не гірші, ніж у Хорватії, з якою нас порівнюють. Проте вся проблема в тому, що про нас там заявив один футболіст. Тому й зараз на кожного футболіста з України, що грає за кордоном, вішається ярлик "нового Шевченка". А вони не можуть з цим впоратися, бо не такі талановиті, працьовиті чи просто не дано.

"Якщо ці гравці проявлять себе, європейські клуби будуть приділяти більше уваги українському чемпіонату. Вони побачать, що тут є футбол, гравці й ми не гірші за Хорватію, Польщу, Чехію тощо. Війна заділа за живе в цьому аспекті, і зміни позитивні, адже чим більше, тим краще", – зазначає пан Юрій.

Також перехід у європейські клуби дає дорогу іншим футболістам заявити про себе. Як-от, у "Динамо" на місце Циганкова вже рветься Назарій Волошин, а замість Забарного може зіграти Антон Боль.

Загалом наші клуби добре заробили, європейські – здобули хороших гравців. А збірна України буде тримати рівень, незалежно від рівня чемпіонату. Можливо, ми очікували від молодих українських зірок якихось іменитих клубів, як "Барселона" чи "Мілан", але "Жирона" та "Борнмут" – це теж добре. Часу для розвитку в них багато.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram