Рослинні олії найчастіше використовуються для приготування смаженої їжі, але не всі вони однаково корисні. То на якій олії краще не смажити, а яка підходить для такого способу готування?
Про це читайте нижче у матеріалі.
Соняшникова і кукурудзяна олія
Багато хто впевнений, що соняшникова олія – це кращий варіант для приготування їжі, оскільки вона є, дешевою, практично не має запаху і не містить в складі холестерину.
Як пише Fitnesscity, рафінована соняшникова олія є однією з найбільш некорисних для обміну речовин людини й більшість дієтологів рекомендують від неї відмовитися.
Причина цієї шкоди - надзвичайно високий вміст в соняшниковій олії жирів Омега-6. Ці жири, на відміну від Омега-3 (риб’ячий жир) або Омега-9 (оливкова олія), необхідні організму лише в украй невеликих кількостях. При цьому будь-які види соняшникової олії (включаючи нерафіновану) приблизно на 60-80% складаються саме з жирів Омега-6.
Власне, шкідливі не самі Омега-6, а виключно їх вживання у великих кількостях. Саме тому варто обмежити вживання соняшникової олії.
Те ж саме експерти кажуть і про кукурудзяну олію. На жаль, саме ці олії широко використовуються не тільки в напівфабрикатах і фастфуді (саме на них смажать гамбургери та картоплю фрі), але і в більшості звичайних ресторанів.
Чи підходить оливкова олія для смаження?
Безпечною альтернативою шкідливій соняшниковій олії найчастіше стає оливкова. Ця олія переважно складається з мононасичених жирних кислот Омега-9, нейтральних для здоров’я.
І хоча при нагріванні оливкової олії антиоксиданти, що містяться в ній частково втрачають свої властивості, ніяких шкідливих елементів в складі все-таки не з’являється. Іншими словами, оливкова олія безпечна як для приготування їжі, так і для регулярного вживання в розумних кількостях.
Цікаво, що для щоденного смаження нам зовсім не потрібна дорога оливкова олія холодного віджиму – вона підходить скоріше для додавання в салати. Для приготування звичайної їжі ви цілком можете використовувати рафіновану оливкову олію.
Кокосова олія
Ще одним хорошим варіантом для приготування їжі є кокосова олія. Вона відмінно переносить високі температури, володіючи приємним смаком і унікальним профілем жирних кислот у своєму складі.
По суті, кокосова олія є рослинної версією насичених тваринних жирів, проте вона не містить в складі холестерину.
Пам'ятайте про точку димлення
Як кажуть експерти Well+Good, перш ніж смажити на будь-якій олії варто дізнатися більше про точку димлення – температуру, за якої олія починає диміти.
Цей процес не тільки погіршує смак їжі, але й призводить до утворення вільних радикалів, які руйнують клітини та сприяють розвитку захворювань.
Чим нижча точка димлення, тим більш непридатна олія для термічної обробки.
Точки димлення різних олій:
- Олія авокадо: 271°С;
- Кукурудзяна олія: рафінована – 230-238°C; нерафінована – 178°C;
- Оливкова олія: рафінована – 199-243°C; віджим virgin – 210°C; віджим extra virgin – 160-190 °C.
- Соняшникова олія: рафінована – 232°C; нерафінована – 107°C.
- Кунжутна олія: 210°С;
- Кокосова олія: рафінована – 200°C; нерафінована – 177°C;
- Лляна олія: нерафінована – 107°C.
Коли олія досягає точки димлення, молекули починають руйнуватися. Це означає, що ви отримуєте менш якісний смак та меншу кількість поживних речовин.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
